Постанова № 15103488, 30.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. № 2-а- 14097/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Нікітіної А.В.

відповідача - Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській

області

проскасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області № 0000242310/2 від 20.08.2010 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком Нова Водолага” податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 52625,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 15876,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.08.2010 р. Нововодолазькою міжрайонною податковою інспекцією Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242310/2 по акту перевірки акт № 1357/23-0-33/33001687 від 02.06.2010 року, яке суперечить нормам чинного законодавства України, є необґрунтованим та безпідставним, у звязку з чим підлягає визнанню судом нечинним та скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 52625,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 26.05.2010 року заступником начальника відділу податкового контролю юридичних осіб Нововодолазької МДПІ було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Агроком Нова Водолага» з питань дотримання податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Техно-Спецсервіс» за період з червня 2008р. по грудень 2009 року.

За результатами даної перевірки було складено акт № 1357/23-0-33/33001687 от 02.06.2010 року. В даному акті вказується, що нашим підприємством порушено пп.7.2.1 п. 7.2., пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 року за №165 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 52625 грн., у тому числі за жовтень 2010 року на суму 52625 грн.

Позивачем на цей акт були надані вмотивовані письмові заперечення за № 0406-01 від 04.06.10р. Втім листом № 2683/10/23-0-35 від 16.06.2010 року відповідач відповів, що вбачається наявність порушень податкового законодавства.

На підставі акту перевірки 18.06.2010р. було видано податкове повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 16.06.2010року в якому визначено податкове зобовязання ТОВ «Агроком Нова Водолага» з податку на додану вартість у розмірі 68501,40 грн., в тому числі за основним платежем 52625,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 15876,40 грн.

На податкове повідомлення-рішення була надіслана скарга № 2503/3 від 25.06.2010р. до Нововодолажської МДПІ. 14.07.2010 року було отримано рішення про розгляд первинної скарги № 10115/10/25-0-10 від 13.07.2010 року, яке нас не задовольнило.

23.07.2010 було надіслано скаргу до ДПА у Харківській області, на яку було отримано 10.08.2010 року рішення за результатами розгляду повторної скарги №3030/10/25-203 від 09.08.2010 року. Державна податкова адміністрація у Харківській області залишає без змін податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ, а скаргу без задоволення. 20.08 2010р. Було отримане податкове повідомлення-рішення №0000242310/2 від 20.08.2010р. на суму 52625,00 грн. за основним платежем та на суму штрафної санкції у розмірі 15876,40 грн.

20.08.2010 року було надіслано скаргу до ДПА України, на яку було одержано 28.10.2010року рішення про результати розгляду скарги № 11140/6/25-0115 від 25.10.2010р. Державна податкова адміністрація України своїм рішенням залишає без змін податкове повідомлення-рушення Нововодолазької МДПІ від 16.06.10 року №0000242310/0 (від 30.07.2010р. № 0000242310/1) і рішення ДПА у Харківській області від 09.08.2010р. № 3030/10/25-203, прийняте за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010р. № 0000242310/2), а скаргу без задоволення.

На підставі наданих позивачем до суду документів встановлено, що 10.08.2007 року між ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ТОВ «Техноспецсервіс» укладено договір №10/08-07 на поставку обладнання та додаткові угоди №1, №2 та №3. Обладнання було отримане згідно накладних №27/06-08 від 27.06.2008р., на суму 759 500,00 грн., в тому числі ПДВ 126583,33 грн та №1196 від 05.03.2008р на суму 163 000,00 грн., в тому числі ПДВ 27 166,67 грн.

ТОВ «Агроком Нова Водолага» отримало у ТОВ «Техноспецсервіс» податкову накладну №1048 від 27.06.2008р. всього на суму 315 750,00 грн., у тому числі ПДВ 52625,00 грн., яка за своєю формою та змістом відповідає вимогам, які ставляться до податкових накладних, згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки містить всі необхідні реквізити.

Сплата ТОВ «Агроком Нова Водолага» обладнання згідно вказаного договору підтверджується платіжними дорученнями № 115 від 27.08.2007р., №185 від 18.12.2007р.,№186 від 19.12.2007р. на загальну суму 736 750,00 грн., у тому числі ПДВ 92821,67 грн.

Податкова накладна №1048 від 27.06.2008р. відображена позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2009 р. та включена до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 р.

Посилання відповідача на порушення позивачем п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. за №165 зі змінами та доповненнями, не знайшло свого підтвердження, оскільки цей пункт Порядку вказує на те, що «Усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця». Вказані реквізити містяться в податкових накладних № 997 від 23.07.2009 р. та № 879 від 27.03.2008 р.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Така позиція і Верховного суду України, яка вказана в Постанові від 09.09.2008 р. по справі №08/158, де зазначено, що «у Законі N168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної».

Як вказано в акті перевірки ТОВ «Агроком Нова Водолага» на порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним з наступним порушенням: вказане місце розташування юридичної особи постачальника, яке не відповідає дійсності.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних ТОВ «Техноспецсервіс» рахувалося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, було зареєстровано за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, було зареєстровано та стояло на обліку як платник податку на додану вартість, щодо нього не було внесено змін чи відомостей про відсутність за юридичною адресою до ЄДРПОУ, тому посилання відповідача на те, що в податковій накладної №1048 від 27.06.2008р. вказане місце розташування юридичної особи постачальника, яке не відповідає дійсності - не може бути прийняте судом.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону (168/97-ВР ).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Ці твердження суду повністю підтверджуються зокрема Постановою Верховного суду України від 26.09.2006 р.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 52625,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 15876,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав та інтересів юридичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про податок на додану вартість", а тому її дії є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення ТОВ «Агроком Нова Водолага» п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняте податкове повідомлення - рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області № 0000242310/2 від 20.08.2010 про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 68501,4 грн. є протиправним і повинно бути скасовано, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага", а саме: № 0000242310/2 від 20.08.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскарженна в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2011 року.

Суддя Заічко О.В.