Ухвала суду № 15105242, 12.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року справа №2а-27232/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

при секретарі Турко І.Б.

за участю представників позивача Захватової О.Ф., Рищенко Д.О. за дов.

представника відповідача Курицького Р.В. за дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-27232/10/0570 за позовом Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-27232/10/0570 позовні вимоги позивача задоволені повністю, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення - рішення Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції від № 0001042300/2 від 29.10.2010р. та № 0000622300/2 від 29.10.2010р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» судові витрати з судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Апеляційну скаргу мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представники позивача наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якої був складений акт № 866/23/33560013 від 19.05.2010р. (надалі Акт перевірки).

Вказаним актом встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого: занижено податок на прибуток на суму 197194 грн., у тому числі: за 1 квартал 2009 року у сумі 43835,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 12659,00 грн., за 3 квартал 2009р. у сумі 117947,00 грн., за 4 квартал 2009р. у сумі 22753,00 грн. та завищено податок на прибуток у сумі 27818,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009р. на суму 27818,00 грн. та п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 134784,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2009 р. на суму 9558,00 грн., за лютий 2009 року на суму 15930,00 грн., за березень 2009р. на суму 8964,00 грн., за квітень 2009р. на суму 234,00грн., за травень 2009р. на суму 9673,00 грн., за червень 2009р. на суму 304,00 грн., за липень 2009р. на суму 39121,00 грн., за серпень 2009р. на суму 24568,00 грн., за вересень 2009р. на суму 9056,00 грн., за жовтень 2009р. на суму 17025,00 грн.

На підставі акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000612300/0 від 01.06.2010р. на суму 159594,00 грн., з яких 117460,00 грн.- сума донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток і 42134,00 грн. - сума штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0000622300/0 від 01.06.2010р. на суму 139876,50 грн., з яких 93251,00 грн.- сума донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість, 46625,50 грн. - сума штрафних санкцій.

За наслідками апеляційного оскарження було зменшено штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 360,00 грн. та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від № 0001042300/2 від 29.10.2010р. та № 0000622300/2 від 29.10.2010р.

На думку відповідача позивачем до складу валових витрат у 1-4 кварталах 2009 року включені витрати на придбання товарів, які не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності у розмірі 651958 грн. У цьому періоді постачальниками позивача були ПП „Ресурс Буд” (проведено господарських операцій на суму 444 296 грн.) та ТОВ „Укрбудпром” (проведено господарських операцій на суму 207 662 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ПП „Ресурс Буд” укладалися усні договори купівлі-продажу, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами (т.1 а.с. 125-135), а також письмовий договір №РБ-2009/22-кп від 01.09.2009 року, за якими ПП „Ресурс Буд” продає, а позивач придбаває цемент у різних тарах (25, 50 кг.).

Виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними від 19.07.2009р. № РБК-000254 на суму 49088,00 грн., від 26.07.2009р. № РБК-000522 на суму 44352,00 грн., від 31.07.2009р. №РБК-000565 на суму 44676,00 грн., від 31.07.2009р. № РБК-000605 на суму 47940,00 грн., від 31.07.2009р. №РБК-000786 на суму 45900,00 грн., від 14.08.2009р. на суму 53720,00 грн., від 18.08.2009р. №РБК-001318 на суму 47124,00 грн., від 04.09.2009р. № РБК-001670 на суму 44812,00 грн., від 16.09.2009р. №РБК-002146 на суму 53720,00 грн., від 05.10.2009р. № РБК-003008 на суму 51263,84 грн., від 17.10.2009р. №РБК-003191 на суму 50560,00 грн.

Про реквізити, за якими необхідно відвантажити цемент, позивач повідомляв ПП „Ресурс Буд” заявками № 2 від 13.07.2009р., № 3 від 22.07.2009р., № 4 від 23.07.2009р., №5 від 23.07.2009р., № 6 від 30.07.2009р., № 7 від 10.08.2009р., № 8 від 14.08.2009р., № 9 від 25.08.2009р., № 10 від 08.09.2009р., № 11 від 25.09.2009р., № 12 від 12.10.2009р. (т.1 а.с 237-247).

У Акті перевірки відповідачем відображено придбання у ПП „Ресурс Буд” цементу та будматеріалів на суму 444296 грн. у тому числі: за липень 2009 року на суму 231956 грн. за накладними № 44814751 від 18.07.2009р., №44815699 від 25.07.2009р., №44816544 від 30.07.2009р., №44816352 від 28.07.2009р., № 44816561 від 31.07.2009р., яким відповідають номери залізничних вагонів № 21356944, № 23976756, № 24446174, № 24464414, №26281196; за серпень 2009 року на суму 100844 грн. за накладними №44818343 від 12.08.2009р., № 44819171 від 18.08.2009р., № 44821343 від 31.08.2009р., яким відповідають номери залізничних вагонів № 24106312, № 24051815, № 24457277; за вересень 2009 року на суму 98532 грн. за накладною №44822975 від 15.09.2009р., якій відповідає номер залізничного вагону 24542441; за жовтень 2009 року на суму 101823,8 грн. за накладними №44825104 від 02.10.2009р., № 44826663 від 16.10.2010р., яким відповідають номери залізничних вагонів № 2360811, № 23346869.

