Рішення № 15100337, 26.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/7326.04.11 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» До Приватного підприємства «КД»

Про стягнення 2406 830,81 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача Ільченко І.В.- предст. (дов. від 03.03.2011р.)

від відповідача не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 2000 652,19грн. –суму оплати за товар за Договором поставки №1/10 від 03.02.2010р., що був поставлений відповідачем, 404 642,62грн. –пені, 1536,00грн. –збитків, понесених у зв’язку з оплатою експертного висновку, а також витрат по сплаті державного мита –25500,00грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки №1/10 від 03.02.2010р. та Специфікації №4 до договору, поставив позивачу товар неналежного асортименту, а саме: замість дверей із шпона дуба було поставлено двері із МДФ, який, в свою чергу, був оплачений позивачем у сумі 2000652,19грн. у зв’язку з чим, на підставі статті 672 Цивільного кодексу України, позивач відмовляється від поставленого відповідачем товару та просить суд стягнути з відповідача 2000652,19грн. –суму здійсненої оплати за товар.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/73, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.03.2011р.

28.03.2011р. судом отримано від позивача заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 652,19грн. –суму оплати за товар, 404 642,62грн. –пені, 1536,00грн. –збитків, понесених у зв’язку з оплатою експертного висновку, 501972,72грн. –збитків, пов’язаних із демонтажем дверей.

Також, до заяви про збільшення позовних вимог додано витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача.

У судовому засіданні 29.03.2011р. збільшені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні 29.03.2011р. представник позивача подав суду для огляду оригінал витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача, згідно якого у графі «стан юридичної особи»зазначено –в стані припинення підприємницької діяльності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду і додаткових документів, розгляд справи 29.03.2011р. відкладено. В ухвалі судом витребувано у Печерської районної у м. Києві державної адміністрації матеріали реєстраційної справи Приватного підприємства «КД», у тому числі, матеріали, на підставі яких до Єдиного державного реєстру було внесено запис про стан юридичної особи –в стані припинення підприємницької діяльності.

08.04.2011р. судом одержано заяву від позивача, відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог, а саме, відкликав заяву про збільшення позовних вимог від 28.03.2011р. Позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 652,19грн. –суму оплати за товар за Договором поставки №1/10 від 03.02.2010р., що був поставлений відповідачем, 404 642,62грн. –пені, 1536,00грн. –збитків, понесених у зв’язку з оплатою експертного висновку, а також витрат по сплаті державного мита –25500,00грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

У судовому засіданні 12.04.2011р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, в частині погодження сторонами спору матеріалу, із якого виготовлені двері.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

З метою витребування додаткових доказів по справі та у зв’язку з тим, що станом на 12.04.2011р. судом не одержано витребувані матеріали від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, розгляд справи 12.04.2011р. відкладено.

14.04.2011р. судом одержано матеріали реєстраційної справи ПП «КД»від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

22.04.2011р. судом одержано заяву від позивача про уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000652,04грн. в якості повернення суми оплати за товар, 1536,00грн. –збитків, понесених у зв’язку з оплатою експертного висновку, 404642,62грн. –пені та понесені позивачем судові витрати.

У судовому засіданні 26.04.2011р. заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 26.04.2011р. представник позивача надав суду копію Статуту позивача та протоколи загальних зборів учасників позивача, на підтвердження надання попередньої згоди зборів учасників ТОВ «Кволиті Сервіс»директору на укладення договору поставки №1/10 від 03.02.2010р. на суму, що перевищує 500000,00грн.

Представник позивача в усних поясненнях заявлені позовні вимоги (з урахуванням останніх уточнень позовних вимог) підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач відзиву на позову заяву не надав, про розгляд справи повідомлявся за адресою місцезнаходження, яка зазначена у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців: м. Київ, вул. Червоноармійська, 51, проте, кореспонденція поверталась за адресу суду, у зв’язку з тим, що така організація не зареєстрована. Відповідно до ст. 64 ГПК України за відсутності сторони за адресою місцезнаходження, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

03.02.2010р. між позивачем па відповідачем укладено договір поставки №1/10, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) за обумовлену в п. 2.1 даного договору плату зобов’язується поставити, змонтувати та передати у власність покупця (позивач) меблі та інші предмети інтер’єру (надалі –товар). Найменування, кількість, асортимент, умови поставки та вартість товару відносно кожної його партії визначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках), кожна з яких вважається невід’ємною частиною даного договору та вказується у товарній накладній і рахунку-фактурі, які супроводжують кожну партію товару.

