Постанова № 15103487, 06.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 квітня 2011 р. № 2-а- 1926/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А., у присутності представника позивача Солдатової Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

простягнення суми ,

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти в сумі 4957,34 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час перебування на обліку як безробітного, відповідач отримала грошову винагороду від ПВПТНЗ “УНВЦ “УКРТЕХПРОГРЕС”. Після встановленої зазначеної обставини центром зайнятості здійснено перерахунок виплат матеріального забезпечення та направлено відповідачу лист претензію від 21.01.11 № 961 про повернення 4957,34 грн. На момент звернення до суду вказані кошти на рахунок центру зайнятості відповідачем не повернуті в повному обсязі, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4957,34 грн.

В судове засідання представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, чудова документація повернулася на адресу суду з відміткою "адресат вибув". Враховуючи приписи ст.ст. 35,128 КАС України суд вважає відповідачку належно повідомленою про розгляд справи та вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини. Частиною 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості. У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 (строк дії якої продовжено на 2007 рік згідно з постановою від 31 січня 2007 року № 98), якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Згідно ст. 30 “Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування” та ст..36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” на застрахованих осіб покладено обовязок повідомляти страховика (страховиком є Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообовязкового державного соціального страхування та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обовязків, стягується з цієї особи у судовому порядку.

13.07.2009 року відповідачка звернулася до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної, особисто зазначавши у заяві про те, що на момент її подачі вона не є зайнятою особою (а.с.10) та відповідно до наказу Харківського міського центру зайнятості від 13.07.2009 № НТ090713 відповідачці надану статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

У січні 2011 року фахівцем позивача на підставі проведення звірки відомостей, наданих податковим органом встановлено, що відповідачка не повідомила державну службу зайнятості про те, що вона перебуває в трудових правовідносинах з ПВПТНЗ ВАТ “УНВЦ “УКРТЕХПРОГРЕС”. Зазначений факт зафіксований актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 7-ДПА від 13.01.2011 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357, директором центру зайнятості 20.01.2011 року винесено наказ №25, яким визначено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 4957,34 грн., виплачених як допомога по безробіттю відповідачці, на виконання якого останній надіслано лист-претензію від 21.01.2011 р. № 961, яку відповідачка отримала та не оскаржила.

Згідно п. 6 та п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13 лютого 2009 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 200 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманої матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим лисом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до приписів ст..2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ст.. 22 Закону України “Про загальнобовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.

У звязку з тим, що громадянка ОСОБА_2 в період з 13.07.2009 р. по 08.04.2010 р. отримувала заробітну плату, працюючи на ПВПТНЗ ВАТ “УНВЦ УКРТЕХПРОГРЕС” , та не мала права на отримання допомоги по безробіттю, так як відносилася до зайнятого населення.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідачка належними доказами не довела факту погашення заборгованості у розмірі 4957,34 грн. або правомірності отримання відповідної допомоги, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову. Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160, 167,185 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми задовольнити у повному обсязі

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 61162) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (61013, м.Харків, вул. Шевченка,137-А, р/р 37177300802007 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721) суму заборгованості у розмірі 4957.34 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн.34 копійки)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 11.04.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.