Постанова № 15101538, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 р. 13:08 Справа №2а-13228/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Лиган М.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпак"

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР КримГоловного управління Державного казначейства України в АР Крим за участю Прокуратури АР Крим

про визнання протиправними дій та стягнення

за участю :

представник позивача Меньшиков Анатолій Анатолійович, довіреність № б/н від 26.01.11р.;

представник відповідача (ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим) Османов Ескендер Рустемович, довіреність № 1054/0/10 від 02.08.10;

представник відповідача (ГУ ДКУ в АР Крим) - Кузовкіна Катерина Олександрівна, довіреність № 11.0-27/04 від 04.01.11р.;представник Прокуратури АР Крим - Афанасенко Катерина Володимирівна, посвідчення № 10040Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпак" (далі позивач, ТОВ «Вінпак») звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим (далі відповідач 1, ДПІ в Бахчисарайському районі) та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі відповідач 2, ГУ ДКУ в АР Крим) з вимогами:

-Визнати дії ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим з не оформлення у встановлений законом строк висновків з вказівкою розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за січень 2007 в розмірі 43395,00 грн., за лютий 2007 в розмірі 30266,00 грн., за вересень 2007 в розмірі 6734,12 грн., за березень 2007 в розмірі 703,00 грн., за жовтень 2007 в розмірі 65646,00 грн., за квітень 2007 в розмірі 4183,00 грн., за травень 2007 в розмірі 42,00 грн., за червень 2007 в розмірі 12917,00, за липень 2007 в розмірі 62718,00 грн., за серпень 2007 в розмірі 8947,00, за листопад 2007 в розмірі 45955,00 грн. протиправними;

-Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Вінпак» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 в розмірі 43395,00 грн., за лютий 2007 в розмірі 30266,00 грн., за вересень 2007 в розмірі 6734,12 грн., за березень 2007 в розмірі 703,00 грн., за жовтень 2007 в розмірі 65646,00 грн., за квітень 2007 в розмірі 4183,00 грн., за травень 2007 в розмірі 42,00 грн., за червень 2007 в розмірі 12917,00, за липень 2007 в розмірі 62718,00 грн., за серпень 2007 в розмірі 8947,00, за листопад 2007 в розмірі 45955,00 грн. протиправними.

Позов мотивовано тим, що відповідачем (ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим) протиправно не вчиняються дії щодо направлення висновків до органів Державного казначейства України щодо бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, правомірність заявлення яких було підтверджено судом, у зв'язку з чим, органами Державного казначейства не здійснюється відшкодування вказаних сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до ст. 60 КАС України до участі у справі вступила Прокуратура АР Крим.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.02.2011 представник позивача уточнив позовні вимоги, зменшивши їх обсяг та просив:

-Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Вінпак» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 в розмірі 43395,00 грн., за лютий 2007 в розмірі 30266,00 грн., за вересень 2007 в розмірі 6734,12 грн., за березень 2007 в розмірі 703,00 грн., за жовтень 2007 в розмірі 65646,00 грн., за квітень 2007 в розмірі 4183,00 грн., за травень 2007 в розмірі 42,00 грн., за червень 2007 в розмірі 12917,00, за липень 2007 в розмірі 62718,00 грн., за серпень 2007 в розмірі 8947,00, за листопад 2007 в розмірі 45955,00 грн. протиправними.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях від 14.12.2010(вих. № 3258/09-1/10) (т.1 а.с.243) та від 27.01.2011 (т.2 а.с. 8) , відповідно до яких зазначив, що безпідставність заявлення позивачем сум до бюджетного відшкодування, вказаних у позові, було встановлено перевірками, що були проведені відповідачем, в актах від 11.04.2007 № 76\27\23\33793896, від 18.12.2007 № 193/15-02/33793896, від 19.12.2007 № 317/27/33793896/23, від 18.01.2008 № 4/27/23/33793896, від 29.01.2008 № 22/27/23/33793896. Відповідач вважає, що незважаючи на скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування, прийнятих на підставі вказаних актів, Постановою Господарського суду АР Крим від 28.04.2009 по справі № 2-27/1846-2008, залишеною в силі Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010, у нього не виникло будь-яких обовязків щодо вчинення дій, спрямованих на бюджетне відшкодування позивачу сум ПДВ. Крім того, відповідач наполягає на тому, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки у розумінні ч. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обовязок відповідача 1 надати висновок про відшкодування з бюджету ПДВ до органу державного казначейства виникає лише після закінчення процедури судового оскарження, однак ця процедура триває, а саме податковою інспекцією подана касаційна скарга на рішення судів.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає що обовязок відповідача 2, щодо відшкодування з бюджету ПДВ виникає лише після надходження від податкового органу висновків на бюджетне відшкодування (т.1 а.с.230).

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача 2, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд під час розгляду справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Предметом адміністративного позову є стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача з Державного бюджету України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій на час виникнення спірних правовідносин, було визначено в Законі України «Про податок на додану вартість», що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до норм ст.7.7. даного Закону для отримання платником податків сум бюджетного відшкодування ПДВ органи податкової служби та Державного казначейства України, за умови наявності підстав для такого відшкодування, повинні вчинити певні дії, передбачені Законом

Отже,відповідачі, є субєктами владних повноважень, спір що виник між сторонами має публічно-правовий характер, у зв'язку з чим даний спір відноситься до адміністративної юрисдикції.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд керувався положеннями нормативно-правових актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Позивач є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 570822 (т.1, а.с. 215), Довідкою з ЄДРПОУ № АА 056269 (т.1,а.с.216), ідентифікаційний код 33793896.

