Рішення № 15112526, 15.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.11р.Справа № 5005/1749/2011 За позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м. Нікополь Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м. Нікополь Дніпропетровської області

до відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

третя особа: Нікопольська об'єднанна державна податкова інспекція, м.Нікополь Дніпропетровської області

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 71323,36 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від прокурора:Костюченко М.С.- посвідчення №77;

відпозивача: Панчук О.І .- представник, довіреність № 754;

від відповідача: Половець М. М.-представник, довіреність від 14.02.2011р .№26;

Шаверін Д.С.-представник, довіреність від20.12.2010р.№147;

Сорокіна Л.М.- представник, довіреність від15.12.2010р .№142;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі- позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (далі- відповідач, ВАТ «ОГЗК»)у якому просить звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, стягнути з відповідача збитки завдані безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 1,6343 га. розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району у сумі 71323,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням прокурора на відсутність у відповідача право встановлюючих документів які б надавали йому право користування земельною ділянкою площею 1,6343 га. під розміщення бази відпочинку розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Внаслідок безоплатного користування відповідачем зазначеною ділянкою за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р. позивач нарахував збитки у розмірі 71323,36 грн., розмір яких визначено відповідною комісією Нікопольської райдержадміністрації на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»(із змінами) від 19.03.1993 року №284.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, пояснюючи тим, що використовував земельну ділянку не безоплатно, не зважаючи на те, що між відповідачем та позивачем у період з липня 2008 р. по грудень 20010 р. не було укладено договору оренди земельної ділянки і у відповідача були відсутні підстави для сплати орендної плати, відповідач згідно ст. ст. 2, 9 Закону України «Про плату за землю»добросовісно сплачував податок за землю; також пояснив, що ним проводяться дії, направлені на оформлення та отримання відповідних правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, сплачено земельний податок за користування земельною ділянкою в розмірі, встановленому чинним законодавством, що на цій земельній ділянці знаходяться належні відповідачу на праві власності обєкти нерухомого майна, тощо.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію, м. Нікополь.

17.03.2011 р. до господарського суду від Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшли пояснення по суті спору (а.с. 51-53 т. 2), відповідно до якого позивач підтримав позовні вимоги прокурора, зазначивши, що ВАТ «ОГЗК»не є належним землекористувачем, у звязку з тим, що земельну ділянку не передано у землекористування у встановленому законодавством порядку, відповідач самовільно, тимчасово зайняв земельну ділянку лісогосподарського призначення, тому, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України, Нікопольська райдержадміністрація не одержала доходи за час тимчасового невикористовування цієї земельної ділянки.

05.04.2011 р. до господарського суду від Нікопольської ОДПІ надійшли пояснення по справі (а.с. 114115 т. 2) відповідно до якого третя особа повідомляє суд, що протягом 2008 -2010 років відповідач надавав до Нікопольської ОДПІ податкові розрахунки земельного податку за користування земельними ділянками на території Покровської сільської ради, згідно до яких ВАТ «ОГЗК»(відповідач) протягом цього періоду користувалося на території Покровської сільської ради земельними ділянками до яких входили землі рекреаційного призначення загальною площею 15,3993 га., відповідачем згідно до наданих податкових розрахунків, самостійно було визначено суму податкового зобовязання по земельному податку за 2008 р. 79 812,64 грн., за 2009 р. 92371,57 грн., за 2010 рік 105463,59 грн., всього на суму 277647,80 грн.; за результатами звірки з питань сплати сум земельного податку до бюджету проведеного між Нікопольською ОДПІ та ВАТ «ОГЗК»було встановлено, що задекларовані ВАТ «ОГЗК»суми земельного податку у розмірі 277647,80 грн. сплачено у повному обсязі, про що підтверджують матеріали справи а.с. 116-135 т. 2.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора, сторін та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України під час використання земель рекреаційного призначення. За результатами проведеної перевірки встановлено, що на території Покровської та Шолохівських сільських рад Нікопольського району вздовж прибережної смуги Олексіївського водосховища розташовано 9 баз відпочинку, які використовуються субєктами господарювання: ВАТ «ОГЗК», ТОВ «Перспектива», ПП АФ «Катеринівське 1», ПП «Вектра», ФОП ОСОБА_1, але жодним із зазначених субєктів господарювання не здійснено оформлення правовстановлюючих документів на право власності або право користування земельними ділянками рекреаційного призначення, на яких розташовані ці бази відпочинку.

