Постанова № 15103014, 28.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/217/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,

представника позивача - Бугрименка М.М.,

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалон" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Мегалон" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року, № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року та № 0001722306/2/72209 від 17 грудня 2010 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року, № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року та № 0001722306/2/72209 від 17 грудня 2010 року не відповідають дійсності і відповідно є такими, що порушують вимоги чинного законодавства України виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що ДПІ в м. Суми, при розгляді скарги ТОВ «Мегалон», не звернуло уваги на факти, на підставі яких ТОВ «Мегалон» заперечувало проти винесених податкових повідомлень-рішень, не вірно було надано оцінку наявним документам, і як наслідок ДПІ в м. Суми, як і при складанні акту податкової перевірки, так і на час розгляду скарги, на податкові повідомлення-рішення, керувалось виключно припущеннями про нібито незаконну діяльність ТОВ «Мегалон», в силу неможливості податкового органу встановити «походження» товару.

Від представника відповідача надійшло заперечення проти адміністративного позову (а.с.83-86), в якому він зазначав, що в порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України ТОВ «Мегалон» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за лютий, квітень 2010 року на суму 26317 грн., а оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від №0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року є законним та обґрунтованим і підстав для визнання його нечинними - відсутні.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 13 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією в місті Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Мегалон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась за січень, лютий 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №7264/23-6/34743673 від 13 вересня 2010 року (а.с.11-21).

З висновку вказаного акту перевірки вбачається, що на порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), ТОВ "Мегалон" завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 18665 грн. 40 коп., квітень 2010 року на суму 6752 грн. 27 коп.

На підставі акту перевірки №7264/23-6/34743673 від 13 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією в місті Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року (а.с.22), в якому ТОВ "Мегалон" було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26317 грн. 67 коп.

ТОВ "Мегалон" було оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року до Державної податкової інспекції в місті Суми шляхом надіслання скарги від 22 вересня 2010 року (а.с.25-29).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 77968/10/25-010/84 ск від 11 жовтня 2010 року (а.с.30-32) Державна податкова інспекція в місті Суми залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26317 грн. 67 коп., а скаргу ТОВ "Мегалон" без задоволення.

У зв'язку з чим Державною податковою інспекцією в місті Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року (а.с.23).

ТОВ "Мегалон" були оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року та № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року до ДПА України в Сумській області шляхом надіслання скарги від 21 жовтня 2010 року (а.с.33-37).

Рішенням ДПА України в Сумській області податкові повідомлення-рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року та № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року залишені без змін, а скарга ТОВ "Мегалон" без задоволення, у зв'язку з чим Державною податковою інспекцією в місті Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001722306/2/72209 від 17 грудня 2010 року (а.с.24).

Судом встановлено, що 04 січня 2010 року між ТОВ "Неострой", що є платником податку на прибуток за ставкою 25% (постачальник) та ТОВ "Мегалон" (покупець) було укладено договір поставки № 04/01/10 (а.с.87).

Відповідно до вказаного договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар у кількості передбаченій заявками покупця та за ціною, що визначається постачальником при акцепті заявки.

Невиїзною документальною перевіркою ТОВ "Мегалон", яка була проведена 13 вересня 2010 року, було встановлено, що позивачем відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року (№ 15853 від 22 лютого 2010 року) та розрахунку суми бюджетного відшкодування заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 40414 грн., по оплаченим сумам попереднього періоду січня 2010 року.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Мегалон" відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року поданої до ДПІ в м. Суми від 19 травня 2010 року №9001905162 та розрахунком суми бюджетного відшкодування заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 96667 грн., по оплаченим сумам попереднього періоду березня 2010 року.

Відповідно до довідки позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Мегалон» від 18 травня 2010 року № 3990/23-6/00310433/121 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року та відповідно до акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Мегалон" від 19 липня 2010 року № 5583/23-6/34743673/184 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 року встановлено, що одними з постачальників сировини у перевіряємому періоді є: ТОВ «Неострой», код 35743124, сума ПДВ за лютий 2010 року - 18665,40 грн., та сума ПДВ за квітень 2010 року - 7652,27 грн. з вартості лакофарбових виробів, згідно договору від 04 січня 2010 року по податковим накладним.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Неострой» був укладений договір поставки №04/01/10 від 04 січня 2010 року. (а.с.87).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Представником позивача на підтвердження фактичності отримання придбаного у ТОВ "Неострой" товару, відповідно до договору поставки від 04 січня 2010 року, були надані податкові накладні (а.с.53-67) та видаткові накладні від 11 січня 2010 року, від 13 січня 2010 року, від 19 січня 2010 року, від 20 січня 2010 року, від 27 січня 2010 року, від 29 січня 2010 року, від 03 березня 2010 року, від 04 березня 2010 року, від 10 березня 2010 року, від 15 березня 2010 року, від 16 березня 2010 року, від 22 березня 2010 року, від 24 березня 2010 року (а.с.38-52) на 15 поставок товару.