На виконання умов договору позивачем здійснені розрахунки, а саме: платіжні доручення № 4744 від 13.07.2009р. на суму 52156,00 грн., № 4774 від 22.07.2009р. на суму 44056,00 грн., № 4775 від 23.07.2009р., № 4775 від 24.07.2009р. на суму 52616,00 грн., № 4789 від 30.07.2009р. на суму 45900,00 грн., № 4836 від 11.08.2009р. на суму 53720,00 грн., №4849 від 17.08.2009р. на суму 47124,00 грн., № 4890 від 26.08.2009р. на суму 44812,00 грн., № 4946 від 08.09.09р. на суму 53720,00 грн., №5021 від 05.10.2009р. на суму 51263,84 грн., № 5037 від 12.10.2009р. на суму 53720,00 грн., №5205 від 10.12.2009р. на суму 41344,00грн., за якими позивач розраховувався з ПП „Ресурс Буд”.

Крім того, відповідачем встановлена наявність виданих ПП „Ресурс Буд” податкових накладних, за якими позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ на суму 88859,31грн.

Під час перевірки відповідач також дійшов висновків про порушення з боку позивача п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищені валові витрати на суму 17130 грн. та податковий кредит у сумі 2710 грн.

Відповідач вважає, що позивач включив до складу валових витрат по деклараціям за 1 4 квартал 2009р. вартість електричної енергії, яка не використовувалася у власній господарській діяльності. Аналогічно відображено включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту тих самих періодів .

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно наданих йому документів складське приміщення у господарській діяльності не використовувалося, використана електроенергія до суми орендної плати підприємством не включалася.

Згідно наданого відповідачем розрахунку дане порушення призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 2710 грн. та податку на прибуток на суму 4 282 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та ВАТ «Донбасенерго» укладений договір №2190 від 21.04.2008р. (т.1 а.с. 249), за яким позивач придбавав у ВАТ «Донецькобленерго» електричну енергію на суму 17130 грн., яка призначена для використання у складському приміщенні площею 886,4 кв.м., за адресою : сел. Корсунь. електричну енергію. Розрахунки за даним договором підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями рахунків (т.2 а.с. 23-50) та реєстрів платіжних документів (т.2 а.с. 51-66).

Як зазначено у акті перевірки позивача (т. 1 а.с. 19) загальна площа приміщення за адресою м. Єнакієве, сел. Корсунь, вул. Больнична, 2а складає 886,4 кв.м. У довідці про загальну інформацію щодо позивача та результати його діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009 року, які є додатком №2 до Акту перевірки (т.1 а.с. 57) відповідачем зазначено, що позивач використовував у своїй діяльності офісне приміщення за вказаною адресою площею 886,4 кв.м., частину якого площею 135,4 кв.м. та 208,7 кв.м. якої здавав в оренду. Наявність інших приміщень, у яких позивач здійснює діяльність, відповідачем не встановлена.

На думку відповідача позивачем порушені вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 1 кварталі 2009 року на суму 8417 грн. (т.1 а.с. 21) в частині неправомірного включення до складу валових витрат вартість послуг з тарування вагонів, які надані ТОВ «Промцемент». Придбаний у цього контрагента цемент був проданий ТОВ «Млин Сервіс», однак вартість послуг з тарування вагонів цьому підприємству не була предявлена.

З посиланням на п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності відповідач стверджує, що підприємством внаслідок зазначених операцій отриманий збиток у сумі 8417 грн.

У звязку з наведеним відповідач також дійшов висновку, що позивачем порушений п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Дане порушення призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 1683 грн. та податку на прибуток підприємств у сумі 2104 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Промцемент» укладений договір №70 від 27.08.2008 року, за умовами якого останній продає, а позивач приймає у власність цемент виробництва ТОВ «Промцемент». Відповідно до п. 2.1 цього договору ціна вартість, марка цементу та тип його пакування наводиться у додаткових угодах до договору. Згідно зі специфікаціями, які є додатками до договору (т.2 а.с. 109-120), його сторони визначили, які партії товару мають бути упаковані, а які постачаються навалом. У видаткових накладних №П-00000012 від 14.01.2009р. на суму 39741,6 грн., №П-00000049 від 22.01.2009р. на суму 40952,24 грн., №П-00000063 від 23.01.2009 року на суму 40952,24 грн. зазначено, що окремо позивач одержує цемент, а окремо сплачує вартість тарування цементу у тому числі паперові мішки. Загальна вартість тарування без ПДВ склала 2750,22 грн., 2833,56 грн. та 2833,56 грн. відповідно, усього на суму 8417 грн. Постачання у інших випадках здійснювалося із зазначенням у накладних загальної вартості цементу в тарі. Придбаний у ТОВ «Промцемент» цемент, зокрема за накладними від 14.01.2009р., 22 та 23.01.2009р. позивач реалізував ТОВ «Млин Сервіс».

За умовами договору з ТОВ «Млин Сервіс» 13, 22 та 23 січня 2009 року позивачем був поставлений цемент у мішках, послуги з тарування якого були раніш одержані від ТОВ «Промцемент». Ціна, за якою він був проданий ТОВ «Млин Сервіс» перевищує вартість, сплачену позивачем ТОВ «Промцемент». Це спростовує твердження відповідача про збитковість цих операцій та не використання у господарській діяльності позивача послуг з тарування цементу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-27232/10/0570 за позовом Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень 0001042300/2 від 29.10.2010р., № 0000622300/2 від 29.10.2010р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-27232/10/0570 за позовом Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень 0001042300/2 від 29.10.2010р., № 0000622300/2 від 29.10.2010р. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі судове рішення складено 14.04.2011 року.

Колегія суддівО.П.Лях

К.П.Горбенко

В.В.Попов