Рішення № 15113592, 19.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1481/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства «Укр-АВТО»Дочірнього підприємства «Львівський регіональний центр «Захід-Авто», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноарт», м. Львів

про: стягнення грошових коштів в розмірі 25992 грн. 08 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Усенко М.І. – представник на підставі довіреності № 5 від 04.01.2011 року;

відповідача: не з’явився;

                    Ухвалою господарського суду від 21.03.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 14.03.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 25992 грн. 08 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 05.04.2011 року. Ухвалою господарського суду від 05.04.2011 року розгляд справи було відкладено з огляду на неявку представника відповідача.

                    Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 19.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в засідання суду не з’являвся, позов не заперечував. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору оренди із додатками до нього, акту приймання-передачі, графіку погашення заборгованості), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

19.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 22.04.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань по оплаті орендної плати. Акціонерне товариство «Укр-АВТО»Дочірнього підприємства «Львівський регіональний центр «Захід-Авто» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноарт»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 25992 грн. 08 коп. заборгованості по сплаті орендної плати. Позивач вказує, що між Львівським регіональним центром «Захід-Авто»та відповідачем 07.03.2006 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1. Позивач вказує, що на момент подання позову, борг відповідача перед ним, за користування об’єктом оренди, складає 25992 грн. 08 коп., який він просить стягнути.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між Львівським регіональним центром «Захід-Авто»Акціонерного товариства «Українська автомобільна Корпорація Укр-АВТО», яка є власником орендованого майна (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноарт»(орендарем згідно договору) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1, відповідно до якого позивач передає відповідачу в платне тимчасове користування частину закритого складського приміщення площею 162 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 329 з метою розміщення цінностей.

Вказане приміщення передається згідно Акту прийому-передачі, що є невід’ємною частиною договору. ( п.1.2 договору). 27.03.2006 року сторони підписали Акт приймання-передачі приміщення, чим підтверджено факт вступу орендаря у користування об’єктом оренди.

Відповідно до п. 5.1. вищевказаного договору, термін дії цього договору визначений з дня його підписання до 06.11.2006 року. Договором встановлено, що розмір орендної плати за користування майном (п.3.1 договору) становить 2430 грн. в місяць з розрахунку 12,5 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Відповідно до п. 1.3 договору за користування майном орендар не пізніше 10 числа щомісячно сплачує орендарю орендні платежі.

31.12.2006 року сторони підписали Акт прийму-передачі частини закритого складського приміщення, за яким, у зв’язку із припиненням за взаємною згодою сторін дії договору оренди, Львівський регіональний центр «Захід-Авто»прийняло частину закритого складського нежитлового приміщення площею 62 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 329.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати в розмірі 27992 грн. 08 коп. не сплачена. Дана сума визнана відповідачем у Акті звірки від 30.06.2009 року. На момент подання позову підтвердження сплати боргу відсутні, у зв’язку з чим у позивача виникла підстава звернення до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Положеннями чинного законодавства та п. 2.2.2. договору оренди передбачено, що орендар зобов’язаний своєчасно сплачувати орендні платежі згідно з цим договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобов’язання (п.п. 1.3, 2.2.2. договору оренди № 1 від 07.03.2006 року), що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини відповідача..

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноарт», м. Львів, вул. В.Великого, 18 (код ЄДРПОУ 23273284) на користь Акціонерного товариства «Укр-АВТО»Дочірнього підприємства «Львівський регіональний центр «Захід-Авто», м. Львів, вул. Шевченка, 329 (код ЄДРПОУ 19331863) 25992 грн. 08 коп. боргу, 259 грн. 93 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя