Постанова № 15112188, 15.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року Справа № 5023/353/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гончар Т.В., суддя Білецька, суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача – Шумейко О.О. (дов. №248-06 від 12.01.2011р.),

відповідача –не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1257Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2011р. у справі № 5023/353/11

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства завод "Потенціал", м.Харків

про стягнення 171 770,91 грн.,

встановила:

Позивач - Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ВАТ "Потенціал" 171 770,91 грн., що становить частку вартості за перевищення обсягів ДВП за період травень, червень, липень, вересень 2008року, січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2009 року та березень 2010 року, крім того, судові витрати пов’язані з розглядом справи просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 лютого 2011 року у справі № 5023/353/11 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ВАТ "Завод "Потенціал" на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" 171770,91 грн. часткового відшкодування витрат за перевищення обсягів ДВП, державне мито в сумі 1717,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15 лютого 2011 року у даній справі скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою скаргу заявник, зокрема, обґрунтовує тим, що 07.09.2009 р. рішенням господарського суду Харківської області з нього вже було стягнута заборгованість за перевищення ДВП у розмірі 28 933, 22 грн. Також в актах виконаних робіт за договором №236/ЗК—ТР від 01.04.2008 р. не передбачалось перевищення ДВП та оплата частки вартості за перевищення ДВП. Крім того, ВАТ завод "Потенціал" стверджує, що позивачем не доведено того факту, що перевищення ДВП сталося саме з вини відповідача.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні з вимогами апеляційної скарги не погоджується, вважає її безпідставною та необґрунтованою, зокрема, посилається на те, що заборгованість по відшкодуванню частки вартості за перевищення обсягів ДВП, станом на 01.01.2009 р (дата актів звірки, наданих відповідачем) не могла бути відображена в акті звірки оскільки претензії за відшкодування були виставлені лише 02.09.2010 року, а отримані 17.09.2010 р. Таким чином, господарський суд Харківської області всебічно дослідив обставини справи та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В судове засідання 13.04.2011р. повноважний представник відповідача не з‘явився, хоча про час та місце розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи, тому, враховуючи, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов‘язковою, суд реалізує своє право в межах статті 75 ГПК України, а відповідач саме таким чином використав своє диспозитивне право щодо участі у судовому процесі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження, 01 квітня 2008 року між ДП завод "Електроважмаш" та ВАТ "Потенціал" був укладений договір №236/3К-ТР про часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж (далі Договір), за умовами якого відповідач зобов’язався відшкодувати витрати на утримання каналізаційних мереж позивача, якими здійснюються передавання каналізаційних стоків відповідача до місця їх передачі в каналізаційну мережу Державного комунального підприємства "Харківкомуночиствод" в обсягах встановлених відповідачу договором між ВАТ завод "Потенціал" та ДКП "ХКОВ" №8407/07 АПК-2 від 29.08.2003р.

У відповідності до п.2.1. Договору кількість стічних вод, що передана до каналізаційних мереж приймається рівною кількості використаної води. що фіксується розрахунковими приладами обліку та неврахованої кількості стічних вод, які надходять в каналізаційну мережу в період злив та сніготанення у розмірі 20% від розрахункового обсягу зливових вод з загальної площі 4,9311 га та згідно даних Харківського Гідрометцентру, що в подальшому підтверджується розрахунковими документами ДКП "ХКОВ", копії яких відповідач надає позивачу.

У відповідності до п.2.2. Договору фактична кількість переданих позивачем стоків у відповідному місяці затверджується двостороннім актом виконаних робіт.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що результати контролю якості стічних вод, що здійснюється ДКП "ХКОВ" на території позивача у контрольних колодязях К1, КК2 розглядаються як результати контролю якості суміші стічних вод позивача та усіх користувачів, приєднаних до мережі позивача.

У разі виявлення перевищень ДВП при контрольних відборах на КК1 та КК2 та виставлення ДКП "ХКОВ" "Претензії" позивачу за перевищення обсягів ДВП, відповідач зобов’язаний сплатити частку вартості ДВП, яку розраховано позивачем виходячи з частки обсягу стічних вод відповідача у суміші стічних вод позивача та всіх користувачів, приєднаних до мережі власника, згідно Актів, зазначених у п.2.2 Договору без урахування зливових вод на підставі розрахункових документів ДКП "ХКОВ" (п.3.2.4 Договору).

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.04.2008р. і діє в частині оплати частки витрат на утримання каналізаційних мереж до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення розрахунків.

Додатковою угодою №1 до Договору п.9.1. Договору викладено в іншій редакції, а саме - встановлено, що Договір діє в частині оплати витрат на утримання каналізаційних мереж до 31.12.2009р., в іншій частині пункт Договору залишився без змін.

Додатковою угодою №3 до Договору сторонами було змінено зміст п.9.1. Договору, викладено даний пункт в новій редакції: Договір діє в частині оплати витрат на утримання каналізаційних мереж до 31.12.2010р., в іншій частині зміст п.9.1. Договору не змінено.

У додатку №1 до Договору сторони визначили порядок розрахунків оплати обґрунтованих витрат позивача на утримання каналізаційних мереж. Так у п.1 сторони передбачили, що витрати на утримання каналізаційних мереж розподіляються пропорційно обсягам спожитої води між позивачем та всіма наявними користувачами та неврахованої кількості стічних вод, які надходять в каналізаційну мережу в період злив та сніготанення пропорційно загальної площі.

Згідно з п.3.2.4. Договору у разі виявлення перевищень ДВП при контрольних відборах ДКП "ХКОВ" на КК1 та виставлення ДКП "ХКОВ" "Претензії" власнику за перевищення обсягів ДВП, відповідач зобов`язаний сплатити частку вартості ДВП, яку було розраховано позивачем виходячи з частки обсягу стічних вод відповідача у суміші стічних вод позивача та всіх користувачів, приєднаних до мережі позивача, згідно актів, зазначених в п.2.2 даного договору без урахування зливових вод на підставі розрахункових документів ДКП "ХКОВ".

Матеріали справи свідчать та вірно встановлено судом першої інстанції, що сторонами було складено акти виконаних робіт за договором №236/3К-ТР від 01.04.2008р. про часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж за період з квітня 2008 року по березень 2010 року (а.с.30-35), а саме - сторони визначили у даних актах об`єм стічних вод в куб. м., які було скинуто відповідачем. Дані акти були підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств сторін.

Державним комунальним підприємством Каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" проводились перевірки, складалися акти відбору проб стічної води та направлялись позивачу претензії щодо скидання стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднень (а.с. 36-69).

На підставі зазначеного, 02 вересня 2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію на сплату заборгованості у розмірі 171 770,91 грн. у семиденний строк з моменту отримання претензії, доказом чого є поштовий чек та опис вкладення у цінний лист від 02 вересня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на претензію позивачеві не направив та у порушення умов Договору, свої зобов'язання вчасно та у повному обсязі не виконав, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача та змусив Державне підприємство завод "Електроважмаш" звернутися до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Отже, наявні матеріали у справі свідчать, що відповідач ні в господарському суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі на оскаржуване рішення не спростував факту невиконання ним зобов‘язань перед позивачем за Договором та не спростував факту наявності його заборгованості перед позивачем у розмірі 171 770,91 грн.

Згідно зі ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, які містять аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Колегія суддів вважає. що відповідач, підписавши вищезазначений договір, взяв на себе обов'язок відшкодовувати частку вартості ДВП у разі виявлення перевищень ДВП при контрольних відборах КП КГ "Харківкомуночиствод" та виставлення ним претензії ДП завод "Електроважмаш" за перевищення обсягів ДВП. При цьому сплата частки вартості за перевищення обсягів ДВП не залежить від сплати відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж.

Щодо посилання відповідача на правовідносини, що існують між ним та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" за договором на приймання стічних вод П-8088/07-АК-2 від 08.07.2005 р., то, як правильно встановлено рішенням суду першої інстанції, проби якості стічних вод відповідача відбирались КП КГ "Харківкомуночиствод" за адресою: місто Харків - ГСП, вул. Індустріальна, 17, а проби ДП завод "Електроважмаш" відбирались КП КГ "Харківкомуночиствод" за адресою: місто Харків, пр. Московський, 299 (тобто за іншою адресою).

Крім того, період за який з відповідача стягується частка вартості за перевищення обсягів ДВП, що є предметом позову не співпадає з періодами, за які КП КГ "Харківкомуночиствод" було виставлено відповідачу розрахунки підвищеного платежу за скид стічних вод з перевищенням норм ДВП.

