Постанова № 15112013, 11.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011                                                                                           № 12/2266

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.04.2011 року

розглянувши апеляційну відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» на рішення господарського суду Черкаської області від 11.01.2011року

у справі           № 12/2266 (суддя Грачов В.М.)

за позовом           Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області

до           відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо»

про          стягнення 67320 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.01.2011року позов Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області до відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» про стягнення 67320 грн. – задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 11.01.2011 року відкрите акціонерне товариство «Золотоношам’ясо» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення господарського суду Черкаської області скасувати та прийняти нове рішення.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 21.02.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судових засіданнях 21.03.2011 року та 11.04.2011 року представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просив апеляційний господарський суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Державної екологічної інспекції у Черкаській області у судовому засіданні 11.04.2011 року також підтримав позицію та доводи прокурора, просив апеляційний господарський суд залишите без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою в порядку прокурорського нагляду було проведено перевірку щодо додержання вимог природного законодавства ВАТ «Золотоношам’ясо». За результатами перевірки встановлено, що відповідач при відсутності дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами, здійснює незаконний забір із артсвердловини підземних прісних вод.

Згідно відповіді начальника управління Черкаського регіонального управління водних ресурсів № 557 від 25.08.2010 року на лист Черкаської міжрайонної природоохоронної прокуратури, ВАТ «Золотоношам’ясо» протягом жовтня 2009 року забрало та використало підземної води із артсвердловини в кількості 4500 м3.

З матеріалів справи також вбачається, що ВАТ «Золотоношам’ясо» листом від 02.02.2010 року звернулось до Держуправління про видачу дозволу на спеціальне водокористування. В результаті розгляду поданих документів, відповідачу було видано дозвіл на спеціальне водокористування від 04.02.2010 року № Укр 4874-А/Чрк з терміном дії до 31.12.2012 року. Крім того, рішенням Держуправління № 28 від 12.05.2009 року право спеціального водокористування відповідача з 20.05.2009 року було припинено, а попередній дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 3361-А/Чрк від 22.02.2002 року (продовжений до 31.12.2010 року) скасовано.

За дорученням Черкаської міжрайонної природоохоронної прокуратури, спеціалістами Державної екологічної інспекції у Черкаській області було зроблено розрахунок завданих збитків внаслідок самовільного використання води за жовтень 2009 року. Розрахунок було зроблено за формулою (23) (Зсам.= 100 * W * Тар) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783. Загальний розмір збитків становить 67320 грн.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що на підставі матеріалів вищевказаної перевірки, постановою Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора від 14.09.2010 року, було порушено кримінальну справу за фактом незаконного видобування службовими особами ВАТ «Золотоношам’ясо» корисних копалин загальнодержавного значення та перевищення службових повноважень, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу України. З обвинувального висновку від 30.09.2010 року по обвинуваченню відповідальної особи за охорону навколишнього природного середовища (еколога) ВАТ «Золотоношам’ясо» Булави С.М., вбачається, що 23.09.2010 року його дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 365 КК України на ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 367 КК України, які полягають в тому, що він будучи екологом ВАТ «Золотоношам’ясо», порушуючи вимоги ст. ст. 46, 48, 49 Водного кодексу України, ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та п. п. 2, 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, не отримавши дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами, неналежно виконуючи свої обов’язки через несумлінне ставлення до них, протягом жовтня 2009 року призвів до незаконного забору 4500 м3 підземних прісних вод, які відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, із артезіанських свердловин, що знаходяться на балансі ВАТ «Золотоношам’ясо», внаслідок чого водним ресурсам держави завдано збитків на суму 67320 грн., вину у скоєні вміненого йому злочині обвинувачений Булава С.М. визнав повністю.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.11.2010 року Булаву С.М. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 240 КК України на підставі ч. 3 ст. 7 КПК України та ст. 48 КК України, справу щодо нього закрито (у зв’язку зі зміною обстановки).

Як вбачається з платіжного доручення № 8475 від 27.10.2010 року, ВАТ«Золотоношам’ясо» – відшкодовано збитки за самовільне використання водних ресурсів в сумі 6000 грн.

Як зазначалося вище, Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ВАТ«Золотоношам’ясо» про стягнення 67320 грн. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.

Стягнути з ВАТ «Золотоношам’ясо» на користь бюджету із зарахуванням на р/р Золотоніської міської ради – 61320 грн. відшкодування збитків, заподіяних самовільним водокористуванням. Крім того, стягнуто в доход державного бюджету України на через Золотоніську ОДПІ – державне мито в сумі 613,20 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову про стягнення 6000 грн. – відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.01.2011 року у справі № 12/2266 скасуванню з прийняттям нового рішення.

Так, приймаючи та обґрунтовуючи вказане рішення, суд першої інстанції посилався на ст. 35 ГПК України та зазначив, що підставою для звільнення від доказування є вирок суду з кримінальної справи що набрав законної сили, який є обов’язковим для господарського суду при вирішення спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Зокрема суд першої інстанції послався на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.11.2010 року, якою Булаву С.М. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 240 КК України на підставі ч. 3 ст. 7 КПК України та ст. 48 КК України, справу щодо нього закрито (у зв’язку зі зміною обстановки).