Позивач є платником податків, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 18.11.2005 року за № 688 (т.1, а.с.218), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00596586 від 01.12.2005, індивідуальний податковий номер 337938901131 (т.1. а.с.217).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до декларацій з ПДВ були заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, а саме:

- в січні 2007 в розмірі 42395,00 грн., за лютий 2007 в розмірі 30266,00 грн., за вересень 2007 в розмірі 6734,12 грн., за березень 2007 в розмірі 703,00 грн., за жовтень 2007 в розмірі 65646,00 грн., за квітень 2007 в розмірі 4183,00 грн., за травень 2007 в розмірі 42,00 грн., за червень 2007 в розмірі 12917,00, за липень 2007 в розмірі 62718,00 грн., за серпень 2007 в розмірі 8947,00, за листопад 2007 в розмірі 45955,00 грн.

При цьому суд зауважує, що заявлення вказаних суми підтверджуються матеріалами справи, та позивачем під час судового розгляду справи, проте судом встановлено, що позивачем помилково в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог було вказано суму до бюджетного відшкодування з ПДВ 43395,00 грн., тоді як фактично у вказаному періоді було заявлено суму 42395,00 грн.

Працівниками ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим було проведено перевірки та встановлено, неправомірність заявлення позивачем сум до бюджетного відшкодування, що було зафіксовано в актах позапланової виїзної перевірки від 11.04.2007 № 76\27\23\33793896 (т.1. а.с.12-46), камеральної перевірки від 02.11.2007 № 62/12/15-2 (т.1.а.с.49-62), камеральної перевірки від 18.12.2007 № 193/15-02/33793896 (т.1,а.с.66-78), виїзної позапланової перевірки від 19.12.2007 № 317/27/33793896/23 (т.1.а.с.80-110), виїзної позапланової перевірки від 18.01.2008 № 4/27/23/33793896 (т.1.а.с.112-164), виїзної позапланової перевірки від 29.01.2008 № 22/27/23/33793896 (т.1. а.с.166-188).

За результатами зазначених перевірок відповідачем були прийняті податкові-повідомлення рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування від 17.04.2007 № 00001723/0 (т.1. а.с.11), від 05.11.2007 № 0002481502/0 (від 15.11.2007 № 0002481502/0) (т.1, а.с. 47,48), від 18.12.2007 № 0002761502/0 (т.1.а.с.65), від 19.12.2007 № 00006423/0 (т. 1, а.с. 79), від 18.01.2008 № 00000523/0 (т.1 а.с. 11), від 29.01.2008 № 00000623/0 (т.1.а.с.165).

Постановою Господарського суду АР Крим від 28.04.2009 по справі № 2-27/1846-2008 (т.1. а.с. 189-192), залишеною в силі Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010( т.1 а.с. 193-195) вказані податкові повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до п.п. 7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд вважає, що посилання відповідача 1 на подання касаційних скарг до Вищого адміністративного суду України та незакінченість процедури судового оскарження податкових повідомлень рішень є необґрунтованими, у звязку з наступним.

Судом встановлено, що ч. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачений термін «закінчення процедури судового оскарження».

Відповідно до п. 3 ст. 254, п. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи, є обов'язковим для всіх осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються. А згідно з п. 2 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України усі рішення, ухвалені під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали.

Ухвали суду касаційної інстанції, якими зупинено виконання набравших законну силу рішення суду першої та апеляційної інстанції, на яке посилається позивач, суду не надані. Правові підстави для невиконання даних судових рішень відсутні.

Крім того, підчас судового розгляду судом було досліджено матеріали, що підтверджують обґрунтованість заявлених до бюджетного відшкодування сум, які додані до матеріалів справи (т.2,3).

Також суд зауважує, що відповідачем 1 (ДПІ в Бахчисарайському районі) в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів того, що відповідні висновки про бюджетне відшкодування сум ПДВ позивачеві було направлено до органів Державного казначейства України, зазначене також підтверджується Головним управлінням Державного казначейства України в АР Крим.

Оскільки судом встановлено, що ДПІ в Бахчисарайському районі ОДПІ в установлений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, суми бюджетного відшкодування, заявлені в позові, позивачеві не перерахована, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого відповідно до вимог немайнового характеру у розмірі 1703,40 грн., в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 28.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 09.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНПАК» (98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Кулиняк,15, ідентифікаційний код 33793896) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 в розмірі 42395,00 грн., за лютий 2007 в розмірі 30266,00 грн., за вересень 2007 в розмірі 6734,12 грн., за березень 2007 в розмірі 703,00 грн., за жовтень 2007 в розмірі 65646,00 грн., за квітень 2007 в розмірі 4183,00 грн., за травень 2007 в розмірі 42,00 грн., за червень 2007 в розмірі 12917,00, за липень 2007 в розмірі 62718,00 грн., за серпень 2007 в розмірі 8947,00, за листопад 2007 в розмірі 45955,00 грн. протиправними.

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНПАК» (98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Кулиняк,15, ідентифікаційний код 33793896) 1703,40 судових витрат .

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.