Так, відповідач стверджує, що 07.09.2009 р. рішенням господарського суду Харківської області з нього вже було стягнута заборгованість з перевищення ДВП у розмірі 28 933, 22 грн. та надав суду розрахунки підвищеного платежу за скид стічних вод з перевищенням норм ДВП. Проте, вказані розрахунки були виставлені за наступні періоди: травень 2009 р., червень 2009 р., серпень 2009 р., серпень 2008 р.

Проте, у даному випадку частка вартості за перевищення ДВП по ВАТ завод "Потенціал" складає 171 770,91 грн. і нарахована за наступні періоди: травень-липень 2008 р., вересень 2008 р., січень-лютий 2009 р., травень-вересень 2009 р., грудень 2009 р., березень 2010 р. Отже, правовідносини ВАТ завод "Потенціал" та Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" є самостійними правовідносинами (які розглядались в межах іншої справи №15/252-09) і не мають ніякого відношення до предмету спору у даній справі.

Таким чином, твердження відповідача про те, що на нього з боку КП КГ "Харківкомуночиствод" постійно накладаються підвищені зобов'язання з оплати послуг за укладеним між сторонами договором, у зв’язку з чим на відповідача накладаються штрафні санкції за одне і те ж порушення з боку підприємства та КП КГ "Харківкомуночиствод" не відповідає дійсним обставинам справи. Більше того відповідачем не було надано жодного доказу оплати ним суми заборгованості з перевищення ДВП, що було виставлено КП КГ "Харківкомуночиствод".

Щодо посилання ВАТ завод "Потенціал" на те, що ДП завод "Електроважмаш" не доведено того факту, що перевищення ДВП сталося з його вини, колегія суддів зазначає, що таке посилання є також безпідставним, оскільки згідно з п. 3.2.4. Договору відповідач взяв на себе обов'язок відшкодовувати частку вартості ДВП у разі виявлення перевищень ДВП при контрольних відборах КП КГ "Харківкомуночиствод" та виставлення ним претензії ДП завод "Електроважмаш" за перевищення обсягів ДВП. Жодних інших додаткових умов для виникнення обов'язку відповідача щодо оплати частки вартості за перевищення обсягів ДВП Договір не містить.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в актах виконаних робіт за договором №236/ЗК—ТР від 01.04.2008 р. не передбачалось перевищення ДВП та оплата частки вартості за перевищення ДВП, колегія суддів зазначає, що в даних актах виконаних робіт вказана лише фактична кількість переданих стоків у відповідному місяці та вартість відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж. Порядок оплати користувачем часткового відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж передбачено п. 1,5 Договору і в ньому відсутня умова про необхідність включення частки відшкодування за перевищення обсягів ДВП до актів виконаних робіт. Крім того, право на її відшкодування виникає у ДП завод "Електроважмаш" лише після виставлення останньому претензії КП КГ "Харківкомуночиствод" .

Таким чином, аналіз вище вказаних пунктів Договору дає підстави вважати, що акт виконаних робіт складається для фіксування фактичної кількості переданих стоків у відповідному місяці та є підставою для проведення розрахунків за часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж власника, а не оплати частки вартості за перевищення, обсягів ДВП. Тому і відображення в ньому перевищення обсягів ДВП не передбачається. Разом з цим, актом виконаних робіт лише встановлено фактичну кількість переданих стоків у відповідному місяці, що використовується власником для розрахунку частки вартості за перевищення обсягів ДВП в порядку, що встановлений пунктом 3.2.4. Договору.

Також в акті звірки взаємних розрахунків не була відображена заборгованість відповідача перед підприємством позивача по сплаті частки вартості за перевищення обсягів ДВП у зв'язку з тим, що на момент складення акту звірки, ще не настав строк на сплату заборгованості, оскільки, з наявних матеріалів справи вбачається, що вимога про оплату позивачем на адресу відповідача ще не направлялася.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже заборгованість по відшкодуванню частки вартості за перевищення обсягів ДВП, станом на 01.01.2009 р (дата актів звірки, наданих відповідачем) не могла бути відображена в акті звірки оскільки претензії за відшкодування були виставлені лише 02.09.2010 року, а отримані 17.09.2010 р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області всебічно дослідив обставини справи та виніс рішення про стягнення з ВАТ "Потенціал" на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" частки вартості за перевищення обсягів ДВП у розмірі частки вартості за перевищення обсягів ДВП за спірний період правомірно, обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2011 р. у справі № 5023/353/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Т. В. Гончар

суддя А.М. Білецька

суддя М.М. Слободін          

Повний текст постанови підписано 15.04.2011 р.