Рішення № 15115331, 22.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2011 р. Справа № 12/033-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства фінансів України;

2) публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «КИЇВ»

до відкритого акціонерного товариства

«Промислово-будівельна група «АНТАРЕС»

про стягнення кредитної заборгованості

за участю представників сторін:

від прокуратури: Голінченко М.Ш. - представник (посвідчення №191, вид. 22.06.2010 року);

від позивача 1: Пімонова І.М. –представник (посвідчення №4677, вид. 26.01.2010 року);

від позивача 2: не з’явився;

від відповідача: Шабанова І.В. –представник (довіреність №14 від 13.01.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «КИЇВ»(далі –позивач) до відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «АНТАРЕС»(далі –відповідач) про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 37 549 322,89 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору №82/07 від 02.10.2007 року (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит у сумі 22 355 050,00 грн. строком до 14.01.2010 року, а відповідач зобов’язувався у встановлений строк повернути кредит та відсотки за користування ним, проте відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг (кредит) у розмірі 22 355 050,00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн., 1 737 173,68 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 893 989,06 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та комісію за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 року, справу призначено до розгляду 22.03.2011 року.

У позовній заяві містилось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, частина % корпус 101, загальною площею 3 791,6 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, нежитлове приміщення, ремонтний цех корпусу №101, загальною площею 2 296,1 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, та заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на його відчуження у будь-який спосіб. У задоволенні клопотання судом було відмовлено.

17 березня 2011 року на адресу суду представник позивача направив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг (кредит) у розмірі 22 355 050,00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн., 1 737 173,68 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 893 989,06 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом, комісію за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн. та 214 628,05 грн. боргу по відшкодуванню страхових платежів.

22 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.04.2011 року.

09 березня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

12 квітня 2011 року у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, крім цього, заявили клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 22.04.2011 року.

22 квітня 2011 року представник відповідача у судовому засіданні повідомила, що господарським судом Київської області порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, про що подала копію виписки з газети, просила провадження у справі припинити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

02 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «КИЇВ»(далі –позивач) та відкритим акціонерним товариством «Промислово-будівельна група «АНТАРЕС»(далі –відповідач) був укладений кредитний договір №82/07 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит у сумі 22 355 050,00 грн. строком до 14.01.2010 року, а відповідач зобов’язувався у встановлений строк повернути кредит та відсотки за користування ним.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, перерахувавши відповідачу суму кредиту в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 03.10.2007 року, №1 від 09.01.2008 року, №2, №3 від 03.10.2007 року, №3 від 06.02.2008 року, №4 від 07.02.2008 року, №82/07 від 08.02.2008 року, №6 від 13.02.2008 року, №7 від 28.02.2008 року, №8 від 14.03.2008 року, №9, №10 від 21.03.2008 року, №12, №13 від 20.03.2008 року, №15 від 25.03.2008 року, №17 від 11.04.2008 року.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, а саме сплатив відсотки за користування кредитом у розмірі 1 960 275,54 грн.

Вважаючи, що інтереси держави в особі Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «КИЇВ»порушено, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг (кредит) у розмірі 22 355 050,00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн., 1 737 173,68 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 893 989,06 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та комісію за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

П. 2.1. додаткової угоди №7 від 12.06.2009 року передбачено, що позивач надає відповідачу кредит на поновлення обігових коштів для здійснення статутної діяльності на наступних умовах: сума кредиту 22 355 050,00 грн.; строк користування кредитом з 03.10.2007 року по 14.01.2010 року (включно); розмір плати за користування кредитом становить 23,0% річних.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 22 355 050,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2.1 договору, кінцевим терміном погашення кредиту вважається дата 14.01.2010 року.

П. 2.4 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

Оскільки відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, відсотки за користування кредитом нараховувались позивачем за період фактичного користування ним, тобто з 03.10.2007 року до 31.01.2011 року, становлять 12 563 400,05 грн.

