Ухвала суду № 15105030, 29.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року справа №2а-17222/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника відповідача Коростильова С.В., за довіреністю від 06.12.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Янтарь-92» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-17222/10/0570 за позовом Малого приватного підприємства «Янтарь-92» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкових повідомлень рішень від 11.12.2009 року № 0004001503/0/74733/10/15-313, від 19.02.2010 року № 0004001503/1/7419/10/15-313,-

ВСТАНОВИЛА:

06.07.2010 року Мале приватне підприємство «Янтарь 92» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення рішення від 11.12.2009 року № 0004001503/0/74733/10/15-313.

17.08.2010 року представником позивача надано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просив скасувати і податкове повідомлення рішення від 19.02.2010 року № 0004001503/1/7419/10/15-313.

Позовні вимоги мотивовані наступним: згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» земельний податок повинні сплачувати власники землі та землекористувачі. Відповідно до Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником або користувачем державного акту. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди, якій реєструється згідно з законом. Позивач зазначає, що договори оренди земельної ділянки та/або інші договори відносно переходу права власності або користування земельною ділянкою підприємство не укладало. Зазначає, що позивач є платником єдиного податку, тому земельний податок сплачується ним у складі єдиного податку. Таким чином, в даному випадку, на думку позивача, обєкт та субєкт податку на землю, визначені статтею 5 Закону України «Про плату за землю», відсутні. В 2006 році позивачем отримано проект договору оренди земельної ділянки, укладеного з Краматорською міською радою, предметом якого є земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Беляєва,117а. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації. Однак, даний договір не зареєстрований в порядку, передбаченому законодавством, тому він не може бути підставою для нарахування підприємству орендної плати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у задоволені позовних вимоги позивача відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, позивач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представником відповідача надано заперечення на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що державною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведена невиїзна документальна перевірка. В ході перевірки було встановлено, що МПП "'Янтар-92" не були включені в податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2007 рік від 25.01.07 та за 2008 рік від 16.01.08 № 285, від 23.01.08 № 909 та від 15.08.08 № 62568 з орендної плати належні до сплати суми згідно договору оренди № 345 від 18.07.06, що привело до заниження суми орендної плати: за 2007 рік - на 2373,41 грн.; за 2008 рік - на 1331,75 грн. Відповідно до п.11 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 25.12.98, державний орган земельних ресурсів у 20- денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству і за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Краматорською міською радою згідно договору оренди від 18.07.06 № 345 була надана в оренду МПП «Янтар-92» земельна ділянка площею 168 кв.м., розташована за адресою: м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 117а терміном на 2 роки з дати реєстрації договору. Зазначений договір підписаний сторонами, скріплений печатками обох сторін та зареєстрований у Краматорському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040615800345 від 18.07.06. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Земельна ділянка передана у користування МПП «Янтар-92» згідно акту приймання- передачі в оренду земельної ділянки 1412900000:00:004:0063 за адресою: м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 117а від 18.07.06. року Відповідно до п.6 указу Президента України від 03.07.98 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю. Оскільки плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати за землю, а платник єдиного податку звільняються лише від сплати земельного податку, то якщо земельна ділянка надана їм в оренду, вони є платниками орендної плати за землю згідно з укладеними договорами на оренду землі. Також, судом було досліджено рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.10 по справі №12/185пд, яке набрало законної сили 21.12.10, відповідно до якого у задоволені позову ПМП «Янтар-92» до Краматорської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Краматорський міський відділ Донецької регіональної філії державного підприємства «Цент земельного кадастру», ДПІ у м. Краматорську про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки відмовлено. Господарським судом встановлено, що посилання позивача щодо відсутності державної реєстрації зазначеного договору оренди не відповідає дійсності.

Представник позивача у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у їх відсутність, проти чого не заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які зявились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін за наступними підставами.

Відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини 1 статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Розміри, порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються спеціальним законом Законом України “Про плату за землю” № 2535-ХІІ від 3 липня 1992 року в редакції Закону України 378/96-ВР від 19 вересня 1996 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин. За статтею 1 цього закону податок це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками, ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

За статтею 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 13 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статті 14 Закону України "Про плату за землю" та пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року N 434 був затверджений Порядок подання податкового розрахунку земельного податку, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2001 року за N 963/6154. Пунктами 1 та 2 вказаного Порядку передбачено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України "Про плату за землю". Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Мале приватне підприємство «Янтарь-92» зареєстровано у якості юридичної особи 21.07.1992 року, знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 23031977, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12701200000000550(а.с.5). Перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську,.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську, проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування суми орендної плати за 2007 2008 роки, за результатами якої складено акт за № 2703/15-3-23031977 від 02.11.2009 року(а.с.15-16). Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-ХІІ (надалі Закон №1251), ст.13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ(надалі Закон №2535), що призвело до заниження податкового зобовязання по орендній платі, а саме 2007 рік 2373,41 грн., 2008 рік 1331,75 грн. (з урахуванням листа ДПІ у м. Краматорську від 20.11.2009 року №69665/10/15-313).

