Постанова № 15101039, 27.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2011                                                                                           № 38/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гольцової Л.А.

суддів:           Рябухи В.І.

          Ропій Л.М.

за участю секретаря

судового засідання

          Філоненко М.В.

за участю представників сторін

від позивача: Осаволюк Я.М., представник, довіреність б/н від 30.08.2010;

від відповідача: Капанистий В.І., представник, довіреність № 2-2д від 14.12.2010;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2011

у справі № 38/13 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-

виробниче підприємство „Укр-Ленд”;

до Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної

акціонерної компанії „Нафтогаз України”;

про стягнення 88460,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у справі № 38/13 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Укр-Ленд” до Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення 88460,76 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача основний боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 75841,92 грн., 3% річних в сумі 272,10 грн., державне мито в сумі 761,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 202,96 грн. І іншій частині в позові відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, Дочірня компанія „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі – ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”) подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки позивачем не виконано умови договору в частині поставки відповідачу товару в кількості 5 штук, то строк оплати, встановлений п. 5.2 договору не настав. Крім того, заявник посилається на неправомірність не застосування судом до спірних правовідносин в межах даної справи положень ч. 3 ст. 538 ЦК України.

          Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Укр-Ленд” (далі - ТОВ „НВП „Укр-Ленд”) у відзиві на апеляційну скаргу ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” – без задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” (Покупець) та ТОВ „НВП „Укр-Ленд” (Продавець) 10.11.2008 укладено договір поставки № УГВ9448/6-08, за умовами якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець купити і оплатити продукцію, іменовану далі – товар, відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною (п. 1.1 договору).

          Номенклатура, ціна, кількість та асортимент товару повинні відповідати специфікації (п. 2.1 договору).

          Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору визначено, що умови поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в специфікаціях; обсяг постачання кожної окремої партії продукції визначається в рознарядках Покупця (узгоджена до поставки партія продукції); дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації; Продавець повідомляє Покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження; відвантаження товару проводиться лише після отримання рознарядки Покупця.

          Відповідно до п. 5.2 договору Покупець проводить оплату поставленого товару на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікаціях.

          Договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2008, а в частині взаєморозрахунків – до повного його виконання (п. 10.1 договору).

          10.11.2008 сторонами складено та підписано специфікацію № 1 до договору №УГВ9448/6-08, в якій визначено назву товару (Ехолот – динамограф ГЕОСТАР-111.ЄД), кількість товару (5 шт.), вартість товару з ПДВ (198000,00 грн.), умови поставки товару, строк поставки (листопад-грудень 2008), умови та строки оплати (оплата по факту поставки протягом 60 календарних днів з дати поставки) та ін.

          В подальшому, між сторонами 30.12.2008 укладено додаткову угоду № 1 про пролонгацію договору № УГВ9448/6-08, якою продовжено строк дії договору в частині поставок до 30.04.2009 у зв’язку зі зміною термінів поставки товару, а в частині взаєморозрахунків – до повного його виконання. Іншій умови залишились без змін.

          24.03.2009 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № УГВ9448/6-08, якою визначились викласти специфікацію від 10.11.2008 № 1 в наступній редакції: назва товару - Ехолот – динамограф ГЕОСТАР-111.ЄД; кількість – 5 шт., вартість товару з ПДВ – 188100,00 грн. Інші умови договору залишено без змін.

          Додатковою угодою від 19.04.2009 № 3 до договору № УГВ9448/6-08 сторони продовжили строк дії договору в частині поставок до 30.06.2009 у зв’язку зі зміною термінів поставки товару, а в частині взаєморозрахунків – до повного його виконання. Іншій умови залишились без змін.

          Таким чином, строк дії договору в частині поставок товару – 30.06.2009, в частині взаєморозрахунків – до повного виконання договору, а оплата товару – по факту поставки протягом 60 календарних днів з дати поставки.

          Позивач листом від 27.04.2009 № 11/04 повідомив відповідача про готовність до відвантаження по специфікації Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД виробництва ТОВ „СТК ГЕОСТАР” в кількості 2 шт., просив надати рознарядку до відвантаження.

          Відповідач листом від 28.04.2009 № 11-287 повідомив позивача про готовність отримання двох Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД, згідно договору поставки №УГВ9448/6-08 та надав реквізити поставки.

27.04.2009 позивачем виставлено відповідачу рахунок – фактуру № СФ-0000008 на оплату Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ – 75240,00 грн. рахунок дійсний до сплати - 27.04.2009.

