Постанова № 15101402, 01.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2011 р.

(15:01) м. Сімферополь Справа №2а-3798/11/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіШкляр Т.О., при секретарі Борецькій О.Г., розглянувши подання

за позовом Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна ділянка № 1"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - Говоруха Анастасія Володимирівна, довіреність № 1437/9/10 від 14.08.09 р.;

від позивача - Максимов Євгеній Сергійович, довіреність № 465/9/24 від 31.03.11 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із поданням до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна ділянка № 1" про стягнення коштів за податковим боргом зі сплати податку із ПДВ у розмірі 27042,00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.03.11 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 31.03.2011 р. Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна ділянка № 1" має податковий борг перед бюджетом із ПДВ у сумі 22031,88 грн., в тому числі новостворений податковий борг у сумі 27042,00 грн., який виник у звязку із поданням відповідачем декларації із ПДВ № 9001143793 від 17.03.2011 р. В даній декларації відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання у розмірі 27042,00 грн., термін сплати якого сплив 30.03.2011 р. Позивач зазначає, що відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У поданні позивач звертає увагу на те, що відповідачу були надіслані податкові вимоги на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р., яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів) під час виникнення податкового боргу КП «ЖЕД № 1», а саме: перша податкова вимога № 1/48 від 10.03.2004 р. та друга податкова вимога № 2/1541 від 20.04.2004 р. Відтак, на думку позивача, згідно ст.. 183-3 КАС України Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим має право звернутися до суду із поданням про стягнення новоствореного податкового боргу, який виник 30.03.11 р. о 18:00 год.

Представники позивача у судовому засіданні заявлені у поданні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна ділянка № 1» (ЄДРПОУ 24410369) зареєстроване 02.01.2001 р. виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим за адресою: 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Таврічеська, б.2, про що свідчить довідка статистики № 09/2-5-6/2068 станом на 22.10.2002 р. (а.с. 6), а також відомості про реєстраційну дію про включення відомостей про юридичну особу 05.12.2007 р. у записі 1 довідки з ЄДР станом на 18.02.11 р. (звор.бік а.с. 8).

Згідно довідки Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим № 628 від 09.02.2005р. КП «ЖЄД № 1» узято на облік у якості платника податків 06.02.01 р. за № 1-Ж (звор. бік а.с.5).

КП «ЖЄД № 1» 17.03.2011 р. подано декларацію із податку на додану вартість за лютий 2011 р., у якій зазначена сума із ПДВ, що підлягає сплаті, у сумі 27042,00 грн. (а.с. 10-11).

З матеріалів подання вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Алушті АР Крим на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. на адресу відповідача були направлені податкові вимоги щодо погашення податкового боргу із ПДВ за погодженими податковими зобовязаннями. Так, зокрема, 10.03.2004 р. за № 1/48 на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога на суму 9254,21 грн., від підписання якої посадова особа КП «ЖЕД № 1» - головний бухгалтер ОСОБА_3 відмовилась, про що складено акт № 4 (звор.бік а.с. 12). Друга податкова вимога № 2/104 від 21.04.2004 р. на суму 9021,42 грн. була надіслана на адресу відповідача та отримана бухгалтером підприємства 23.04.2004 р. (а.с. 12).

Сума новоствореного податкового боргу зі сплати податкового зобовязання із ПДВ відповідачем станом на момент звернення Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим із поданням до Окружного адміністративного суду АР Крим дорівнює 27042,00 грн.

Вирішуючи питання щодо підсудності даної справи Окружному адміністративному суду АРК, суд встановив наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи субєктний склад та зміст виниклих між сторонами правовідносин, суд вважає, що спір за цією справою підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, оцінюючи правомірність дій позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Ч. 2 ст. 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо розгляду адміністративних спорів, до якої віднесені: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 р. (далі Закон України № 509) із змінами і доповненнями до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні № 509 від 04.12.1990 р. зі змінами і доповненнями державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують функції зі здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. ДПІ в м. Алушті АР Крим є субєктом владних повноважень та має право на звернення до суду щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин.

Право субєкта владних повноважень на звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу передбачено ст.. 183-3 КАС України, відповідно до частини 2 якої подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі, у разі дотримання обставин, які слугують підставою для звернення до суду шляхом подачі подання про стягнення податкового боргу у зазначеному порядку.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобовязання платника податку отримує статус податкового боргу з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Заявник у поданні просить стягнути самостійно узгоджене податкове зобовязання відповідачем зі сплати ПДВ у сумі 27042,00 грн. за податковою декларацією із ПДВ за лютий 2011 р. від 17.03.11 р.

Відповідно до порядку визначення сум податкових зобовязань, згідно п. 54.1 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46.1 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1. Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.2. Податкового кодексу України платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України відповідач повинен був здати податкову декларацію із ПДВ за лютий 2011 року до 20.03.2011 року та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену ним у вказаній податковій декларації у сумі 27042,00 грн. до 30.03.11 р. включно. Проте доказів про сплату самостійно узгодженого податкового боргу станом на час розгляду справи відповідачем у порядку ст. 71 КАС України не надано.

Отже, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України вказана сума із сплати ПДВ у розмірі 27042,00 грн. є податковим боргом.

Правила стягнення такого податкового боргу визначені Податковим кодексом України, у тому числі визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Так, зокрема, згідно п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення -рішення.

З урахуванням аналізу всіх зазначених положень Податкового кодексу України, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися з поданням про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

В поданні Державної податкової інспекції АР Крим вказано виникнення податкового боргу із сплати ПДВ у сумі 27042,00 грн. станом на 18:00 год. 30.03.2011 р., але доказів направлення податкової вимоги, яка містить відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначену суму податкового боргу у розмірі 27042,00 грн. заявником ані до матеріалів адміністративної справи, ані у судовому засіданні, яке відбулось 01.04.2011 р., не надано.

Заявником у якості доказів надані податкові вимоги № 1/48 від 10.03.04 р. та № 2/104 від 21.04.2004 р., що містять відомості про наявність у КП «ЖЕД № 1» податкового боргу станом на 10.03.2004 р. у сумі 9254,19 грн. та станом на 20.04.2004 р. у сумі 9021,42 грн. відповідно. Тобто зазначені податкові вимоги були направлені заявником відповідачу у 2004 році у звязку з несплатою іншого податкового зобовязання, а не того зобовязання, про стягнення якого заявник звернувся до суду із поданням. Адже зобовязання зі сплати податку із ПДВ у сумі 27042,00 грн. за відповідачем утворилось саме 30.03.11 р. Вказані вимоги не відповідають за змістом визначенню вимог, встановленого ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України.

Більш того, в Податковому кодексі України взагалі не зазначено, що податкові вимоги, виставлені до набрання ним законної сили, на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є дійсними та можуть бути враховані при визначені податкового боргу, що утворюється в період дії Податкового кодексу. Податковий кодекс не має зворотньої сили.

Обставинами для стягнення податкового боргу в порядку ст. 183-3 КАС України є сума податкового зобовязання; податковий період; момент, з якого зобовязання отримало статус податкового боргу тощо, обставини, що зумовлюють звернення до суду.

Належних доказів про те, що заявник отримав право на звернення до суду із поданням про стягнення податку із ПДВ у сумі 27042,00 грн. за податковою декларацією відповідача із ПДВ за лютий 2011 року, тобто виконав всі умови, визначені Податковим кодексом України, заявником до подання не додано.

У судовому засіданні 01.04.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 01.04.11 р.

Керуючись ст. 70, 158-163, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна ділянка № 1» про стягнення податкового боргу зі сплати податку із ПДВ у сумі 27042,00 грн. відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.