Ухвала суду № 15109396, 27.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2011 р. № 5002-23/3926-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. головуючий

Кривда Д.С.

Студенець В.І.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Алла К"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року

у справі№ 5002-23/3926-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомПриватного підприємства "Алла К"

до1. Коктебельської селищної ради

2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

провизнання недійсним договору оренди від 25.03.2008 року, визнання дійсним договору оренди від 27.12.2002 року та спонукання до виконання дій, встановив:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі, а також докази сплати державного мита.

Однак, скаржником до касаційної скарги взагалі не додано доказів надсилання копій касаційної скарги сторонам у справі.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 "Про державне мито" державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:

Одержувач: ВДК у Печерському районі;

Ідентифікаційний код: 26077922;

Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;

МФО: 820019;

Розрахунковий рахунок №31113095700007;

Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;

Символ звітності банку (095)

Додані до касаційної скарги квитанції від 10.01.2011 року не можуть слугувати належним доказом оплати державного мита у встановленому порядку, оскільки отримувач платежу, а також реквізити отримувача зазначено невірно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Алла К" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року у справі № 5002-23/3926-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий М. Черкащенко

Судді Д. Кривда

В. Студенець