Рішення № 15111655, 05.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р. Справа № 5023/954/11

вх. № 954/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/", м. Вишгород

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про виконання договірних зобов'язань в сумі 85240,32грн., згідно договору поставки №23/01-09 від 20.06.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій після змншення позовних вимог, прийнятих до розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2011 року, просить суд стягнути з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, заборгованість в сумі 71540,32 грн., з яких заборгованість по основному боргу - 65743,26грн., пеня - 3607,80грн., інфляційні збитки - 2810,57грн., 3% річних - 698,27 грн., згідно договору поставки № 23/01-09 від 20.06.2010 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.06.2010 року між ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/", м. Вишгород (позивачем по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Харків (відповідачем по справі) був укладений договір № 23/01-09 про поставку, у відповідності до умов якого позивач зобов`язався продавати відповідачу продукцію, а відповідач зобов`язувався купувати, реалізовувати та своєчасно оплачувати позивачеві вартість отриманої продукції. У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за отриману продукцію перед позивачем виникла заборгованість, яка до цього часу відповідачем не сплачена, що стало причиною звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не з*явився, в наданому до канцелярії суду клопотанні (вх. 1529) просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Господарський суд, розглянувши дане клопотання позивача, вважає за необхідне його задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АЕ №620099 від 21.03.2011 року, виданого державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: АДРЕСА_1, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до слухання на 01.03.2011 року та ухвали про відкладення розгляду справи. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обовязок, покладений на нього Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.06.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Мерідіан Плюс /Україна/" (позивачем) та ФОП ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір № 23/01-09 (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобовязався передати у власність відповідачу, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та реалізувати продукцію на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд, враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Позивач, на виконання умов договору, за накладними № 710 від 06.09.10 р. на суму 168251,91 грн., № 797 від 28.10.10 р. на суму 535,50 грн., № 815 від 02.11.10 р. на суму 8569,50 грн., № 838 від 16.11.10 р. на суму 714,00 грн., № 873 від 21.12.10 р. на суму 940,00 грн., № 887 від 27.12.10 р. на суму 3379,00 грн., передав відповідачеві товар, а відповідач товар отримав, що підтверджується довіреністю ЯПЛ № 317143/418 від 06.10.2008 року, копія якої надано позивачем до справи, але оплату його вартості належним чином не здійснив.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 20.06.2010 року до спірного договору передбачено, що відповідач зобов'язався оплатити продукцію протягом 21 календарного дня з моменту передачі продукції, включаючи дату поставки та дату платежу.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію, у зв*язку з чим станом на час винесення рішення виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 65743,26 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № 23/01-09 від 20.06.2010 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 65743,26 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 5.2. спірного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного виконання грошового зобов*язання, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання зобов*язання за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно до якого належна до сплати сума становить 3607,80 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 698,27 грн. та інфляційні втрати у сумі 2810,57 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 852,41 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: 6164, АДРЕСА_2, паспорт серія № НОМЕР_2 виданий Ленінським РВХМУ УМВС України в Харківській області 25 січня 1996 року; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан Плюс /Україна/" (юридична адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденко, 19; р/р 26003101818 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805; код ЄДРПОУ 32878486) 65743,26 грн. основного боргу, 3607,80 пені, 2810,57 грн. інфляційних втрат, 398 грн. - 3% річних, 852,41 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 08.04.2011 року.