Вказаною перевіркою встановлено факт користування ВАТ “ОГЗК” (відповідачем) земельною ділянкою рекреаційного призначення площею 1,6343 га лісового фонду для розміщення бази відпочинку, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області без оформлення правовстановлюючих документів.

На підставі подання Нікопольського міжрайонного прокурора про усунення порушень земельного законодавства від 25.05.2010 р. №3049 вих. 10, що надійшло до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 28.05.2010 р. за вхід. №1892/20 (а.с. 36-38 т. 1) з вимогою вирішити питання про створення комісії щодо обстеження земель рекреаційного призначення та розрахунку збитків, завданих їх користуванням за відсутності правовстановлюючих документів, головою Нікопольської районної державної адміністрації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», керуючись ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»було прийнято розпорядження №1067-р-10 від 29.12.2010 р. «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків»(а.с. 9-12 т. 1).

Засідання комісії щодо визначення та відшкодування збитків завданих ВАТ «ОГЗК»відбулося 30.12.2010 р., про що було складено відповідний Акт комісії щодо визначення збитків завданих ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” безоплатним користуванням земельною ділянкою 1,6343 га на території Покровської сільської ради від 30.12.2010 р. (а.с.14-15 т. 1), який був затверджений розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації №1074-р-10 від 30.12.10 р. (а.с. 13 т. 1).

Комісія, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»(із змінами), встановила розмір втрат бюджету завданих ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” внаслідок безоплатного користуванням земельною ділянкою площею 1,6343 га для рекреаційних цілей на території Покровської сільської ради за період з липня 2008 року по грудень 2010 р. На підставі нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі для земель іншого комерційного (несільськогосподарського) призначення по Дніпропетровської області, з урахуванням ст. 21 Закону України «Про оренду землі»та ст. 9 Закону України «Про плату за землю», комісія розрахувала орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р. у розмірі 71323,36 грн., та встановила, що розмір втрат завданих ВАТ “ОГЗК” безоплатним користуванням земельною ділянкою 1,6343 га на території Покровської сільської ради за цей період складає суму у розмірі 71323,36 грн.

ВАТ “ОГЗК” (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на наступне.

Згідно позовної заяви та акту комісії від 30.12.2010 року щодо визначення збитків, завданих ВАТ «ОГЗК»безоплатним користування земельною ділянкою, та Розпорядження, яким було затверджено цей акт, позивач стверджує встановлення факту безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою з липня 2008 р. по грудень 2010р., який став підставою для нарахування збитків. Проте позивачем в обгрунтування позовних вимог не надано жодних доказів, що могли б підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки, її площу, вид самовільного використання її відповідачем, та доказів щодо підтвердження факту безоплатності користування цією земельною ділянкою. Не надано позивачем також жодного обгрунтування та доказу щодо визначення строку за який відповідачу нараховано збитки. З позову не вбачається на якій підставі його обчислено. Сума збитків, яка нарахована в Акті визначення збитків, що затверджений головою Нікопольської райдержадміністрації, обґрунтовується безпідставним припущенням про можливість отримання прибутку у вигляді орендної плати. В акті йдеться про встановлення "можливого розміру втрат бюджету", тобто, розрахунок в акті та в позовній заяві не є достовірним та обгрунтованим, а заснований на припущеннях та субєктивних необґрунтованих розрахунках. Таким чином, відповідач зазначає, що позов позивача є безпідставними, такими що грунтуються на акті визначення збитків, що складений з порушенням вимог діючого законодавства, містить хибні висновки, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню судом; Твердження позовної заяви про безоплатне користування відповідачем земельною ділянкою та про її самовільне зайняття спростовується наступним. Відповідачем у відповідності до ст. 2, ст. 9 Закону України "Про плату за землю", у період з липня 2008 р. по грудень 2010 р. сплачувався земельний податок за користування земельною ділянкою на території Покровської сільської ради площею 15,3993 га, до складу якої входить спірна земельна ділянка, що використовується під розміщення бази відпочинку. За період з липня 2008 року по грудень 2010 було сплачено земельного податку за користування землями Покровської сільської ради площею 15,3993 га (до складу якої входить земельна ділянка) у сумі 222 586,74 грн. (2008 р. 38 998,86 грн., 2009 р. - 88873,64 грн., 2010 р. - 94714,24 грн.), серед яких і за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується податковими розрахунками земельного податку та платіжними дорученнями по сплаті земельного податку, що знаходяться в матеріалах справи а.с. 47-101, 102-104 т. 1. Згідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю", підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки, отже, орендна плата може нараховуватися орендодавцем, сплачуватися орендарем чи стягуватися лише за період дії договору оренди з моменту його укладення і до моменту його припинення, тобто, в межах чинного договору оренди. Між ВАТ «ОГЗК»та Нікопольською райдержадміністраціею у період з липня 2008 р. по грудень 2010р., за який позивачем заявлено про стягнення збитків шляхом нарахування орендної плати, не укладались договори оренди земельної ділянки площею 1,6343 га, та відповідно, у відповідача відсутні підстави для сплати орендної плати, а у позивача відсутні підстави для її стягнення.

