Постанова № 15116522, 14.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р. Справа № 61/161-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Чайчук О.О., дов. №145 від 09.09.2010 року

відповідача - Заболотного Ю.Л., дов. б/н від 11.03.2011 року, Крячка О.В., дов. б/н від 01.09.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 642 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 18.01.11 року у справі № 61/161-10

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод", м. Харків,

про стягнення 4843102,97 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року позивач - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", відповідача, про: 1) стягнення з відповідача на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області неустойки в розмірі 4843102,97грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх зобов"язань відповідачем, за договором №1287 купівлі - продажу об'єкта малої приватизації (група - А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави (креслярсько - конструкторської документації на двигун ХКД - 2) та залізничної платформи "Моторна", за адресою: 62300, Харківська область, м.Дергачі, вул.Залізнична, 31; 2) розірвання договору №1287 купівлі - продажу об'єкта малої приватизації (група - А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави (креслярсько - конструкторської документації на двигун ХКД - 2) та залізничної платформи "Моторна", за адресою: 623, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31 та повернути об"єкт приватизації державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог 02.11.2010 року позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору купівлі - продажу №1287 від 06.04.2010 року та замість стягнення неустойки в розмірі 4843102,97 грн. просив суд стягнути з відповідача на користь Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 1002522, 64 грн. пені за договором купівлі - продажу №1287 від 06.04.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2010 року у справі № 61/161-10 прийнято заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Підставою заяви позивача було погашення відповідачем 20.10.2010 р. боргу по основних платежах за договором в повній сумі (а.с. 110).

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.11 р. у справі № 61/161-10 (суддя Рильова В.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" на користь держави України в особі регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області 1002522,64 грн. пені. Стягнуто з ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" на користь державного бюджету 25200,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, яке прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин справи в частині стягнення з відповідача 637299,61 грн. пені. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.01.11р. у справі № 61/161-10 в частині стягнення пені в сумі 637299,61 грн., а в частині стягнення пені в сумі 365223,03 грн. залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що місцевий господарський суд не взяв до уваги те, що відлік 60-денного терміну, на протязі якого відповідач повинен був сплатити грошові кошти за договором від 06 квітня 2010 року, було зупинено на час дії заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 47/147-10 від 21.05.2010 року. Ухвалу винесено за 17 днів до спливу строку (до 6.06.2010 року включно).

Тобто з 04.08.2010 року відлік 17 днів, на які строк було затримано, продовжився, а тому, на думку відповідача, 60 днів, впродовж яких відповідач мав сплатити повну суму за договором, сплинули 20.08.2010 року і до цього періоду за 17 днів відповідач також має сплатити пеню.

Також вказує на те, що після спливу 60-денного терміну позивач за договором мав звернутись до суду із позовом про стягнення неустойки 20% та розірвання договору, але від цих вимог він відмовився.

При цьому, як вказує відповідач, виходячи з даної умови договору, пеня згідно з пунктом 7.2 договору купівлі-продажу, починаючи з 61-го дня з моменту укладення договору, вже не повинна стягуватись, оскільки виникає інша відповідальність за те ж саме порушення (п. 7.3 договору), а притягнення двічі до відповідальності одного й того ж самого виду (неустойка) за законом не припускається. Тобто, починаючи з 21.08.2010 року. позивач втратив право на стягнення пені відповідно до пункту п.7.2 договору, але набув право на стягнення неустойки 20% та розірвання договору, яких позивач не висував.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.03.2011 року на 11:00 год.

У судовому засіданні 14.03.2011 року було оголошено перерву до 15:30 год. 23.03.2011 року.

У судовому засіданні 23.03.2011 року було оголошено перерву до 10:00 год. 13.04.2011 року.

Представник відповідача в судових засіданнях 14.03.2011 року та 23.03.2011 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 14.03.2011 року, 23.03.2011 року та 13.04.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідачем в порядку пункту 2.1. договору купівлі-продажу №1287 від 06.04.2010 року не було сплачено 50% від ціни продажу об‘єкту, у зв‘язку з чим втратив право на розстрочку.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.2011 року не з‘явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить підпис представника відповідача у розписці про оголошення сторонам у судовому засіданні 23.03.2011 року про перерву в даному засіданні до 10:00 год. 13.04.2011 року.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - зміні, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 06.04.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, продавцем, та ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", покупцем, було укладено договір купівлі - продажу №1287 об"єкта малої приватизації (група - А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави (креслярсько - конструкторської документації на двигун ХКД - 2) та залізничної платформи "Моторна" (надалі - договір), за адресою : 62300, Харківська область, м.Дергачі, вул.Залізнична, 31 (далі договір купівлі-продажу).

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу встановлено обов"язок відповідача в установлений договором строк сплатити ціну продажу об"єкту приватизації, в тому числі податок на додану вартість (надалі - ПДВ).

Відповідно до пункту 1.4 договору купівлі - продажу сума об"єкту продажу становить 24215514,83грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу встановлено максимальний строк для сплати суми об"єкту продажу протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до пункту 14.1 договору купівл -продажу вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до статтяі 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

06.04.2010 року договір купівлі - продажу було посвідчено приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М. та зареєстровано в реєстрі за №1328 у комунальному підприємстві технічної інвентаризації "Інвенрос" Дергачівського району Харківської області.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов"язання за договором купівлі - продажу щодо обов"язку в установлений строк сплатити ціну продажу об"єкту приватизації, в тому числі податок на додану вартість (надалі - ПДВ), не виконував, у зв’язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 1002522,64грн.