Відповідно до п. 3.6 договору поставки № 04/01/10 від 04 січня 2010 приймання-передача продукції по даному договору оформляється актами приймання-передачі, які підписуються обома сторонами.

На вимогу суду представником позивача був наданий один акт приймання-передачі від 31 березня 2010 року (а.с.95), який складений на увесь переданий товар в період з 11 січня 2010 року по 31 березня 2010 року відповідно до договору поставки від 04 січня 2010 року, в той час, як відповідно до п. 3.6 вказаного договору поставки, акт приймання-передачі за своїм змістом повинен складатися на кожну окрему партію.

Також на підтвердження фактичності отримання товару, відповідно до договору поставки від 04 січня 2010 року, представником позивача були надані копії довіреностей (а.с.96-97) відповідно до яких, завідувач складом Коцур Л.П. отримувала товар від ТОВ «Неострой», однак вказані довіреності не містять переліку товарів, що дозволяло б встановити отримання товару саме за вищевказаним договором поставки.

На пропозицію суду надати товарно-транспортні накладні, відповідно до яких позивач здійснював транспортування отриманих товарів, представник позивача зазначив, що доставка здійснювалась позивачем самостійно на орендованому автомобілі ГАЗ 2705 у зв'язку з чим, товарно-транспортні накладні не складалися.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до абзацу першого пункту 11.1 розділу 11 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Представник позивача сам в своїх письмових поясненнях (а.с.93) визнав, що транспортуючи товар без товарно-транспортних накладних він порушив порядок перевезення вантажу.

Окрім того згідно довідки зустрічної перевірки від 12 липня 2010 року №5391/23-6/35743124/173 та довідки зустрічної перевірки від 12 серпня 2010 року №6389/23-6/35743124/145, ТОВ «Неострой» є посередником. Одним з постачальників реалізованої продукції є: ТОВ «Люксор ТМ», код 34743940, м. Суми, сума ПДВ - 27882,38 грн. та сума ПДВ - 9059,16 грн.

Стан платника - визнано банкрутом. Відомості про зняття з обліку - №6/203-09 від 26 листопада 2009 року.

Відповідно до бази даних «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що згідно податкового розрахунку по комунальному податку за 2009 рік загальна кількість працюючих в ТОВ «Люксор ТМ» складає 0 чоловік.

ТОВ «Люксор ТМ» згідно бази даних «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не подавало податкову декларацію по податку з власників транспортних засобів за 2009 рік, що підтверджує відсутність власних та орендованих транспортних засобів. Основні засоби відсутні.

Вищезазначене дозволяє зробити висновок про неможливість здійснення ТОВ «Люксор ТМ» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, у зв'язку з відсутністю достатніх трудових ресурсів, транспортних засобів, власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між ТОВ «Неострой» та ТОВ «Люксор ТМ» мали безтоварний характер.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно абзацу "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Законом України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Саме встановлення даних обставин під час проведення перевірки є необхідною умовою для бюджетного відшкодування.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи викладене, ТОВ "Мегалон", в порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), завищило суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 18665 грн. 40 коп., за квітень 2010 року на суму 7652 грн. 27 коп.

Згідно п. 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд зазначає, що наявність у позивача податкових накладних та видаткових накладних не є єдиним та безумовним доказом фактичності отримання товару.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року, № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року та № 0001722306/2/72209 від 17 грудня 2010 року винесені Державною податковою інспекцією в місті Суми на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України, а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалон" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001722306/0/72209 від 20 вересня 2010 року, № 0001722306/1/72209 від 11 жовтня 2010 року та № 0001722306/2/72209 від 17 грудня 2010 року відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 01 квітня 2011 року