Постанова № 15103012, 01.04.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 р. Справа № 2а-8821/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Тимошенка С.А.,

представника відповідача - Бібік В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хустянське" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хустянське"(далі по тексту позивач, ТОВ "Хустянське") звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Конотопська МДПІ), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2010року за №0000102303/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23 281,00 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 11640грн. 50коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реалізація металобрухту фізичній особі на суму 5000,00, не обкладається податком на додану вартість у порядку п.11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», положення якого передбачають тимчасове звільнення до 01.01.08р. від оподаткування операцій з поставки відходів і брухту чорних металів, перелік якого затверджено Постановою KM України від 31.01.2007р. №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податку на додану вартість». У звязку з цим позивач вважає, що поставка металобрухту 10.07.2007р. на суму 5000,00грн. звільнена від обкладення податком на додану вартість, так як позивач відчужував непридатні для використання вироби, які втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного зносу, які містили у собі чорні метали, що підпадають під код товару згідно з УКТЗЕД 7204 30 00 00, згаданої Постанови KM України.

Стосовно заниження податку на додану вартість за жовтень 2007 року в сумі 3968,00грн. позивач зазначив, що ними дійсно було надано послуги тракторного парку на суму 23 809,65грн., але вважає, що на час надання послуг тракторного парку (31.10.2007р.) діяв інший режим обкладення податку на додан6у вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва. Враховуючи, що послуги надавались власною технікою, вони повязані з сільськогосподарським виробництвом продукції, як процесами виробництва, а продукція може містити послуги. Тому вважає, що дана операція правомірно не відображена в загальній декларації.

Крім того, стверджує, що підприємством позивача було включено суму податку на додану вартість в розмірі 18479,00грн. до спеціальної декларації, так як частину придбаного дизельного пального було витрачено для виробництва сільськогосподарської продукції. У подальшому залишки палива було реалізовано, у зв'язку з чим було проведено корегування податкового кредиту на суму 18 479,00грн.

Відповідач Конотопська МДПІ проти позову заперечував. Стверджував, що у звязку з тим, що позивачем було порушено вимоги пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 4.4.1 п. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі -64499 грн., Конотопською МДПІ правомірно у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в межах визначених повноважень було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначив, що оскільки підприємство позивача не має ліцензії на проведення операцій з металобрухтом, на нього не поширюється дія пп.11.4 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому операція з металобрухтом оподатковується на загальних підставах. Стверджує, також, що оскільки надання послуг тракторного парку не є послугою з вирощування продукції, платник не мав права відносити до сільськогосподарської продукції власного виробництва вартість наданих послуг. Крім того, відповідач зазначив, що ним не ставиться під сумнів зміна цільового призначення придбаного дизельного палива та правомірність виключення податку на додану вартість із спеціальної декларації та включення даної суми до загальної декларації. Однак, уточнюючи податковий кредит по придбанню паливно-мастильних матеріалів позивач за вересень 2007р. двічі відобразив збільшення від'ємного значення, а саме в декларації за жовтень 2007р. віднесено від'ємне значення попереднього періоду в сумі - 18479 грн. та у декларації за грудень 2007р. відображено -18479грн., в результаті чого дана сума підлягає донарахуванню. (а.с.56-57).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Щодо позовних вимог, в частині донарахування суми 18479грн., враховуючи позицію податкового органу, який не заперечував факт зміни цільового призначення придбаного дизельного палива, представник позивача обґрунтування надати не міг.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.56-57). Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Хустянське» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є сільськогосподарським виробником, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.8), копією довідки з ЄДРПОУ(а.с.9), копією акта (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи у період з 13.03.2010р. по 14.04.2010р. Конотопською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Хустянське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2009р., за наслідками якої складено акт від 19.04.2010р. №7/23-3/30880509 (а.с.10-41). Перевіркою, серед іншого, було встановлено порушення позивачем вимог пп.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3.ст.7, пп.7.4.1. п.7.4 пп. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» чинного на час виникнення спірних правовідносин ( далі Закон «Про ПДВ»), пп. 4.4.1 п. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №166), внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість в розмірі 64499грн. 00коп., в.т.ч.: за липень 2007 року - в сумі 834,00грн., за жовтень 2007 року - в сумі 3968,00грн., за грудень 2007 року - в сумі 9214,00 грн., за січень 2008 року - в сумі 52,00грн., за березень 2008 року - в сумі 17576грн., за квітень 2008 року - в сумі 259,00грн., за травень 2008 року - в сумі 365,00грн., за червень 2008 року - 227,00грн., за червень 2009 року - 170,00грн., за липень 2009 року - в сумі 1334,00грн., за листопад 2009 року - в сумі 1167,00грн.,за грудень 2009 року - в сумі 29333,00грн.

