Рішення № 15110607, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/5921.04.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ

доПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування», м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача ОСОБА_1

на стороні Відповідача ОСОБА_2

простягнення 12 827,12 грн. в порядку регресу

Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Шупик О.А. за довіреністю (№ 534 від 31.12.2010р.)

від відповідача:не з'явився;

від третьої особи 1:не з'явився;

від третьої особи 2:не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 12 827,12 грн. в порядку регресу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір страхування № 240532084 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності від 03.07.2007р., страховий акт № 30088 від 07.04.2008р., розпорядження № 30088 про виплату по страховому випадку затверджений 07.04.2008р., довідку ДАІ, розгорнуту довідку ДАІ, Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03.03.2008р. по справі № 3-8569, заяву на виплату страхового відшкодування від 26.03.2008р., Звіт № 354 про оцінку автомобіля від 20.03.2008р., Протокол огляду транспортного засобу № 0354К, калькуляцію, фототаблиці, рахунок-фактуру № ПР-2604 від 03.03.2008р., Акт виконаних робіт № ПР-2604 від17.04.2008р., видатковий касовий ордер № 665453, регресну вимогу № 1106 від 09.07.2010р., посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс № ВА/1943218 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, довіреність представника, правоустановчі документи Позивача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 14.01.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.9,27 Закону України «Про страхування», Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою про порушення провадження у справі від 17.03.2011р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_1 та на стороні Відповідача ОСОБА_2

В судовому засіданні 07.04.2011р.Позивачем було надано для залучення до матеріалів справи копію Витягу з ЄДРПОУ станом на 14.01.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.04.2011р. у звязку з неявкою Відповідача.

В судовому засіданні 21.04.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, пояснень по суті спору не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Треті особи в судові засідання не зявлялись, пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник Позивача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2007 р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»та ОСОБА_1 укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності № 240532084, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспорту засобу марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2.

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2 на випадок заподіяння шкоди третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазначеного транспортного засобу.

01.03.2008 р. в м. Києві на вул. Руденко було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4., який належить ОСОБА_1 та автомобіля «Хюндай» державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 під управлінням ОСОБА_2 а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота»державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ДАІ в м. Києві, розгорнутою Довідкою ДАІ в м. Києві, та Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 03.03.2008р. у справі № 3-8569/2008р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт № 354), складеного 20.03.2008 р. субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5. (сертифікат № ЕО-177 виданий ФДМУ 04.09.2001 р.), сума матеріального збитку, вчиненого власникові автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 065,45грн.

Згідно Рахунку № ПР-2604 від 03.03.2008р. матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, складає 17997,00 грн.

На підставі страхового акту № 30088, від 07.04.2008 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 240532084 від 03.07.2007 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 12 827,12грн. (а вирахуванням вартості дверей 3900,00 грн. та франшизи 1269,88грн.), що підтверджується видатковим касовим ордером № 2029 від 06.05.2008р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»перейшло в межах суми 12827,12 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб автомобіль «Хюндай»державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Тойота», державний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 застрахована Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»згідно із полісом №ВА/1943218.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/1943218) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 18.10.2007 р. (00:00) по 17.10.2008р.

Відповідно до п.4 полісу №ВА/1943218 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_3

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/1943218) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно Рахунку № ПР-2604 від 03.03.2008р. матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, складає 17 997,00 грн. а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 12 827,12 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи за полісом №ВА/1943218 становить 0,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №1106 від 09.07.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 12 827,12 грн.,

Враховуючи визначені полісом №ВА/1943218 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12 827,12 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»ідентифікаційний код 24745673 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»ідентифікаційний код 16285602 основний борг у розмірі 12 827,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»ідентифікаційний код 24745673 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»ідентифікаційний код 16285602 витрати по сплаті державного мита в розмірі 128,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.04.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева