Рішення № 15100597, 13.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р.Справа № 8/17-325-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

при секретарі судового засідання Холіній Ю.О.,

за участю представників:

від позивача Сторчак Н.Л.,

від відповідача не з’явився,

розглянув позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-Інженерний центр „Інфомир” про стягнення 2576,76 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2011 р. прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії до розгляду, порушено провадження у справі № 8/17-325-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 21.02.2011 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2011 р., у судовому засіданні 16.03.2011 р. –на 30.03.2011 р., у судовому засіданні 30.03.2011 р. –на 13.04.2011 р.

Позивач повідомлений про час і місце всіх засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками його представника.

В засідання суду, призначені на 21.02.2011 р., 16.03.2011 р., 30.03.2011 р. та 13.04.2011 р., представник відповідача не з’явився. При цьому, ухвали господарського суду Одеської області від 01.02.2011 р., від 21.02.2011 р. та від 16.03.2011 р., направлені на адресу відповідача, що зазначена у позові та повністю співпадає з адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.03.2011 р., повернулись з відміткою поштової установи про те, що адресат за цією адресою не проживає. Ухвала господарського суду Одеської області від 30.03.2011 р. про відкладення розгляду справи на 13.04.2011 р., направлена на ту ж адресу відповідача, останнім отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2011 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору до 15.04.2011 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (далі –ВАТ „Укртелеком”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-Інженерний центр „Інфомир” (далі –ТОВ „Науково-Інженерний центр „Інфомир”) основного боргу за надані послуги електрозв’язку у розмірі 2478,62 грн. та пені у розмірі 98,14 грн., вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору від 14.10.2003 р. № 4004600 в січні-червні 2010 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ВАТ „Укртелеком” посилається на положення ст.ст.525,526,625,903 ЦК України, ст.ст.173,188,193 ГК України, ст.ст.2,3,33,36 Закону України „Про телекомунікації”, умови договору про надання послуг електрозв’язку від 14.10.2003 р. № 4004600 тощо.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

14.10.2003 р. між ВАТ „Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та ТОВ „Науково-Інженерний центр „Інфомир” (Споживач) укладено договір № 4004600 (Договір), предметом якого є надання послуг електрозв’язку.

Умовами Договору передбачено:

-          Підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку (п.2.1.1 Договору), якісну роботу мереж проводового мовлення (п.2.1.15 Договору), приймати і реєструвати заяви від Споживача про пошкодження мережі проводового мовлення (п.2.1.19 Договору), не менше одного разу на місяць повідомляти абонентів про належну суму платежу за міжміські та міжнародні телефонні розмови (п.2.1.21 Договору);

-          Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8 Договору);

-          послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1 Договору). Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2 Договору). Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (безпочасовою оплатою) або змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС (п.4.3 Договору). Підприємство зв’язку у відповідності з нормативними документами приймає від Споживача оплату послуг електрозв’язку або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені договори... (п.4.4 Договору). У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п.4.6 Договору).

-          Підприємство зв’язку несе матеріальну відповідальність перед Споживачем за невиконання чи неналежне виконання послуг електрозв’язку (п. 5.1 Договору). Споживач несе відповідальність згідно з чинним законодавством за порушення Правил користування місцевим телефонним зв’язком, Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком та Правил користування проводовим мовленням (п.5.7 Договору). У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню згідно з чинним законодавством (п.5.8 Договору).

-          Договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1 Договору). Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін (п.7.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками контрагентів.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємством зв’язку виставлено Споживачу рахунки № 4600 за січень-червень 2010 р., згідно яких у січні 2010 р. вартість послуг склала 525,80 грн., у лютому 2010 р. –570,40 грн., у березні 2010 р. –519,12 грн., у квітні 2010 р. –512,45 грн., у травні 2010 р. –519,12 грн., у червні 2010 р. –418,73 грн. (разом –1997,21 грн.).

Неоплата вказаних рахунків спричинила звернення ВАТ „Укртелеком” до господарського суду Одеської області із позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Частиною 1 ст.179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Відповідно до ч.6 ст.179 ГК України суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв’язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб’єкти зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 р. № 1280-ІV (зі змінами) споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п.п.1 п.10 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 (зі змінами), надання телекомунікаційних послуг здійснюється за умови укладення договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером і споживачем згідно з основними вимогами, установленими комісією.

Пунктом 33 цих же Правил передбачено, що телекомунікаційні послуги надаються за плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг електрозв’язку.

При цьому Підприємством зв’язку надано належним чином послуги електрозв’язку (користування телефоном, доступ до мережі інтернет) з січня по червень 2010 р. включно, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення рахунками та довідкою від 15.03.2011 р. № 478.

В свою чергу Споживачем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” та умов Договору не оплачено вартість послуг електрозв’язку за період з січня по червень 2010 р. включно у розмірі 1997,21 грн., не дивлячись на те, що відповідні зобов’язання згідно домовленості, закріпленої в п.4.6 Договору, мали бути виконані до 20 числа поточного місяця.

Враховуючи викладене, неправильність розрахунку основного боргу, а саме його протиріччя деяким рахункам та включення до ціни позову заборгованості в розмірі 338,56 грн., виникнення якої до спірного періоду не відноситься та документально не підтверджено, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення плати за надані послуги електрозв’язку у розмірі 2478,62 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 1997,21 грн.

Разом з тим, в ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), згідно ст.610 ЦК України є порушенням зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.36 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Ідентичне положення міститься в п.41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720.

Згідно п.п.5.7,5.8 Договору від 14.10.2003 р. № 4004600 Споживач несе відповідальність згідно з чинним законодавством за порушення Правил користування місцевим телефонним зв’язком, Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком та Правил користування проводовим мовленням. У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки.

Наведені норми діючого законодавства та порушення відповідачем обумовлених угодою строків оплати послуг електрозв’язку надають позивачу право нарахувати пеню за несвоєчасну оплату послуг у період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р.

Між тим, ВАТ „Укртелеком” не представлено обґрунтований розрахунок нарахованої пені як-то передбачено п.5 ч.2 ст.54 ГПК України.

При цьому наявні в матеріалах справи документи не дають можливості суду самостійно перерахувати пеню.

За таких обставин та з огляду на невиконання викладених в ухвалах суду від 01.02.2011 р., 21.02.2011 р., 16.03.2011 р. та 30.03.2011 р. пропозицій щодо надання детального розрахунку пені, позов в частині її стягнення слід залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Окремо слід звернути увагу позивача на те, що згідно із ч.4 ст.81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,81,82-85 ГПК України, вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-Інженерний центр „Інфомир” (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 32; код 13891510; р/р 260053014682 в АКБ Фін банк, м. Одеса, МФО 328685) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Шевченко, 18) в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39; код 01186691; р/р 26004258 в ООД ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 328351) 1997/одна тисяча дев’ятсот дев’яносто сім/ грн. 21 коп. основного боргу, 79/сімдесят дев’ять/грн. 06 коп. державного мита та 182/сто вісімдесят дві/грн. 92 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          У позові про стягнення решти основного боргу відмовити.

4.          Позов в частині стягнення пені залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 15.04.2011р.

Суддя Лічман Л.В.