Ухвала суду № 15107290, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6652/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Сауляка Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юро-Ламбер»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юро-Ламбер»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення задоволено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповного зясування обставин справи та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 30.03.2009 року № 0000312301/0, від 30.04.2009 року № 0000312301/1, від 14.07.2009 року № 0000422301/2 та від 16.09.2009 року №0000422301/3 підлягають скасуванню, як такі, що є протиправними.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області у період з 16.02.2009 р. по 17.03.2009 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.06.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої був складений Акт від 20 березня 2009 року № 8/23-107/34909065.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в декларації по податку на прибуток за III квартал 2008 року не в повному обсязі відображено вартість реалізації товарів (робіт, послуг) на 190901,00грн., в порушення п.5.9 ст.5 Закону підприємством занижено показники по рядку 01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів»за 2007 рік в сумі 10313,00грн. та завищено за 2008 рік в сумі 1150712,00грн.; в порушення її.її.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону, товариство протягом періоду, що перевірявся, не вірно відображало доход від продажу валюти, що призвело до заниження інших доходів на суму 3339396,00грн.; в порушення п.п.12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону підприємством не включено до складу валового доходу вартість непогашеної заборгованості, протягом 90 календарних днів від дня граничного строку її погашення (отримання механічного вивантажувача скребкового MVR 4,5x8), визначеного у договорі, укладеному із приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Хоутімпорт Л.П. Ролле Схенндел БВ»в сумі 159700,60грн.; в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону товариство не включило до вкладу валових витрат нараховані комунальний податок, збір за забруднення навколишнього середовища, оренду плату за земельну ділянку на загальну суму 21063,00грн.; в порушення п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 та п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону, протягом періоду, що перевірявся, періоду не вірно відображено балансову вартість валюти та віднесено до складу валових витрат вартість будівельно-монтажних робіт з поліпшення основних фондів, що призвело до заниження інших витрат на 3940608,00грн., в тому числі: занижено за III квартал 2007 року у сумі 2420706,00грн., за IV квартал 2007 року в сумі 117294,00грн., за III квартал 2008 року в сумі 1436741,00грн., за IV квартал 2008 року в сумі 141173,00грн. та завищено за І квартал 2008 року у сумі 128439,00грн., за II квартал 2008 року в сумі 46867,00грн.

У звязку з виявленням зазначених порушень відповідачем 30.03.2009 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000312301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 135753,00 грн. (основний платіж - 92428,00 гри., штрафні (фінансові) санкції - 43325,00 грн.).

За наслідками проведення процедури адміністративного оскарження відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення №0000312301/1 від 30.04.2009 року, № 0000422301/2 від 14.07.2009 року та №0000422301/3 від 16.09.2009 року.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність у позивача підстав для збільшення валових доходів у податковому періоді, на який припадає перша з подій, визначена у підпунктах «а», «б»підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки заборгованість за договором не була визнана ні у порядку досудового врегулювання спорів, ні за рішенням суду, ні за виконавчим написом нотаріуса.

Крім того, судом також зазначається, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року №327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, працівниками податкового органу не зазначено, на підставі яких саме первинних або інших документів, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність факту встановлених перевіркою порушень.

Аналізуючи матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність посилань відповідача на порушення позивачем вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Приписами статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.

Відповідно до підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 вказаного Закону, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що в даному випадку мова йде не про будь-яку прострочену заборгованість, а тільки про визнану у порядку досудового врегулювання спору або судом.

Таким чином, за приписами вказаної норми, зобов'язання у покупця збільшити валовий дохід виникає лише при наявності відповідних юридичних фактів, а саме:

- підстави для збільшення валового доходу (визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання; ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством; визнання заборгованості судом; виконавчий напис нотаріуса);

- настання моменту збільшення валового доходу, визначеного у підпунктах «а», «б»підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов договору купівлі-продажу №20008/0408/1 від 08.04.2008 року TOB «Юро Ламбер»зобов'язувалося провести оплату обладнання на суму вказану в п.1.2 цього договору (20990,0 Євро або 159701,00грн.), шляхом переказу коштів на рахунок Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Хоутімпорт Л.П. Ролле Схенндел БВ»протягом 10 банківських днів з моменту виконання п.4.3 цього договору. Пункт 4.3 договору передбачає, що після того, як обладнання було поставлене, встановлене і перевірене, позивач повинен підтвердити прийняття обладнання шляхом підписання акту вводу в експлуатацію. Як вбачається з матеріалів справи акт вводу в експлуатацію підписаний 01.10.2008 року, однак на момент проведення перевірки позивачем оплата не проведена внаслідок чого податковим органом до валового доходу товариства включено вартість механічного вивантажувача скребкового MVR 4,5x8 на загальну суму 159701,00 грн.

Вказана сума не була визнана заборгованістю ні у порядку досудового врегулювання спору, ні за рішенням суду, ні за виконавчим написом нотаріуса.

Щодо інших порушень, виявлених під час перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вини не були належним чином підтверджені.

Також докази на підтвердження вчинення позивачем встановлених під час перевірки порушень, не були надані і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не було надано доказів обґрунтованості та законності прийнятих податкових повідомлень - рішень, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А..

Сауляк Ю.В.