Відповідно до пункту 7.2 договору купівлі-продажу у разі порушення відповідачем строку оплати за об’єкт приватизації , вказаного в пункті 2.1, 2.2 договору , він сплачує пеню з сум недоїмки за кожний день прострочення платежу , яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, до повного погашення заборгованості за об"єкт.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі повної або часткової несплати протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору коштів за об’єкт приватизації покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі 20% від ціни продажу об’єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. Неустойка сплачується протягом 20 календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об’єкт приватизації. При цьому рішення про викуп об’єкта приватизації підлягає анулюванню, а покупець порушує питання про розірвання цього договору купівлі –продажу..

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із заяви про уточнення позовних вимог, позивачем була нарахована пеня наступним чином: за період з 06.05.2010р. по 21.05.2010р. в сумі 232468,96 грн. - як вказує позивач - до винесення ухвали господарського суду Харківської області від 21.05.2010р. №47/147-10 про вжиття заходів забезпечення позову та її скасування постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2010р. №47/147-10, та за період з 04.08.2010р. до 20.10.2010р. в сумі 770053,68грн.

Місцевий господарський суд погодився із зазначеним розрахунком пені позивачем та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не врахував наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відлік 60-денного терміну, на протязі якого відповідач повинен був сплатити грошові кошти за договором купівлі-продажу, було призупинено на час дії заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою суду у справі № 47/147-10 від 21.05.2010 року. Ухвалу винесено за 17 днів до спливу строку (до 06.06.2010 року включно).

Позивач погоджується із тим, що у зв’язку із зупиненням виконання договору відповідно до ухвали суду по справі № 47/147, строк погашення боргу почав продовжуватися після скасування такого зупинення, але вважає що суд першої інстанції це не врахував.

Судова колегія вважає, що позивач невірно трактує умови договору, адже в п. 7.3 передбачає, що у разі повної або часткової несплати протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору коштів за об’єкт приватизації покупець має сплатити неустойку –20% від ціни продажу об’єкту.

Отже, договір передбачає і повну несплату платежів протягом 60 календарних днів від дня нотаріального посвідчення договору.

Доводи позивача, що 60 днів є продовженим терміном, який виникає тільки за умови 50 % оплати боргу у попередні 30 днів не відповідає умовам п. 7.3 договору.

Положення п. 2.2 договору, на які посилається скаржник, також не містить умови, що розстрочка надається тільки у разі сплати у перші 30 днів 50 % суми вартості об’єкту.

Отже, з 04.08.2010 р відлік 17 днів, на які строк було затримано, продовжився, у зв‘язку з чим 60 днів, впродовж яких відповідач повинен був сплатити повну суму за договором, сплинули 20.08.2010 року і до цього періоду за 17 днів відповідач також має сплатити пеню.

При цьому, після спливу вищезазначеного 60-денного терміну позивач за договором мав звернутись до суду із позовом про стягнення неустойки 20% та розірвання договору, однак від цих вимог він відмовився у заяві про уточнення позовних вимог від 02.11.2010 року, яка була прийнята до провадження господарським судом Харківської області.

При цьому, пеня згідно з пунктом 7.2 договору купівлі-продажу, починаючи з 61-го дня з моменту укладення договору, вже не повинна стягуватись, оскільки виникає інша відповідальність -20% неустойки за п. 7.3 договору.

Тобто, починаючи з 21.08.2010 року позивач втратив право на стягнення пені відповідно до пункту пункту 7.2 договору, набувши право на стягнення неустойки 20% та розірвання договору, від реалізації якого в судовому порядку, як вже зазначалося вище, відповідач відмовився згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 02.11.2010 року.

У зв‘язку з викладеним за перший період з 06.05.2010 року по 21.05.2010 року пеня має бути розрахована наступним чином: перший день нарахування пені - 7.05.2010 р, оскільки 6.05.2010 р - останній день, коли можлива сплата за договором.

Останній день нарахування пені - 20.05.2010 року, оскільки з 21.05.2010 р діяли заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду у справі № 47/147-10 від 21.05.2010 р. В даний період діяла облікова ставка НБУ 10,25% річних.

Отже, пеня за 07.05.2010 року - 20.05.2010 року (14 календарних днів) складає: 24215514,83 грн * 10,25% * 2 * 14 днів / 365 днів на рік = 190406,92 грн.

За другий період з 04.08.2010 року по 20.08.2010 року пеня має бути розрахована наступним чином: перший день нарахування пені - 04.08.2010 року, оскільки з 4.08.2010 р скасовані заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду у справі № 47/147-10 від 21.05.2010 р., а останній день нарахування пені - 20.08.2010 р (сплинув 60-денного терміну для розрахунку). При цьому, на даний період діяла облікова ставка НБУ 7,75% річних.

Отже, пеня за 4.08.2010 року - 20.08.2010 року (17 календарних днів) складає: 24215514,83 грн * 7,75% * 2 * 17 днів / 365 днів на. рік = 174816,11 грн.

Разом пеня за позовом у даній справі, що підлягає стягненню за два періоди, складає 365223,03 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не повністю з’ясував обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктами 1, 4 частини частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.01.11 р. у справі № 61/161-10 змінити та викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (61155, м. Харків, вул.Киргизька, 6 , к.70 , код ЄДРПОУ 34757272) на користь Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, код ЄДРПОУ 23148337, банк одержувача: ГУДКУ в Харківській області , МФО 851011, р/р 37186501900001) 365223,03 грн. грн. пені.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (61155, м. Харків, вул.Киргизька, 6, к.70 , код ЄДРПОУ 34757272) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) –365,22 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (61155, м. Харків, вул. Киргизька, 6 , к.70 , код ЄДРПОУ 34757272) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови складено 15.04.2011 року.