За результатами перевірки 28.04.2010року Конотопською МДПІ (Буринське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення за №0000102303/0 (а.с.42), яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 96748грн. 50коп., в т.ч. за основним платежем 64499грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкцій 32249грн. 50коп. (а.с.42).

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржував його до Конотопської МДПІ, ДПА в Сумській області, ДПА України (а.с.43-47). Однак, за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Хустянське» податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд зазначає таке.

З накладної №439 від 10.07.2007р., прибуткового касового ордеру та акта перевірки (а.с.10-40,93,94), вбачається, що підприємство позивача реалізувало фізичній особі (не платнику податку на додану вартість) ОСОБА_3 металобрухт обсягом 4000кг загальною вартістю 5000,00грн., податок на додану вартість від реалізації якого в сумі 834,00грн., позивачем було віднесено до спеціальної декларації.

Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податку на додану вартість», чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі Постанова КМУ №104), позивач стверджує, що дана поставка металобрухту 10.07.2007р. на суму 5000,00грн. не повинна обкладатись податком на додану вартість, оскільки вказаною Постановою тимчасово до 01.01.2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.

Однак, суд не може погодитись з вказаною позицією позивача, яким помилково розуміються вказані норми. При цьому, суд відмічає, що згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону «Про ПДВ», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Так, п.4.1 ст. 4 Закону «Про ПДВ», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 7.3.1 Закону «Про ПДВ» зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.11.44 ст.11 Закону «Про ПДВ» тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Разом з тим, згідно ст.1 Закону України «Про металобрухт», металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів; операції з металобрухтом - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Статтею 4 вищевказаного закону зазначено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Ліцензуванню не підлягає діяльність фізичних осіб, пов'язана із збиранням та реалізацією побутового брухту чорних та кольорових металів, а також діяльність фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і юридичних осіб, повязана із збиранням та реалізацією промислового брухту чорних та кольорових металів, який утворився в результаті їх діяльності.

Враховуючи, що операції з металобрухтом не відносяться до видів діяльності підприємства позивача, товариство не є спеціалізованим металургійним переробним підприємством та не має ліцензії на проведення операцій з металобрухтом, на переконання суду на ТОВ «Хустянське» не може поширюватись дія пп. 11.44 ст.11 Закону «Про ПДВ», а тому реалізація металобрухту в даному випадку повинна була оподатковуватись на загальних підставах. Враховуючи, що позивачем було допущено вказані вище норми Закону України «Про ПДВ», на переконання суду Конотопською МДПІ було правомірно донараховано суму податку на додану вартість в розмірі 834,00грн. за липень 2007 року.

Крім того, перевіркою встановлено, що в жовтні 2007року підприємством позивача ДП «Сумське» ТОВ «ПІК» (яке не є сільськогосподарським підприємством ) було надано послуги тракторного парку на загальну суму 23809грн.65коп., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 3968грн. 28коп., про що позивачем видана податкова накладна №92 (а.с.95). Дана операція, як вбачається з акта перевірки (а.с.10-41) була занесена до книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), як реалізація юридичним особам. Сума податку на додану вартість - 3968 грн. 28коп. віднесена до спеціальної декларації.

Позивач зазначає, що оскільки на час надання послуг тракторного парку (31.10.2007р.) діяв інший режим обкладення податку на додану вартість, а саме був дійсний пп. 11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ», операція з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва (до яких відноситься, на думку позивача і вказана вище операція з надання послуг тракторного парку (власною технікою), підпадала під дію пункту 11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ», згідно якого до 01.01.2008р. було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо вказаних операцій. В даному випадку, стверджує позивач, його звільнено від сплати до бюджету податку на додану вартість за надані послуги, в порядку пп.11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ», адже послуги тракторного парку можуть бути пов'язані з сільськогосподарським виробництвом продукції, як процесами виробництва, а продукція, в свою чергу, може містити послуги.