Також, відповідач зазначив, що здійснює всі необхідні дії для укладення договору оренди земельної ділянки з Нікопольською райдержадміністраціею, а саме: на замовлення ВАТ «ОГЗК»приватним підприємством «Кадастр»у вересні 2006 р. виготовлений «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Покровської та Шолохівської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області відкритому акціонерному товариству «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»загальною площею 23,4586 га.; у жовтні 2008 року зазначений проект був направлений в Держкомзем України для проходження державної експертизи, в результаті якої було отримано негативний висновок №1290-08 від 17.11.2008 р. з зауваженнями до землевпорядної документації; комбінатом було здійснено цілий ряд заходів, щодо усунення зауважень, викладених у зазначеному висновку, зокрема, були поновлені висновки відповідних служб, виготовлені правовстановлюючі документи на обєкти нерухомості, отримані довідки про якісну характеристику ґрунтового покриву земель, про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земель, експлікація земельних угідь згідно з формою 6-ЗЕМ, отримано висновок Нікопольської райдержадміністрації щодо погодження дозволу на розробку проекту відведення даних земель за №411-р-09 від 20.05.2009 року; крім того, відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №502 «Про затвердження Порядку користування землями водного фонду від 13.05.1996 року, право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право; межі прибережних захисних смуг і водоохоронних зон земель встановлюються проектом винесення в натуру прибережної захисної смуги і водоохоронної зони земельних ділянок; відповідно до цього, оформлення права користування даними земельними ділянками не можливе без виготовлення даного проекту і його подальшого затвердження у відповідності до чинного законодавства; листом №2210/11-10 від 12 жовтня 2010 року Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства ВАТ «ОГЗК»було запропоновано інвестувати власні кошти комбінату на проведення робіт по виготовленню проекту винесення в натуру прибережної захисної смуги і водоохоронної зони земельних ділянок; це було запропоновано з метою виконання розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 14.02.2010 року №Р-50/0/3-08 «Про забезпечення виконання природоохоронного законодавства»; даним розпорядженням запропоновано Дніпропетровському облводгоспу виступати замовником щодо розроблення проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг за рахунок всіх джерел фінансування; це положення роз'яснено листом Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпроводгосп»№ 501 від 24.09.2010 року; ВАТ «ОГЗК»на цей час проведено тендер та визначено підрядну організацію, що буде виконувати роботи з виготовлення проекту винесення в натуру прибережної захисної смуги і водоохоронної зони земельних ділянок та укладено відповідний договір на виконання робіт з виготовлення проекту.

Крім того, відповідач зазначає, що на земельній ділянці, за яку відповідачу нарахована орендна плата, розташовані будівлі та споруди відповідача, а саме: база відпочинку Чкаловського кар'єру № 1 ВАТ «ОГЗК», тому передача такої ділянки третім особам в оренду неможлива згідно ч.2 ст.124, ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, що також свідчить про безпідставність нарахування відповідачу збитків шляхом нарахування оренді плати за земельні ділянки, на які не укладені договори оренди. Згідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. А тому дії відповідача щодо користування спірною земельною ділянкою не може бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа", відповідальність за що діючим законодавством не передбачена. Крім того, у відповідності до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування земельної ділянки, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає задовольнити вимоги позивача частково з огляду на наступне.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно із ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України право власності або право тимчасового користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації - забороняється. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку вказані у статті 126 Земельного Кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Під час розгляду справи судом від відповідача витребувалися правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку та обєкти нерухомого майна, що розміщені на ній. Відповідачем до матеріалів справи були надані копії:

- довідки Нікопольського районного відділу земельних ресурсів №344/4 від 24.01.2007 р. (а.с. 138 т. 2) ,

- розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації №817-р-06 від 09.10.2006 р. «Про висновок райдержадміністрації щодо надання земельних ділянок в довгострокову оренду ВАТ «ОЗГК»для рекреаційних цілей на територіях Покровської та Шолоховської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с. 139 т. 2), які не надають ВАТ “ОГЗК” права власності чи права користування спірною земельною ділянкою. Не надано відповідачем на вимогу суду і відповідних правовстановлюючих документів на обєкти нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці (надано лише Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Покровської та Шолоховської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (а.с. 109- 118 т. 1), технічну документацію на обєкти нерухомості, що належать ВА Т «ОЗГК»( 123-209 т. 1).

Тобто, відповідачем не було надано господарському суду належних доказів на підтвердження наявності відповідного правовстановлюючого документу (договору оренди, державного акту на право власності або права постійного користування), правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, як-то витяг з реєстру щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, що встановлює право користування або право володіння спірною земельною ділянкою. Посилання ж представників відповідача на ту обставину, що ВАТ “ОГЗК” на протязі значного терміну часу неодноразово звертався до Нікопольської райдержадміністрації із заявами про надання спірної земельної ділянки в оренду, але ці заяви залишилися без належного правового реагування зі сторони органу виконавчої влади, а рішення про відмову в наданні спірної земельної ділянки відповідачу не приймалося, не звільнять землекористувача від обовязку отримати відповідний правовстановлюючий документ.

Відповідно до п.4.1.3. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 02.02.10р. №04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”: розміщення малою архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Аналогічної правової позиції дотримуються Верховний суд України та Вищий господарський суд України у справі №4/254-35/537 (копії постанов додаються) Відповідно ж до приписів ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У судовому засіданні 15.04.2011 р. представник відповідача надав пояснення що реєстрацію права власності на обєкти нерухомості не здійснив, але провів інвентаризацію цих обєктів нерухомості та надав довідку про наявність будівель та споруд, що знаходяться на балансі ВАТ «ОГЗК», технічні паспорти та документацію цих обєктів нерухомості а.с. 121, 123-209 т. 1.

Технічні паспорти не являються правовстановлюючими документами та не посвідчують право власності на вказані обєкти, таким чином відповідач не може надати належних доказів в підтвердження права власності або право користування на земельні ділянки за місцезнаходженням вказаних ним будівель та споруд.

Відповідач надав суду низку доказів які вказують на тривалі відносини з позивачем та вказують на дії відповідача з приводу оформлення права користування спірною земельною ділянкою та докази вчинення ним дій направлених на оформлення такого права.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що відповідач не заперечує факту використання ним спірної земельної ділянки площею 1,6343 га.

Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що у власність або у користування (оренду) відповідача земельна ділянка площею 1,6343 га розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області не надавалася, договір оренди землі з Покровською сільською радою не укладено, станом на дату розгляду справи будь-які встановлені законодавством України дозвільні документи, що підтверджують право користування або володіння земельною ділянкою площею 1,6343 га розташованою на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ВАТ «ОГЗК»не оформлено. Документів, що у відповідності до ст.125 Земельного кодексу України дають право користуватися земельною ділянкою відповідач не надав. Таким чином, суд дійшов висновку про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Відповідно до наведених вимог закону обовязковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги прокурора стосовно поверненню спірної земельної ділянки її власнику такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо решти позовних вимог (про відшкодування збитків завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою), суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно до п. 6 ст. 225 Господарського кодексу України, Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Комісія Нікопольської райдержадміністрації розрахувала розмір шкоди, заподіяної ВАТ «ОГЗК»у сумі 71323,36 грн., на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»(із змінами) від 19.03.1993 року №284, що підтверджує Акт комісії щодо визначення збитків завданих ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” безоплатним користуванням земельною ділянкою 1,6343 га на території Покровської сільської ради від 30.12.2010 р. (а.с.14-15 т. 1), та який затверджений розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації №1074-р-10 від 30.12.10 р. (а.с. 13 т. 1).

Відповідно до п. 4.2.1. Рекомендації президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»від 02.02.2010 р. №04-06/15, у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно враховувати, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розмірі шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача збитків завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 1,6343 га. розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району у сумі 71323,36 грн., нарахованих згідно до Акту комісії щодо визначення збитків завданих ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” від 30.12.2010 р., суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню як такі, що нараховані з порушенням вимог земельного законодавства, та не на підставі Методики визначення розмірі шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора та позивача задовольнити частково в частині звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”(53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11; код ЄДРПОУ 00190928) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,6343 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”(53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11; код ЄДРПОУ 00190928) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) суму державного мита.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”( 53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна, 11; код ЄДРПОУ 00190928) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

22.04.2011 р.