Постанова № 15102196, 18.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 року Справа № 2а-2802/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Попової В.П.;

представника відповідача: Трофименко Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Комунального підприємства "Відродження" Лозівської селищної ради про стягнення несплаченої суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування,-

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Відродження" Лозівської селищної ради про стягнення несплаченої суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 14208,43 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” відповідач є платником єдиного внеску, у звязку з чим зобовязаний самостійно здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску у строки, встановлені, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону № 2464-VI, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідач не здійснив своєчасно перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 14208,43 грн. до Пенсійного фонду України в строк, передбачений ст. 9 Закону № 2464-VI.

Сума боргу відповідача є заборгованістю зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка утворилась за лютий 2011 року і складає 14208,43 грн.

На думку позивача, невідшкодування відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ускладнюється виконання Пенсійним фондом України одного з основних завдань забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат та виплату пенсій та інших соціальних виплат, чим порушуються інтереси держави.

Позивач просить стягнути з Комунального підприємства "Відродження" Лозівської селищної ради на користь Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області несплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 14208,43 грн. за лютий 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні у судовому засіданні позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області у розмірі 14208,43 грн. визнав у повному обсязі та проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обовязків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у звязку з чим, за лютий 2011 року утворилась заборгованість в сумі 14208,43 грн. Згідно з Розрахунками суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2011 року, сплаті підлягали внески в сумі 14208,43 грн.

Жодної сплати в рахунок погашення заборгованості за цей період відповідачем проведено не було, що підтверджено карткою особового рахунку Комунального підприємства "Відродження".

У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у звязку з чим, як вбачається з матеріалів справи, за лютий 2011 року утворилась заборгованість в сумі 14208,43 грн.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, Управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області відповідачу надіслано вимогу № ю-2 про сплату боргу від 09.03.2011 на суму 14208,43 грн. (а.с. 8)

Вимога № ю-2 про сплату боргу від 09.03.2011 відповідачем отримана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною на час розгляду даної справи.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, суд вважає за необхідне стягнути з Комунального підприємства "Відродження" Лозівської селищної ради на користь Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області несплачену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Комунального підприємства "Відродження" Лозівської селищної ради про стягнення несплаченої суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Відродження" Лозівської селищної ради (93745, Луганська область, Словяносербський район, с. Лозівський, вул. Леніна, 7А, код ЄДРПОУ 34201901) на користь Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, смт. Словяносербськ, вул. Гагаріна, 22; р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) несплачені суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 14208,43 грн. (чотирнадцять тисяч двісті вісім гривень 43 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі складена та підписна 22 квітня 2011 року.

СуддяН.В. Кравцова