Крім того, суд першої інстанції при розрахунку збитків заподіяних самовільним водокористуванням послався також на «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009року № 389, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009року за № 767/16783. Дія методики по розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування здійснюється за формулою Зсам=100хWхТар, крім прісних підземних вод глибиною більше 20 метрів.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким розрахунком та застосуванням даної методики погодитися не може та вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з паспортів на свердловини, відповідач користується чотирма артезіанськими свердловинами глибина яких, перевищує 20 м, а саме: свердловиною № 319-Г глибиною 50 м, потужністю – 9 м3/год; свердловиною № 527-Г глибиною 48 м, потужністю – 10 м3/год; свердловиною № 16 глибиною 53 м, потужністю – 24 м3/год; свердловиною № 22 глибиною 58 м, потужністю – 24 м3/год.

Таким чином, оскільки забір води ВАТ «Золотоношам’ясо» проводило з артезіанських свердловин глибиною понад 20 м, а вищезазначеною методикою передбачений розрахунок за самовільне використання води за формулою, крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції невірно було застосовано вказану методику для розрахунку розміру збитків. Судова колегія зазначає, що існує інша діюча методика, а саме, «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації» затверджена наказом державного комітету по водному господарству № 290 від 29.12.2001 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332.

Згідно п.1.4. розділу 1 /Галузь застосування/ - збитки по вказаній медодиці розраховуються в тому випадку якщо вони завдані суб’єктами господарювання розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп).

Згідно розділу 6 даної методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою: З св = WхТар х 5. Де, W – об’єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об’єм нераціонально використаної води, об’єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об’єктів чи обсягів відведення води у водні об’єкти; Тар – діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 5 – коефіцієнт. Тобто, за період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року З св = 4500 грн. х 0,1496 грн. х 5 = 3366,00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Золотоношам’ясо» за перевищення встановленого ліміту забору води, виходячи з обсягів використаної води понад ліміт на підставі п. 6.5. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту затвердженої наказом № 231/539//118/219 від 01.10.1999 року, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 19.10.1999 року за №711/4004 обчислювали і сплачували збір за спеціальне використання водних ресурсів у п’ятикратному розмірі, що підтверджується звітом – ТП (водгосп), податковим розрахунком збору за спеціальне водокористування за 2009 рік, платіжним дорученням за 4 квартал 2009 року, бухгалтерською довідкою про сплату збору за 2,3,4 квартали 2009 року. Зокрема платіжним дорученням № 8475 від 27.10.2010 року, ВАТ«Золотоношам’ясо» – відшкодовано збитки за самовільне використання водних ресурсів в сумі 6000 грн.

У відповідності до ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6 Водного Кодексу України, використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача; спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 68 ч. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з ст.ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Таким чином, оскільки, ВАТ«Золотоношам’ясо» відшкодувало збитки та сплатило 6000 грн. ще до пред’явленого позову, судова колегія вражає, що в цій частині відсутній предмет спору та на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у цій частини підлягає припиненню.

Що стосується позову в частині стягнення з ВАТ«Золотоношам’ясо» 63954грн. збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, колегія суддів вважає його необгрунтованим, оскільки вказана сума розрахована по методиці, яка не відноситься до відповідача. Судовою колегією встановлено, що ВАТ«Золотоношам’ясо» використовує свердловини, які перевищують глибину 20 м. та з урахуванням цього до відповідача не може бути застосований розрахунок за формулою Зсам=100хWхТар, оскільки «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009року № 389, та яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009року за № 767/16783 поширюється на осіб, які використовують свердловини, глибиною до 20 м.

Судова колегія звертає увагу на те, що на час розгляду даної справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, законодавець у «Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009року № 389, та яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009року за № 767/16783 не встановив та не передбачив посилення відповідальності відповідача за допущені порушення – використання свердловин без належного дозволу, які перевищують глибину понад 20 м. Тому, судом апеляційної інстанції застосовано іншу методику, яка є чинною, а саме: «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації» затверджена наказом державного комітету по водному господарству № 290 від 29.12.2001 року та яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332 та в якій передбачена відповідальність осіб за вказані порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» на рішення господарського суду Черкаської області від 11.01.2011року слід задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким в частині стягнення з ВАТ «Золотоношам’ясо» 3366 грн. збитків за самовільне використання води провадження припинити. В іншій частині позову по стягненню з ВАТ «Золотоношам’ясо» 63954грн. – відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» на рішення господарського суду Черкаської області від 11.01.2011року у справі № 12/2266 – задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 11.01.2011року у справі № 12/2266 – скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким в частині стягнення з ВАТ «Золотоношам’ясо» 3366 грн. збитків за самовільне використання води провадження припинити. В іншій частині в задоволенні позову про стягнення з ВАТ «Золотоношам’ясо» 63954грн. – відмовити.

3. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м.Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 34924240) в дохід Державного бюджету України 673,2 грн. держаного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м.Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 34924240) на користь відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Гагаріна, 24, код ЄДРПОУ 00444278) 336,6 грн. держмита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському Черкаської області.

6. Матеріали справи № 12/2266 повернути до господарського Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.04.11 (відправлено)