Рішення № 15113550, 14.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11 Справа№ 5015/854/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Мат Україна», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Конкорд Захід», м. Львів

про: стягнення 14726 грн. 00 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат на підставі довіреності б/н від 08.06.2010 року

відповідача: не зявився

Ухвалою господарського суду від 17.02.2011 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Мат Україна»(надалі по тексту рішення - позивач) до Приватного підприємства «Конкорд Захід»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 14726 грн. 00 коп., призначено справу до розгляду на 10.03.2011 року. В удовому засіданні 10.03.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не зявився, розгляд справи відкладено на 24.03.2011 року. Позивач в судове засідання 24.03.2011 року не зявився, вимоги ухвали господарського суду від 17.02.2011 року та від 10.03.2011 року не виконав. Подав заяву про збільшення суми позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача 14726 грн. 00 коп. основного боргу за договором поставки № 8 від 17.02.2009 року 450 грн. 03 коп. річних, 1057 грн. 33 коп. інфляційних та 2597 грн. 63 коп. пені. Таким чином, загальна сума позову складає 18830 грн. 99 коп. Крім цього, позивач просить винести ухвалу про забезпечення позову. Дане клопотання судом відхилене за необґрунтованістю. Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 17.02.2011 року не виконав. Ухвалою господарського суду від 24.03.2011 року відкладено розгляд справи на 05.04.2011 року. В судове засідання 05.04.2011 року позивач зявився, вимоги ухвал господарського суду від 24.03.2011 року, від 10.03.2011 року та від 17.02.2011 року не виконав. Просив суд прийняти заяву про збільшення суми позову. Відповідач в судове засідання не зявився, відомості про отримання чи не отримання ним ухвал господарського суду відсутні.

Представнику позивача розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

14.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 15.04.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Позивач просить суд стягнути із відповідача 14726 грн. 00 коп. основного боргу за договором поставки № 8 від 17.02.2009 року, 450 грн. 03 коп. річних, 1057 грн. 33 коп. інфляційних та 2597 грн. 63 коп. пені. Таким чином, загальна сума позову складає 18830 грн. 99 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 17.02.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 8, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобовязувався поставити відповідачеві будівельні матеріали, а відповідач зобовязувався прийняти та оплатити їх вартість. Відповідно до пункту 3.3 даного договору, відповідач зобовязаний провести остаточний розрахунок за отриманий товар на протязі 14 календарних днів з дня отримання товару. Відповідно до накладної від 17.02.2009 року № РН-0001390, позивач поставив відповідачеві товар на згальну суму 47880 грн. 00 коп. Відповідно до довідки ПАТ «Кредобанк»від 07.04.2011 року, позивач отримав від відповідача наступні грошові кошти: 26.05.2010 року - 15000 грн., 12.07.2010 року - 7300 грн., 01.09.2010 року 3000 грн., 08.09.2010 року 6054 грн., 08.11.2010 року 1800 грн.

Таким чином борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 14726 грн. 00 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне: Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 14726 грн. 00 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 14726 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних математично розрахований правильно. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 450 грн. 03 коп. трьох процентів річних та 1057 грн. 33 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 2597 грн. 63 коп. Однак, нарахована позивачем пеня в такому розмірі не підлягає до стягнення, оскільки вона розрахована без врахування вимог статті 232 Господарського кодексу України з моменту виникнення права на стягнення пені. Судом здійснено правильний розрахунок і встановлено, що розмір пені, який підлягає до стягнення, враховуючи обмеження шестимісячним строком нарахування пені, встановленим статтею 232 Господарського кодексу України, становить 1693 грн. 68 коп. (за період з 06.03.2009 року по 06.08.2009 року, з врахуванням ставки НБУ в розмірі 12,0000% до 14.06.2009 року та 11,0000% з 15.06.2009 року, за 182 дні з суми боргу 14726 грн. 00 коп.). Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 1693 грн. 68 коп., і про відмову в решті позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 903 грн. 95 коп.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 14726 грн. 00 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право, та задоволити частково позовні вимоги про стягнення із відповідача 14726 грн. 00 коп. боргу, 450 грн. 03 коп. 3 % річних, 1057 грн. 33 коп. втрат від інфляції та 1693 грн. 68 коп. пені. В задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення пені в розмірі в розмірі 903 грн. 95 коп., - відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 626, 628, Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Конкорд Захід»(79066, м. Львів, вул. Морозна, 12/93, код ЄДРПОУ 34559585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Мат Україна»(79040, м. Львів, вул.. Патона, 22, код ЄДРПОУ 34904727) 14726 грн. 00 коп. боргу, 450 грн. 03 коп. 3 % річних, 1057 грн. 33 коп. втрат від інфляції та 1693 грн. 68 коп. пені.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення пені в розмірі в розмірі 903 грн. 95 коп., - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя