Рішення № 15111637, 04.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/750/11

вх. № 750/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Альошина К.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Дзюба С.Г., директор;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЦ "Москва", м. Харків;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №30 від 11.12.06 та додаткової угоди №5 від 19.10.09, з урахуванням індексу інфляції у сумі 17448,40грн., неустойку у розмірі 5193,75грн., судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.02.11р. розгляд справи було відкладено на 14.03.11р.

14.03.11р. позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх.№5260) документи для долучення до матеріалів справи.

21 березня 2011р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

21 березня 2011 р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 17312,49 грн., оскільки відповідачем було погашено 600 грн. боргу, також 129,91 грн. інфляційних витрат, 2575,53 грн. неустойки.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Розгляд справи було відкладено на 04.04.11р.

22.03.11р. позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх.№6492) документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал суду за адресою, вказаною у позовній заяві, що співпадає з адресою вказаній в довідці ЄДРПОУ. Проте судові відправлення повертались до канцелярії суду із поштовою відміткою "за терміном зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11 грудня 2006 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 30, відповідно до пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в оперативну оренду та користування наступні нежитлові приміщення, розташовані в приміщенні орендодавця за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 14 на 4-му поверсі, кімнати: 35, 36, 37, загальною площею 50,1кв.м.

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 16.12.06р. (Додаток №1 до Договору оренди №30 від 11.12.06, а.с.19).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 31.12.08р., дана угода вступає в силу з 01.01.09р. та діє протягом строку дії договору.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 30.04.09р., дана угода вступає в силу з 01.04.09р. та діє до 31.12.09р.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 19.10.09р. (п.1), договір оренди №30 від 11.12.06р. був розірваний, в частині розрахунків за оренду приміщення, договір оренди діє до моменту погашення заборгованості відповідачем, у розмірі 17912,49грн.

Окрім того, в п.3. додаткової угоди №5 (а.с.24), остаточна дата погашення заборгованості за договором оренди №30 від 11.12.06р. - 20.10.10р. із обов"язковою щомісячною оплатою заборгованості не менш 1000,00грн. (гарантійний лист, а.с.29).

Орендовані приміщення були повернуті на підставі актів приймання передачі : кімната №37 від 15.06.08, кімнати №35 та №36 від 19.10.09р.

Згідно акту звірки від 20.10.09р., підписаного сторонами, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 17912,49грн.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи (виписки банку), відповідач сплатив позивачу 600грн. орендної плати, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 17312,49грн.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів повного погашення боргу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 17312,49грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до п.11.2. договору, у разі порушення строків вказаних у п.4.3., 4.5. даного договору, орендар виплачує орендодавцю неустойку у розмірі 30% від несплаченої суми.

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 2575,53грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 129,91грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторони прапорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, ст.286 ГК України, статтями 525, 530, 546,549, 610, 611, 625, 759 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЦ "Москва" (61012, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 14, код 31149912, р/р 26006036016500 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 17312,49 грн. основного боргу, 129,91 грн. інфляційних витрат, 2575,53 грн. неустойки, 200,18грн. державного мита та 208,64грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2011 року.