Ухвала суду № 15107381, 12.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-12169/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

Суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Про Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Про Україна»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №00030335330/0 від 13.08.2010р.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №00030335330/0 від 13.08.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА у місті Києві проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «М-Про Україна»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ «Агротехмет Інвест»за період з 01.06.2008 р. по 30.11.2008 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 03.08.2010р. №53/35-30/32955722, яким встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, на обліку в якій перебуває ТОВ «М-Про Україна», складено податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2010 року №0003033530/0, яким останньому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 136 130, 00грн. (в т.ч. 90 753, 00грн. за основним платежем та 45 377, 00грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Відмовляючи в задоволенні позову щодо скасування зазначеного повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

В період з 01.06.2008 р. по 30.11.2008 р. ТОВ «Агротехмет Інвест»поставило ТОВ «М-Про Україна»товар на загальну суму 652 470, 88грн. (в т.ч. 108 745, 16 грн. ПДВ).

ТОВ «Агротехмет Інвест»виписані ТОВ «М-Про Україна»податкові накладні на загальну суму 652 470,88 грн. (в т.ч. 108 745, 16 грн. ПДВ).

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені ТОВ «М-Про Україна»до складу податкового кредиту.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Агротехмет Інвест»зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 23 травня 2007 року. Керівником та єдиним засновником даного суб'єкта господарювання є ОСОБА_2

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1902/10-11 від 30 березня 2010 року у кримінальній справі №74-00156, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, підписи від імені керівника ТОВ «Агротехмет Інвест»на податкових накладних, рахунках-фактурах, видаткових накладних, виданих ТОВ «М-Про Україна»виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997, № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Для письмових правочинів, які вчиняє юридична особа, в абз. 2 частини другої статті 207 Цивільного кодексу України встановлені спеціальні вимоги вони мають бути підписані особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплені печаткою.

Вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення субєкта правочину з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного правовідношення та здійснення їх взаємних обовязків та вимог.

Бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пункт 2.4 цього ж Положення вказує, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата місце складання, зміст господарсько операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарі (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2, який є керівником ТОВ «Агротехмет Інвест», не підписував первинних облікових та звітних (розрахункових) документів виданих підприємством, що встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи у кримінальній справі №74-00156, податкові накладні вважаються складеними сторонніми особами, внаслідок чого, є такими, що не мають юридичної сили, а тому не дають права позивачу на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних звітних (податкових) періодах.

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що первині документи стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Агротехмет Інвест» не підлягають до врахування при веденні податкового обліку як такі, що складені з порушенням вимог чинного податкового законодавства та вимог «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджених Наказом Міністерства фінансові України №88 від 24.05.1995р., а тому не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтвердженими податковими накладними виписаними ТОВ «Агротехмет Інвест».

У звязку з викладеним, висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення рішення від 13.08.2010р. №00030335330/0 правомірним.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Про Україна» відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 15.04.2011 року.