          Позивач поставив, а відповідач прийняв 29.04.2009 Ехолот – динамограф ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ – 75240,00 грн., про що свідчить підписаний сторонами без будь-яких зауважень та претензій акт прийому – передавачі товару № 1/107 до договору № УГВ9448/6-08.

          В акті вказано, що позивач виконав передбачені договором зобов’язання щодо поставки відповідачу поіменованої вище продукції.

          Про отримання зазначених динамографів в кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ – 75240,00 грн. свідчить також видаткова накладна від 29.04.2009 № РН-0000012.

          В порядку, передбаченому п. 5.2 договору (оплата проводиться на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної), відповідач за поставлені позивачем Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ – 75240,00 грн. не розрахувався.

          29.11.2010 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості (а.с. 20-22), в якій просив протягом 7 днів з моменту направлення листа сплатити заборгованість в сумі 75240,00 грн.

          Проте, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та належного реагування – оплати товару.

          При цьому, в апеляційній скарзі відповідач підтверджує поставку позивачем та прийняття відповідачем Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 2 шт. за актом приймання-передачі від 29.04.2009 (аркуш скарги 2, абзац 6).

          Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості за договором №УГВ9448/6-08 по прийнятих від позивача Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 2 шт., колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу підлягає задоволенню у сумі 75240,00 грн.

          Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3553,12 грн. та 9667,64 грн. інфляційних витрат.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Судом першої інстанції зроблений перерахунок інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням встановленого семиденного строку для оплати, визначеного у вимозі позивача з моменту її надіслання (29.11.2010 направлена вимога, до 06.12.2010 – строк оплати), внаслідок чого, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 601,92 грн. інфляційних втрат та 272,10 грн. 3% річних і колегія суддів з цим погоджується.

          Судом першої інстанції мотивовано відхилено посилання відповідача на ст. 538 ЦК України, виходячи з наступного:

          Частиною 3 ст. 538 ЦК України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

          Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов'язання.

При цьому, незважаючи на те, що одна із сторін не виконала свій обов'язок, друга сторона здійснила виконання, вона має право вимагати виконання від іншої сторони свого обов’язку. Крім того, за загальним правилом, ця особа вправі вимагати відшкодування збитків, завданих їй несвоєчасним виконанням або невиконанням.

          Судом, під час розгляду справи встановлено факт поставки позивачем та прийняття відповідачем двох одиниць товару, обумовленого специфікацією, але відповідач за отриманий товар не розрахувався, а тому відсутні підстави стверджувати, що відповідач правомірно зупинив виконання свого обов’язку з оплати товару (Ехолоти – динамографи ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ – 75240,00 грн.).

          До того ж, в матеріалах справи наявний лист позивача від 06.05.2009 № 14/05, яким останній повідомляє відповідача про готовність до відвантаження по специфікації Ехолотів – динамографів ГЕОСТАР-111.ЄД в кількості 3 шт. Просить надати рознарядку для відвантаження.

          Однак, документів, які б свідчили про надання відповідачем відповідної рознарядки для відвантаження товару в кількості 3 шт., в матеріалах справи немає.

          Аналізуючи умови п. 5.2 договору №УГВ9448/6-08 (проведення відповідачем оплати поставленого позивачем товару здійснюється на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної) та додаткову угоду від 24.03.2009 № 2, якою специфікація № 1 викладена в новій редакції, слід зауважити, що специфікацією в редакції вказаної додаткової угоди не передбачено зобов’язання позивача з поставки товару одразу всією партією, а проведення оплати відповідачем тільки після поставки всіх 5 шт. товару.

          Заперечення скаржника, що оскільки позивачем не виконано умови договору в частині поставки відповідачу товару в кількості 5 штук, то строк оплати, встановлений п. 5.2 договору не настав, колегією суддів до уваги не приймається з підстав, викладених у даній постанові суду.

          Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          За результатами розгляду апеляційної скарги ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.

          Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у справі № 38/13.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у справі № 38/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 38/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

4. Повернути Дочірній компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) з Державного бюджету України надлишково сплачені кошти в сумі 61,74 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у справі №38/13, перерахованих платіжним дорученням від 10.03.2011 № 299 (оригінал платіжного доручення від 10.03.2011 № 299 залишити в матеріалах справи №38/13).

Головуючий суддя                                                                      Гольцова Л.А.

Судді                                                                                          Рябуха В.І.

                                                                                          Ропій Л.М.

28.04.11 (відправлено)