Рішення № 15116803, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/16419.04.11

За позовом приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями

"Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна"

до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 20 397,18 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Кірянова Л.М. (дов. від 13.10.2010)

Від відповідача: не зявився

В судовому засіданні 19.04.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна" до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 20397,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "КЮБІ І Україна" на підставі договору страхування автотранспорту № СТА 03960 від 25.04.2008 (далі договір страхування) внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги у межах фактичних витрат до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 водія автомобіля «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю зазначеного автомобіля була застрахована відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" згідно з полісом № ВА/6260831 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, то обовязок з відшкодування збитків покладається на відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА".

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 22, 29, 34 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.03.2011 порушено провадження у справі № 50/164 та призначено її до розгляду на 23.03.2011.

В судове засідання 23.03.2011 року зявились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник відповідача порушив перед судом клопотання про витребуванням додаткових доказів та про відкладення розгляду справи.

У звязку з необхідністю витребуванням додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 19.04.2011.

В судове засідання 19.04.2011 зявився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду, а також надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 19.04.2011 не зявився, всіх витребуваних доказів суду не надав, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Автотранспортний засіб «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна" відповідно до договору страхування автотранспорту № СТА 03960 від 25.04.2008, що був укладений між закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна" (страховик за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСЕ Україна»(страхувальник за договором).

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням майном.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 776463 закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна", 24.06.2010 здійснило зміну найменування юридичної особи на приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна"

15.05.2008 о 15 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Грінченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «ЕСЕ Україна», під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.05.2008 вставлено, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві на вул. Грінченка, не врахував дорожню обстановку, безпечної дистанції внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, тим самим порушив Правила дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Матеріальна шкода, яка була заподіяна ТОВ «ЕСЕ Україна» в результаті ДТП склала 22473,85 грн., що підтверджується Звітом про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 19.05.2008.

Відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та обєму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт субєкта оціночної діяльності.

Згідно умов договору страхування приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "КЮБІ І Україна" сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 20397,18 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "КЮБІ І Україна" у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування»на підставі заяви страхувальника та страхового акту, що підтверджується платіжним дорученням № 836634 від 19.08.2008.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ21043», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6260831. Відповідно до умов договору обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів відповідач несе цивільно-правову відповідальність за ОСОБА_1 у розмірах передбачених Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована відповідачем за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6260831, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ 21043», який перебуває у володінні Шепеля В.Г. встановлена у судовому порядку.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Згідно положень ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Враховуючи викладене, у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСЕ Україна» (власник пошкодженого автомобіля) мало до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника та власника джерела підвищеної небезпеки із-за взаємодії з яким завдано механічні пошкодження транспортному засобу належному страхувальнику позивача.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика в розмірі 20397,18 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20397,18 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в сумі 20397,18 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" не довело факт того, що шкоду автомобілю «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"ЮБІ І Україна" (04070, м. Київ. Вул. Іллінська,8, блок 10, поверх 4, або 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13, ідентифікаційний код 25395057) 20 397 (двадцять тисяч триста девяносто сім) грн. 18 коп. страхового відшкодування, витрати по сплаті державного мита в сумі 203 (двісті три) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 26.04.2011