Постанова № 15112008, 27.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2011                                                                                           № 4/014-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 27.04.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «АС» на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2011 (підписане 25.02.2011),

у справі          № 4/014-11 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом           Державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки»

до           Відкритого акціонерного товариства «АС»

про          стягнення 5820, 62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «АС» про стягнення 5820, 62 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2011 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства «АС» на користь Державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» 3672, 00 грн. боргу, 414, 94 грн. інфляційних втрат, 135, 81 грн. 3% річних, 74, 00 грн. державного мита, 171, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою б/н, б/д, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 відновлено Відкритому акціонерному товариству «АС» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2011 у справі № 4/014-11, вказану скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 27.04.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проте через загальний відділ суду надав клопотання б/н від 27.04.2011 про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки іншого представника, який веде дану справу.

Вказане клопотання колегією суддів було залишено без задоволення у зв’язку з присутністю в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Державним підприємством «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «АС» (замовник) був укладений договір № 549-09/АТ від 17.09.2009, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт, а саме: перевірка пономерної, виробничої та технічної документації, оцінка технічного стану колонки Н2000-0/А №Г311019 вертольота Ка-26 з метою визначення можливості та умов допуску до підконтрольної експлуатації у відповідності з вимогами вказівки Державіаадміністрації від 14.03.2006 № 4 «Про підконтрольну експлуатацію колонок Н2000-0/А несучих гвинтів вертольотів Ка-26 українських авіапідприємств» строком на 1 рік та 250 льотних годин; нормативно-методичне супроводження підконтрольної експлуатації колонки Н2000-0/А №ГЗ 11019 вертольота Ка-26 (а.с. 10-12).

У відповідності до пункту 2.1 договору вартість робіт виконавця складає загальну суму 3672, 00 грн. (в тому числі ПДВ).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата провадиться одноразово, 100% передоплатою, шляхом перерахування замовником суми договору на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 6.1 договору здавання і приймання робіт провадиться актом здачі-приймання виконаних робіт із передачею замовнику необхідної документації відповідно до предмета цього договору.

Претензій щодо якості наданих послуг з боку відповідача на адресу позивача не надходило.

На виконання умов договору між сторонами 31.03.2010 був підписаний акт здачі-приймання технічної продукції згідно договору № 549-09/АТ від 17.09.2009 про підконтрольну експлуатацію колонки Н2000-0/А №Г311019 (а.с. 13).

Також належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором в період з 17.09.2009 по 22.10.2009 підтверджується Висновком ДП «Укр.ЦЕАТ» від 22.10.2009, оформленим актом № 355-2 оцінки технічного стану колонки Н2000-0/А №Г311019, та рішенням № ДКР -0476/Ка-26-2009 з питання підконтрольної експлуатації колонки Н2000-0/А №ГЗ 11019 (а.с. 14-15).

Відповідач свої зобов’язання за даним договором не виконав, надані послуги не оплатив.

03.03.2010 відповідач надіслав позивачу лист № 46, в якому обіцяв розрахуватися за виконані роботи та надані послуги протягом 5 місяців, починаючи з березня 2010 згідно графіка.

Листом № 11 від 28.12.2010 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу, в якій просив оплатити вартість проведених робіт у сумі 3672, 00 до 14.01.2011, яка була залишена останнім без відповіді (а.с. 16).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 526, 530 ЦК України, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача 3672, 00 грн. основного боргу за надані послуги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог доведено факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором та наявність заборгованості в розмірі 3672, 00 грн.

Враховуючи те, що відповідач заборгованість за договором № 549-09/АТ від 17.09.2009 не погасив, доказів, які б підтверджували повну суму сплати не надав, доводів позивача не спростував, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 672, 00 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих послуг позивачем були нараховані 1597, 87 грн. пені, 135, 81 грн. 3% річних, 414, 94 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Роз’ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань», зокрема п. 2.1. встановлено, якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої ст. 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Отже, враховуючи відсутність в умовах договору № 549-09/АТ від 17.09.2009 відповідальності відповідача за неналежне виконання своїх зобов’язань, вимога позивача про стягнення 1597, 87 грн. пені є безпідставною, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В позовній заяві позивач просив стягнути суму 3% річних та інфляційних втрат за період з 22.10.2009 по 14.01.2011.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього кодексу.

Частиною 4 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Таким чином, враховуючи, що акт здачі-приймання технічної продукції згідно договору № 549-09/АТ від 17.09.2009 про підконтрольну експлуатацію колонки Н2000-0/А №Г311019 був підписаний 31.03.2010, обов’язок оплатити виконані роботи настав з 01.04.2010, таким чином колегія суддів зменшує період нарахування індексу інфляції та 3% річних з 01.04.2010 по 14.01.2011.

Судовою колегією за допомогою ІАЦ «ЛІГА:ЗАКОН» був здійснений розрахунок індексу інфляції за період з 01.04.2010 по 14.01.2011, який становить 154, 22 грн. та 3% річних за період з 01.04.2010 по 14.01.2011, який становить 87, 22 грн.

Отже, враховуючи помилкове нарахування судом першої інстанції розміру індексу інфляції, судова колегія змінює рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «АС» на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2011 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 21.02.2011 у справі № 4/014-11 - частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «АС» на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2011 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 21.02.2011 у справі № 4/014-11 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АС» (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, код ЄДРПОУ 13737357) на користь Державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 21502556) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 3672, 00 грн. основного боргу, 87, 22 грн. 3 % річних, 154, 22 грн. інфляційних втрат, 68, 57 грн. державного мита та 158, 67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 21502556) на користь Відкритого акціонерного товариства «АС» (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, код ЄДРПОУ 13737357) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 3, 75 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

5. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

6. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.05.11 (відправлено)