На підставі акту перевірки від 02.11.2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 11.12.2009 року № 0004001503/0/74733/10/15-313(а.с.18), відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання з орендної плати в сумі 5557,75 грн., у тому числі за основним платежем 3705,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1852,59 грн.

Позивач скористався правом апеляційного узгодження суми податкового законодавства, передбаченого п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до рішення від 23.06.2010 року про результати розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації України, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Краматорську від 11 грудня 2009 року №0004001503/0/74733/10/15-313 (від 19 лютого 2010 року №004001503/1/7419/10/15-313) та рішення державної податкової адміністрації у Донецькій області від 13 квітня 2010 року №5970/10/25-01305 залишені без змін, а скаргу без задоволення.(а.с.19-20)

Як встановлено судом першої інстанції МПП «Янтарь 92» за 2007 рік до ДПІ у м. Краматорську була надана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №1354 від 25.01.2007 року, відповідно до якої річна сума орендної плати згідно договорів №411 та №159 становить 491,57 грн., за 2008 рік надана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №285 від 16.01.2008 року(а.с.70-71), нова звітна податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №909 від 23.01.2008 року(а.с.74-75), відповідно до яких річна сума орендної плати згідно договорів №159 та №411 становить 505,44 грн., та уточнююча податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 62658 від 15.08.2008 року(а.с.82-83), відповідно до якої річна сума орендної плати згідно договорів №411 та № 658 становить 683,01 грн.

Відповідно до договору оренди за №345 від 18.07.2006 року(а.с.50-51), відповідно до якого Краматорською міською радою надано в оренду МПП «Янтарь-92» земельну ділянку площею 0,0168 га. (168 кв.м) у тому числі: 0,0092 га. під капітальну забудову; 0,0076 га. під проїздами, майданчиками, яка розташована за адресою: м. Краматорськ, вул. Бєляєва,117а. Договір оренди укладено строком на 2 роки з дати реєстрації цього договору. Пунктом 9 договору оренди №345 від 18.07.2006 року встановлено, що розмір орендної плати становить 5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 2373,41 грн..

18 липня 2006 року між Краматорською міською радою та МПП «Янтарь-92» підписаний акт прийому передачі в оренду (а.с.52) земельної ділянки 1412900000:00:004:0063 за адресою: м. Краматорськ, вул.. Бєляєва, 117а.

Відповідно до матеріалів справи, а саме до витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру за № 0608 від 30.08.2010 року (а.с.99-100) договір оренди від 18.07.2006 року, укладений між Краматорською міською радою та МПП «Янтарь-92» зареєстрований 18.07.2006 року за № 040615800345.

Відповідно до ст.1 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (надалі Закон №161) оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закон №161, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Право оренди землі орендарі набувають відповідно до ст.6 Закон №161, на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закон №161 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст.18 Закон №161 договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно зі статтею ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з моменту реєстрації договору оренди від 18.05.2006 року, позивач був зобовязаний сплачувати орендну плату за землю на підставі договору оренди №345, оскільки право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2010 року по справі № 12/185пд, відповідно до якого у задоволені позову МПП «Янтарь-92» до Краматорської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Краматорський міський відділ Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр земельного кадастру», Державна податкова інспекція у м. Краматорську про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року справа №12/185пд, рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2010 року по справі № 12/185пд залишено без змін, відповідно до чого вказане рішення від 04.11.2010 року набрало законної сили 21 грудня 2010 року,

З огляду на вказане рішення суду колегія суддів зазначає, що посилання позивача щодо відсутності державної реєстрації зазначеного договору оренди не відповідає дійсності.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року зареєстрований належним чином, що свідчить про обовязок позивача з сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Краматорськ, вул. Бєляєва,117а.

Стосовно посилань позивача в апеляційній скарзі, на те, що він не є платником податку на землю, оскільки він є платником єдиного податку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вище зазначено відповідно до ст. 2 Закону «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Відповідно до 5 абзацу частини першої п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" субєкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не є платником, зокрема плати (податку) за землю. Водночас відповідно до п. 6 постанови КМУ "Про роз'яснення Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №507 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який, не є платником плати (податку за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише на земельні ділянки які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Аналізуючи зазначені норми колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що субєкти господарювання платники єдиного податку звільняються від плати за землю виключно у вигляді земельного податку, а не орендної плати. Тобто заниження податкового зобовязання по орендній платі відбулося саме з причин не включення позивачем в податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності належні суми орендної плати згідно з вищевказаним договором оренди. Окрім того судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач самостійно надавав до податкового органу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Янтарь-92» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-17222/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-17222/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва