Рішення № 15100486, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/2006.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»

про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 46/403 від

01.06.2010 та пені в сумі 3115,15 грн.

суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Сіленко А.О. предст.

Від відповідача Столяренко О.П.-предст.

Від Третьої особи не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд», за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»про стягнення заборгованості в розмірі 2947,89 грн. та пені у розмірі 167,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконав взяті на себе за Договором поставки продукції № 46/403 зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що останній не дотримався умов Договору в частині повернення або обміну товару, ігноруючи вимоги Відповідача та не намагався врегулювати спір у досудовому порядку, обовязок чого зазначений п. 6.3 Договору.

11.03.2011 Позивачем до суду подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких Позивач просить стягнути з Відповідача оплату за поставлений товар по видатковій накладній ТТН № СРЦ 037836 від 15.11.2010 на суму 2947,90 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга»(далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»(далі Відповідач, Покупець) укладено договір поставки товарів № 46/403, за яким Постачальник зобовязується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Позивач у своїх позовних вимогах посилається на п. 5.1 Договору і зазначає, що відповідно до його змісту в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобовязань по даному Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Однак, як вбачається з копії Договору, наданої Позивачем, зміст п. 5.1 викладений наступним чином: приймання товарів по кількості та якості виконується Покупцем на складі Покупця у порядку, передбаченому діючим законодавством. Крім того, Позивач посилається на п. 5.3 Договору, зазначаючи, що відповідно до нього у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець зобовязаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочки платежу, що також не відповідає змісту наданої копії Договору, в якому п. 5.3 взагалі відсутній. Отже, викладені вищі обставини, зазначені в позовній заяві, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.4 Договору Постачальник зобовязаний надати з кожною поставкою товару наступні документи:

- накладні;

- податкові накладні;

- у випадку недовозу або перевозу товару Постачальник зобовязаний надати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Якщо вищевказані документи не будуть надані разом з товаром, датою отримання товару є дата отримання документів.

Згідно з п. 4.3 Договору, викладеному в новій редакції, оплата за Товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на Банківський рахунок Постачальника не пізніше 14 календарних днів після дати прийому кожної партії товару на склад Покупця, що затверджується підписом та штампом (печаткою).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»отримано Товар на загальну суму 21849,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних ТТН № СРЦ 030607 від 14.09.2010 на суму 12829,26 грн. та ТТН № СРЦ 028845 від 31.08.2010 на суму 9020,50 грн. Зазначені документи первинного обліку підписані сторонами та скріплені печатками без жодних претензій по кількості та якості, асортименту та строку поставки. За твердженням Позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»частково сплачено суму боргу, а саме 18901,87 грн., таким чином, розмір заборгованості Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга»складає 2947,89 грн.

11.03.2011 в судовому засідання представником Позивача подано уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості, в яких він просить стягнути на користь ТОВ «ОЛГА»суму основного боргу в розмірі 2947,89 грн. та судові витрати. Також до уточнень надана копія видаткової накладної ТТН № СРЦ-037836 від 15.11.2010 на суму 2947,90 грн.

Спір у даних правовідносинах між сторонами виник у зв'язку з тим, що, за твердженням Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»здійснило часткове повернення товару, а Позивач, незважаючи на викладені обставини, вимагає оплатити його вартість. В підтвердження своєї правової позиції Відповідачем 16.03.2011 у судовому засідання подано:

- копія накладної про повернення постачальнику товару № 212 від 10.03.2011 на загальну суму 465,85 грн.;

- копія накладної про повернення постачальнику товару № 213 від 10.03.2011 на загальну суму 169,48 грн.;

- копія довіреності від 11.03.2011 на імя ОСОБА_1 на отримання від ТОВ «Інтелбуд»цінностей за п.п № 213 та п.п. № 212 від 10.03.2011;

- копія акту звірки взаєморозрахунків за даними ТОВ «Інтелбуд»станом на 16.03.2011 відповідно до якої заборгованість на користь ТОВ «ОЛГА»становить 2312,57 грн.

Досліджуючи надані докази, судом встановлено, що накладна на повернення № 213 від 10.03.2011 дійсно свідчить про повернення Відповідачем товару, однак в графі “Отримувач” міститься підпис ОСОБА_1. В підтвердження повноважень зазначеної особи надано копію Довіреності від 11.03.2011, якою громадянину ОСОБА_1 надано право на отримання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд”. Довіреність видана іншою юридичною особою, а саме - Товариством з обмеженою відповідальність “Олга-Логістик”.

Враховуючи викладені обставини, те що товар по накладним на повернення прийнятий іншою юридичною особою, ніж Позивач, яка, за твердженням Відповідача, є спорідненою організацією по відношенню до ТОВ “Олга”, з метою встановлення дійсних обставин справи для повного та всебічного дослідження правовідносин, що мають місце між сторонами, ухвалою від 25.03.2011 Господарський суд міста Києва залучив ТОВ “Олга-Логістик” третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення по цій справі може вплинути на права та обовязки зазначеною юридичної особи.

У судове засідання третя особа не з'явилась, витребувані судом доказів чи будь-яких пояснень щодо зазначених обставин не надала.

Проте зобов'язання Відповідача перед Позивачем існують та визначені умовами Договору поставки №46/403, відповідно до якого можливість повернення отриманого товару третіми особами не передбачена. Навіть коли Відповідач вважає третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»спорідненою організаційною структурою, зазначене підприємство є окремою юридичною особою і не несе зобов'язання Відповідача перед Позивачем, якщо це не передбачено окремими господарсько-правовими угодами.

Як встановлено в ході розгляду спору, зобовязання щодо оплати поставленого Позивачем Товару Відповідачем в повному обсязі не здійснені.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими до суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо сплати поставленого Позивачем Товару.

Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідачем не надано до суду належних доказів в підтвердження обставин виконання зобовязання з оплати поставленого Позивачем товару згідно з Договором поставки № 46/403.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, у звязку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 2947,89 грн. законними, обґрунтованими належним чином, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»(01135 м. Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська, 44/22, код 31055835) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга»(01001 м. Київ, вул. Софійська, 10 А, код 23507629) 2947 (дві тисячі девятсот сорок сім) грн. 89 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 26.04.2011