Рішення № 15112531, 19.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.11р.

Справа № 5005/3697/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс”, м. Київ

до Споживчого товариства “РТЦ”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 225 грн. 58 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: Шваб О.В. - представник, дов. від 03.06.2010р. №12.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 12 225 грн. 58 коп., що складає: 11 961 грн. 48 коп. - заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 09.06.2010р. №180 товар, 221 грн. 27 коп. –пені та 42 грн. 83 коп. –3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 09.06.2010р. №180 в частині розрахунків за поставлений товар.

Відповідач у відзиві (вх №27234/ю від 19.04.2011р.) не заперечує проти позовних вимог позивача.

Позивач витребуваних господарським судом документів не надав, правом направлення свого представника на участь у судовому засіданні не скористався, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України”).

Згідно з пунктом 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником відповідача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 09.06.2010р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс” (постачальником) та відповідачем - Споживчим товариством “РТЦ” (покупцем) було укладено договір поставки №180 (надалі –Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору;

- відповідно до пункту 3.1 Договору поставки передача (здача-прийомка) товару здійснюється згідно товарної накладної постачальника; перехід права власності та ризиків на товар переходить в момент отримання покупцем товару і підписана товарних накладних;

- загальна вартість Договору складається із суми товарів, зазначених в накладних (пункт 4.1 Договору поставки);

- як вбачається на виконання умов Договору поставки позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 40 713 грн. 48 коп., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем;

- відповідно до пункту 4.3 Договору поставки покупець здійснює оплату за товар через 75 календарних днів з дати отримання товару покупцем

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк оплати відповідачем за отриманий товар вважається таким, що настав;

- як вбачається відповідач за переданий товар розрахувався частково;

- заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 961 грн. 48 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання;

- відповідно до пункту 6.12 Договору поставки у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів відповідно до пункту 4.3 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення;

- отже, пеня згідно розрахунку становить 221 грн. 27 коп. (з 29.12.2010р. по 07.03.2011р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, річні згідно розрахунку становлять - 42 грн. 83 коп. (з 29.12.2010р. по 07.03.2011р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Споживчого товариства “РТЦ” Споживчого товариства “РТЦ” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ , вул. Набережна Перемоги, буд.38; поштова адреса: 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 37; ідентифікаційний код 33184262; п/р 26009060000118 в Кіровському відділенні КБ „Приватбанк”, МФО 305229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс” (юридична адреса: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 17; поштова адреса: 03680, м. Київ, б-р Лепсе, буд. 4 (ЗАТ „Росток”); ідентифікаційний код 34761734; п/р 26003301020765 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 11 961 грн. 48 коп. –заборгованості, 221 грн. 27 коп. - пені, 42 грн. 83 коп. –річних, 122 грн. 26 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„21„ квітня 2011р.