Рішення № 15110108, 26.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "26" квітня 2011 р. Справа № 18/5007/19/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шара Є.М., довіреність від 04.01.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 4201,99 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 4201,99грн. заборгованості за спожитий природний газ та його транспортування, з яких: 2606,95грн. - основного боргу, 452,96грн. - пені, 232,27грн. - 3% річних, 909,81грн. - інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання відповідач повідомлений належним чином (про що свідчить реєстр Ф103 господарського суду Житомирської області на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції, а.с. 40-41, 33).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2008 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз”, правонаступником якого згідно Статуту (а.с.15-18) є ПАТ по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз” (Газозбутова організація, Виконавець, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (Споживач, Замовник, відповідач) укладено договір №7-2008-ПП-801 на постачання природного газу та договір №7-2008-Т-860 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с.10-11;12-13), за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по постачанню та транспортуванню природного газу (п.п.1.1 договорів).

Пунктом 6.1 договору №7-2008-ПП-801 на постачання природного газу від 01.02.2008р. сторони передбачили, що ціна за природний газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України і на дату укладання договору становить за 1000 кубічних метрів (з урахуванням ПДВ, тарифу на постачання та транспортування природного газу по території України та цільової надбавки): 1198,7856грн.

Тариф на послуги по транспортуванню природного газу затверджується постановою НКРЕ і на дату укладання договору становить з ПДВ 87,96грн. за 1000 кубічних метрів (п.6.1 договору №7-2008-Т-860).

Пунктом 5.4 договорів №7-2008-ПП-801 та №7-2008-Т-860 передбачено, що кількість використаного Споживачем газу за місяць відображається в трьохсторонньому акті, який підписується представником замовника, виконавця і постачальника до 5 числа, що настає за звітним. Акт складається в чотирьох примірниках; по одному для замовника, виконавця, постачальника і управління магастральних газопроводів, і є підставою для проведення остаточних розрахунків за постачання природного газу та його транспортування розподільними та магістральними газопроводами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період лютого 2008 року природного газу в обсязі 2026,00 куб.м. на загальну суму 2428,74грн. та надав послуги по транспортуванню 2026,00 куб.м. газу на суму 178,21грн., разом на загальну суму 2606,95грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу від 29.02.2008р, який підписаний сторонами (а.с.14).

Оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати газу в наступному порядку: 50% від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку місяця поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами до 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним (п.7.1 договору №7-2008-ПП-801).

Оплата за послуги здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати в наступному порядку: 50 % до 25 числа попереднього місяця і 50% до 10 числа місяця надання послуг по транспортуванню природного газу (п.7.1 договору №7-2008-Т-860).

Відповідач за поставлений газ та надані послуги не розрахувався.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2606,95грн., яка станом на день судового засідання не змінилась.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.1 ст.173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2606,95грн. заборгованості за постачання та транспортування природного газу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач на підставі п.9.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача (а.с.3) становить 452,96грн.

Згідно з пп.9.3 вищевказаних договорів, за порушення строку оплати замовник (споживач) сплачує на користь виконавця (газозбутової організації) крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом (пп.9.5 договорів).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 452,96грн. нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 232,27грн. 3% річних та 909,81грн. інфляційних нарахувань.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Здійснивши перерахунок 3% річних, господарський суд вважає обґрунтованою суму 232,27грн.

Розмір інфляційних згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 990,22грн., проте позивач просить суд стягнути 909,81грн. (а.с.4-6), що є його правом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав, розрахунок пені не спростував.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 4201,99грн., з яких: 2606,95грн. - основного боргу, 452,96грн. - пені, 232,27грн. - 3% річних, 909,81грн. - інфляційних.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10025, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

на користь на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенко-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071):

-2606,95грн. основного боргу;

- 452,96грн. пені;

- 232,27грн. 3% річних;

- 909,81грн. інфляційних;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)