Рішення № 15110345, 20.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.11 Справа № 28/5009/1448/11

Суддя Яцун О.В.

За позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Єкатеринівський мясокомбінат», Запорізька область, запорізький район, с.Малокатеринівка

про стягнення суми заборгованості 66.136 грн. 90 коп., яка складається з 51.398 грн. 00коп. основного боргу на підставі договору від 30.06.10р., 8.892 грн. 20 коп. пені за порушення умов договору та 5.846 грн. 70 коп. 24% за неналежне виконання грошового зобовязання.

Суддя О.В.Яцун

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, особисто, НОМЕР_1

Від відповідача Скоропис О.М., довіреність №б/н від 19.04.2011р.

Падалкін М.М., директор, протокол №1 від 27.07.2006 р.

Заявлено вимоги про стягнення суми заборгованості 66.136грн.90коп., яка складається з 51.398 грн. 00 коп. основного боргу на підставі договору від 30.06.10р., 8.892 грн. 20 коп. пені за порушення умов договору та 5.846 грн. 70 коп. 24% за неналежне виконання грошового зобовязання.

Ухвалою суду від 24.03.2011р. порушено провадження у справі №28/5009/1448/11, судове засідання призначено на 20.04.2011р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судовому засіданні заявила клопотання про зменшення розміру основного боргу за поставлений товар, в звязку з частковою оплатою відповідачем заборгованості.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

На підставі чого, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Єкатеринівський мясокомбінат»44.048 грн. 00 коп. основного боргу на підставі договору від 30.06.10р., 8.892 грн. 20 коп. пені за порушення умов договору та 5.846 грн. 70 коп. 24% за неналежне виконання грошового зобовязання. В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 15, 16, 257, 526, 546, 530, 614, 712 Цивільного кодексу України та умови договору від 30.06.2010р. укладеного між сторонами.

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, що так, дійсно, між сторонами 30.06.2010р. було укладено договір поставки товару. Пунктом 8.1 договору встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2009р. Тобто договір припиняє свою дію до моменту підписання. У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що договір є неукладеним. В той же час, факт отримання від позивача товару на загальну суму в розмірі 80.098грн.00коп. не заперечує. Звертає увагу суду, що сума боргу за отриманий товар складає 44.048грн.00коп., оскільки відповідачем була здійснена часткова оплата. Щодо заявлених вимог про стягнення пені та процентів за неналежне виконання грошового зобовязання заперечують.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За слухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобовязався здійснити поставку мясної, рибної та овочевої продукції (далі товар), а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Частина 1 ст.656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару мясної продукції на загальну суму 80098 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №9 від 30.06.2010р.

Факт отримання товару підтверджується довіреністю ЯПГ №446234 від 30.06.2010р. на імя ОСОБА_5

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив. Сплатив лише 36.050 грн. 00 коп. вартості товару.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В звязку з невиконанням грошового зобовязання 18.10.2010р. на адресу відповідача була направлена претензія № 001/10 з проханням перерахувати суму заборгованості за отриманий товар

Зазначена претензія залишилася без відповіді.

Таким чином відповідач прострочив виконання зобовязання щодо оплати отриманого товару, сума боргу за отриманий товар на момент розгляду справи становить 44.048 грн. 00 коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 44.048 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 44.048грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстав вважати поставку товару здійсненою в межах договору №б/н від 30.06.2010р. у суда не має, оскільки п. 8.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31 грудня 2009р. Тобто договір припиняє свою дію до моменту підписання.

Приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. то строк договору беззаперечно є суттєвою умовою, з чого випливає, що сторони не домовились по одній із суттєвих умов договору, а саме про строк дії договору, отже договір не може вважатися укладеним.

Отже, з урахуванням зазначеного, поставка відбулася на підставі видаткової накладної, про що не заперечує відповідач.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 8.892грн.20коп. пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до наданого розрахунку сума пені за період прострочення складає 8.892грн.20коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, заявлена вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до норм ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі .

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Нікчемним правочином це такий, недійсність якого встановлена законом і не потребує його судового визнання.

Відповідно до норм ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи той факт, що поставка є позадоговірною, тобто відповідальність за прострочення оплати отриманого товару сторонами у відповідності до норм чинного законодавства не узгоджувалась.

На підставі чого, у позивача не виникло правових підстав для стягнення пені.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

З урахуванням зазначеного, підстав для стягнення 24% річних у відповідності до п. 5.3 договору від 30.06.2010р. у позивача також не виникло, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 24% річних за неналежне виконання грошового зобовязання.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єкатеринівський мясокомбінат»(70454, Запорізька область, Запорізький район, с.Малокатеринівка, вул. Хортицька, буд.31-д, код ЄДРПОУ 34517435, р/р 26001049901500 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54056, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в АТ «ІМЕКСБАНК»м.Миколаїв, МФО 326825) 44.048 (сорок чотири тисячі сорок вісім) грн. 00коп. основного боргу, 440(чотириста сорок) грн. 00коп. державного мита та 209(двісті девять)грн. 78коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 26 квітня 2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.