Рішення № 15110109, 26.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" квітня 2011 р.Справа № 20/5007/28/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача Войтюк Р.Л. - довіреність № 02-17/225 від 27.01.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Костенським РВ УМВС України в Житомирській області 16.03.2002р.

від прокуратури: Алексєєв С.М. посвідчення № 99

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора м. Коростеня в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Коростеня в особі Коростенської міської ради (м. Коростень)

до Приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Коростень Житомирська область)

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення торгівельного кіоску

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін

Прокурор міста Коростеня в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Коростеня в особі Коростенської міської ради ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення торгівельного кіоску.

Ухвалою суду від 22.02.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 20/5007/28/11.

Ухвалою господарського суду Житомирської області розгляд справи відкладено на 05.04.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 05.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради № 166 від 07.04.2010р. скасовано п. 7 рішення виконкому міської ради від 20.04.1994р. "Про надання дозволу підприємствам та організаціям міста на будівництво об'єктів житлового та виробничого призначення" та зне сення торгівельного кіоску по АДРЕСА_3.

В ході перевірки інспектором державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області Головного управління Держкомзему у Житомирській області встановлено, що будь-які правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку, що передбачені ст. 126 ЗК України, а також рішення відповідного органу місцевого самоврядування щодо передачі даної земельної ділянки в користування у ФОП ОСОБА_2 відсутні, що в свою чергу є порушенням ст. 125 ЗК України та свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.04.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі статті 69 ГПК України.

В судовому засіданні 26.04.2011р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 22.02.2011р., від 22.03.2011р. та від 05.04.2011р. не виконав. Крім того в судовому засіданні 26.04.2011р. подав заяву про відкладення розгляду справи з посиланням на зайнятість представника у розгляді іншої кримінальної справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи але в межах строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у звязку з тим, що ним не надано жодних доказів на підтвердження неможливості явки в засідання суду уповноваженого представника. До того ж суд не зобовязував явку в засідання суду конкретного представника відповідача, тому у разі зайнятості одного представника, відповідач не позбавлений права надіслати до суду іншого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що строк розгляду позовної заяви сплинув (позовна заява надійшла до суду 18.02.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Коростенського міськвиконкому №119 від 20.04.1994р. „Про надання дозволу підприємцям та організаціям міста на будівництво об'єктів житлового та виробничого призначення, а також про часткову зміну п.3 рішення міськвиконкому від 22.09.1993р.", зокрема, виділено ОСОБА_2, як підприємцю земельну ділянку площею 16 кв. м. під установку кіоску по АДРЕСА_1 (а.с.20).

Як свідчать матеріали справи 21.01.2005р. між Коростенською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки стоком на три роки, яка знаходиться у АДРЕСА_2, площею 0,0047 га. для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Після закінчення терміну дії договору у встановленому законом порядку дія договору не поновлювалася. На новий термін договір оренди землі позивачем та відповідачем не укладався.

Рішенням Коростенського міськвиконкому №166 від 07.04.2010р. "Про скасування п. 7 рішенням Коростенського міськвиконкому №119 від 20.04.1994р. „Про надання дозволу підприємцям та організаціям міста на будівництво об'єктів житлового та виробничого призначення" та знесення торгівельного кіоску в АДРЕСА_2 скасовано п. 7 рішення виконкому міської ради від 20.04.1994р "Про надання дозволу підприємствам та організаціям міста на будівництво об'єктів житлового та виробничого призначення". Торгівельний кіоск по АДРЕСА_3 - знести. Знесення торгівельного кіоску доручити міськ.ШЕД. Роботи по знесенню провести в термін до 30.04.2010р., за рахунок власника торгівельного кіоску. Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови Вигівського В.В.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 23.06.2010р. інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області було встановлено, що відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,001 га. по вул. Грушевського, 2 в м. Коростень на землях громадської та житлової забудови, де розташовано торгівельний кіоск, без правовстановлюючих документів. За наслідками перевірки було складено акт № А11419 (а.с.5).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Зокрема, частина 1 цієї статті передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

На підставі статей 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області 23.06.2010р. видано припис № П11257 відповідно до якого, відповідача зобов'язано в термін до 22.07.2010р. усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства. Даний припис належить до обов'язкового виконання (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст. 144 ЗК України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст.ст. 53-1, 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 125 ЗК України, управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області 23.06.2010р. складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.9), а на його основі - 12.07.2010р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель винесено постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00грн. (а.с.10).

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовіль ного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена по становою КМУ № 963 від 25.07.2007р. відповідачу нарахована шкода, що заподіяна внаслідок самовільного за йняття земельної ділянки в розмірі 106,02грн. (а.с.11), яка останнім сплачена добровільно та в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що до прокуратури м. Коростеня від відділу Держкомзему у м. Коростені Житомирської області надійшло звернення щодо надання допомоги у вжитті заходів по звільненню земельної ділянки площею 0,0047 га. по АДРЕСА_3.

Проведеною прокуратурою м. Коростеня перевіркою встановлено, що відповідач не усунув порушення земельного законодавства, самовільно займає земельну ділянку площею 0,001 га. по АДРЕСА_3 на землях громадської та житлової забудови, де розташовано торгівельний кіоск, що і є причиною спору.

Згідно статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності зі ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 96 ЗК України та ст. 35 Закону України "Про охорону земель" землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та на родючість ґрунтів, забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, правовстановлюючі документи на зазначену вище земельну ділянку у відповідача відсутні, доводи прокурора та позивача відповідач не спростував, що свідчить про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статей 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Приватному підприємцю ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1) привести у придатний стан земельну ділянку площею 0,001 га., що знаходиться за адресою: Житомирська області, м. Коростень, вул. Грушевського, 2 та повернути її за належністю Територіальній громаді міста Коростеня в особі Коростенської міської ради (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, ідентифікаційний код 13576977).

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- в доход Державного бюджету України - 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) - державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

Віддрукувати: 5 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (м.Коростень, Сосновського, буд.2, кв.11).

4, 5 - прокурору