Відмовляючи в цій частині в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин до 1 січня 2008 року було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку

Зі змісту п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» випливає, що питання сплати або несплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини має відбуватися за ознакою пов'язаності певних господарських операцій із сільськогосподарським товаровиробництвом.

Відповідно до п.2.15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах). До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

Згідно ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання та нехарчові цілі.

Відповідно до п.2.1 глави 2 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016- 97, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997р. №822 визначено, що продукція - результат діяльності чи процесів, а послуга - наслідок безпосередньої взаємодії між постачальниками та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Аналіз вказаних норм, які визначають поняття сільськогосподарської продукції дає підстави вважати, що такою продукцією є продукція тваринного і рослинного походження, що призначена для споживання, а також сільськогосподарська сировина та продукти її переробки, при цьому надання послуг тракторного парку (зокрема субєкту господарюванню, який не є сільськогосподарським підприємством) не може відноситься до послуг з вирощування продукції, та не може бути виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, сировини та продукції її переробки, в значенні вжитому у наведеній нормі пп.11 29 ст.11 Закону України «Про ПДВ». Ці послуги, на переконання суду, відноситься до таких, які надаються у сфері сільськогосподарського виробництва та повязані з біологічним процесом вирощування продукції.

Таким чином, враховуючи, що вказана сума податку на додану вартість в розмірі 3968,00грн., яка отримана від надання послуг тракторного парку, не є сумою виручки отриманої від операцій з надання послуг власного сільськогосподарського виробництва, суд приходить до висновку про правомірність донарахування суми податку на додану вартість в розмірі 3968,00грн. за жовтень 2007 р.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачем було придбано дизельне паливо з метою його використання в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Проте, в подальшому частина дизпалива була реалізована без використання в діяльності, яка підпадає під дію п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ», що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с.96,97).

Згідно п. 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

У зв'язку із зміною цільового використання дизпалива (використано в операціях, які не підпадають під спеціальний режим оподаткування) позивач провів коригування податкового кредиту в сумі 18 479,00 грн., шляхом зменшення суми податкового кредиту по сільськогосподарській декларації з податку на додану вартість та збільшенням суми податкового кредиту на вказану суму по загальній декларації з податку на додану вартість. Коригування проводилось шляхом подання відповідачу уточнюючих розрахунків за вересень 2007р., жовтень 2007р., згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.11.2007р. та 27.12.2007р.(а.с.98-99,50).

Варто зазначити, що відповідач не заперечує факт зміни цільового призначення пального, у звязку з чим, представник позивача не міг пояснити свою незгоду з вказаним рішенням в цій частині. Натомість суд зазначає, що в результаті проведеного аналізу декларацій за 2007р. (а.с.65-68) та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень і жовтень 2007р. (а.с.50,98-99) встановлено, що платник, уточнюючи податковий кредит по придбанню паливно-мастильних матеріалів за вересень 2007р., двічі відобразив збільшення від'ємного значення податкового зобовязання, а саме: в декларації за жовтень 2007р. в рядок 23 декларації віднесено від'ємне значення попереднього періоду в сумі - 18479 грн. (а.с.65-66) та у декларації за грудень 2007р. (вх. № 10365) також у рядку 23 відображено -18479грн. (а.с.67-68).

Таким чином, враховуючи, що позивачем у жовтні 2007р. в рядок 23 декларації з податку на додану вартість безпідставно віднесено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду суму - 18479 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість донарахування Конотопською МДПІ 18749грн. податку на додану вартість.

Відповідно до пп.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), чинного на час виникнення спірних правовідносин, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи допущені позивачем порушення вимог Закону України «Про ПДВ», факт вчинення яких не було спростовано в судовому засіданні, суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачу фінансових санкцій в розмірі 32249грн. 50коп., в тому числі нарахованих на суму 23281,00грн. (основного платежу), що оскаржується позивачем.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.04.2010року за №0000102303/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23 281,00 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 11640грн. 50коп, прийняте відповідачем обґрунтовано, воно ґрунтується на нормах чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про ПДВ», відповідач під час його винесення діяв в межах повноважень наданих йому законами України та ст. 19 Конституції України, дане рішення відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для його скасування.

Оскільки судове рішення прийнято на користь відповідача, то судові витрати понесені позивачем не підлягають поверненню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хустянське" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102303/0 від 28.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23 281,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11640 грн. 50коп. відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 06.04.2011року.