Відповідач на час розгляду справи документів, що підтверджують сплату відповідачем позивачу відсотків за користування кредитом або спростовують доводи позивача, суду не надав, тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу та заборгованості по виплаті відсотків за користування кредитом, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 737 173,68 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 893 989,06 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та комісію за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 2.1 договору передбачено, що кінцевим терміном погашення кредиту вважається дата 14.01.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 8.1 договору передбачено, що при порушенні строку повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 цього ж Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи період заборгованості з 05.08.2010 року до 31.01.2010 року, розмір заборгованості за кредитом 22 355 050,00 грн., а також те, що облікова ставка Національного банку України становила до 09.08.2010 року - 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 року №320), а з 10.08.2010 року –7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 року №377), то розмір пені за прострочення виплати кредиту становить 1 713 376,78 грн., які підлягають стягненню.

Оскільки за період заборгованості з 05.08.2010 року до 31.01.2010 року розмір заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом складав 12 563 400,05 грн., а облікова ставка Національного банку України становила до 09.08.2010 року - 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 року №320), а з 10.08.2010 року –7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 року №377), то розмір пені за прострочення виплати відсотків за користування кредитом становить 881 742,63 грн., які підлягають стягненню.

П. 4.4.1 договору передбачено, що відповідач, зокрема, зобов’язується сплачувати комісії за кредитне обслуговування згідно діючих тарифів банку, а саме: за оформлення кредиту у розмірі 0,5% від суми (ліміту) кредиту, визначеної у п. 2.1 даного договору; за супроводження кредиту у розмірі 0,2% від середнього залишку на позичковому рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 цієї статті, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, суд дійшов висновку, що п. 4.4.1 договору не суперечить чинному законодавству України, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача комісії за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

17 березня 2011 року на адресу суду представник позивача направив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, просив суд крім стягнення основного боргу (кредиту) у розмірі 22 355 050,00 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн., 1 737 173,68 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 893 989,06 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом, комісії за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн., стягнути з відповідача 214 628,05 грн. боргу по відшкодуванню страхових платежів.

10 червня 2009 року сторони уклали додаткову угоду №6, згідно з п. 1 якої, сторони домовились, що у зв’язку з тимчасовою відсутністю вільних грошових коштів на поточному рахунку відповідача та відсутності у нього можливості своєчасно розрахуватись з відкритим акціонерним товариством «Страхове товариства «Гарантія», страхові платежі за договорами добровільного страхування майна, що перебуває в іпотеці банка №6К-33-305/09 від 10.06.2009 року в сумі 68 263,73 грн., №6К-34-305/09 від 10.06.2009 року в сумі 105 025,45 грн. та №6К-35-305/09 від 10.06.2009 року в сумі 41338,87 грн. до 11.06.2009 року, сплачує позивач.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання і оплатив страхові платежі у сумі 214 628,05 грн., що підтверджується меморіальним ордером №133 від 10.06.2009 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Ст. 514 Цивільного кодексу України закріплено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу по відшкодуванню страхових платежів у розмірі 214 628,05 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

22 квітня 2011 року в судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі, у зв’язку з порушенням господарським судом Київської області справи про банкрутство відповідача, про що подала копію виписки з газети. Зазначене клопотання задоволенню судом не підлягало з огляду на відсутність у господарсько-процесуальному законодавстві вказаної підстави для зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Ч. 2 цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 3 ст. 6, ст. 599, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 1054, ст. 627, ст. 628, п. 4 ч. 1 ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ч. ч. 2, 3, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «КИЇВ»до відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «АНТАРЕС»про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «АНТАРЕС»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, код 14314274) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «КИЇВ»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код 14371869) основний борг (кредит) у розмірі 22 355 050,00 грн. (двадцять два мільйони триста п’ятдесят п’ять тисяч п’ятдесят грн. 00 коп.); відсотки за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн. (дванадцять мільйонів п’ятсот шістдесят три тисячі чотириста грн. 05 коп.); 1 713 376,78 грн. (один мільйон сімсот тринадцять тисяч триста сімдесят шість грн. 78 коп.) пені за несвоєчасну виплату кредиту; 881 742,63 грн. (вісімсот вісімдесят одну тисячу сімсот сорок дві грн. 63 коп.) пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом; комісію за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн. (сорок чотири тисячі сімсот десять грн. 10 коп.); заборгованість по відшкодуванню страхових платежів у розмірі 214 628,05 грн. (двісті чотирнадцять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 05 коп.). В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «АНТАРЕС»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, код 14314274) до державного бюджету 25 500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,78 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 78 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 27.04.2011 року.