Відповідно до п. 1.2 договору позивач зобов’язується оплатити товар у строки та на умовах, встановлених у статті 3 даного договору, якщо інші умови не встановлені Специфікацією по відношенню до окремої партії товару.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість товару, який поставляється по Специфікаціям до даного договору, (ціна договору) складає суму в українських гривнях, еквівалентну загальній сумі вартості всіх партій товару, вказаних в специфікаціях (в додатках до цього договору).

Ціна кожної одиниці товару встановлюється в Специфікаціях. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору умови оплати встановлюються у відповідній Специфікації по відношенню до кожної окремої партії товару.

Так, сторонами були підписані Специфікація №4 (Додаток №4 до договору) від 03.02.2010р. та Специфікація №8 (Додаток №8 до договору) від 29.03.2010р. до договору №1/10 від 03.02.2010р., якими погоджено найменування, кількість, технічні характеристики та ціна товару.

Відповідно до Специфікації №4 відповідач зобов’язаний поставити міжкімнатні двері, виконані зі шпона дуба, фарбовані по ралу і покриті матовим лаком, в комплекті з ручками, доводчиками та замками загалом у кількості 36 штук, та здійснити роботи по встановленню зазначених дверей. Загалом сума Специфікації №4 до договору склала 2000652,04грн. (з урахуванням ПДВ)

Згідно з п. 4 даної Специфікації замовлення, поставка та установка здійснюється на основі технічних креслень фабрики виробника, які додаються до даної Специфікації як Додаток №1 Умови гарантійного обслуговування: відповідач гарантує, що товар по цьому договору відповідає технічним вимогам, які вказані в супровідних документах до нього, та надає на нього гарантію 1 рік з дня приймання передачі товару, та при умові що всі правила експлуатації товару витримані. В цей гарантійний період відповідач повинен провести гарантійне обслуговування (ремонт) товару або, якщо це неможливо замінити його. Ремонт або заміна недоброякісного товару може бути проведена відповідачем в строк, який не перевищує 45 днів. При цьому гарантійний термін продовжується на термін невикористання товару у зв’язку з його не якістю.

Умовами п.2 Специфікації №4 сторонами погоджено умови оплати товару:

а) після підписання договору покупець оплачує 35% вартості даної специфікації, що складає 700228,21грн.;

b) після отримання підтвердження від постачальника про готовність товару покупець оплачує ще 35% від вартості даної Специфікації, що складає 700228,21грн.;

с) після доставки товару в Київ покупець сплачує 10% від вартості даної Специфікації, що складає 200065,21грн.;

d) після підписання акта приймання-передачі товару покупець оплачує 20% від вартості даної Специфікації, що складає 400130,41грн.

Так, позивач здійснив на користь відповідача повну оплату вартості дверей у кількості 36 штук згідно Специфікації №4 загалом у сумі 2000652,04грн., що підтверджується платіжними дорученнями №194 від 04.02.2010р., №874 від 28.04.2010р., №1166 від 02.06.2010р., №2016 від 25.08.2010р. (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п.4.1 договору товар повинен бути поставлено та змонтовано протягом строків, зазначених у відповідній Специфікації до даного договору. Час початку поставки наступає після погодження всіх технічних питань по приміщенню та дизайну товару, але не раніше здійснення першого авансового платежу, або згідно іншим домовленостям сторін, які повинні бути відображені у відповідних Специфікаціях до договору.

Відповідно до п.5 Специфікації №4, строк поставки –50 робочих днів.

Як вбачається з видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р. (яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача, належним чином завірена копія якої знаходяться в матеріалах справи) на виконання умов договору та Специфікації №4 відповідачем було поставлено на користь позивача міжкімнатні двері, виконані зі шпона дуба, пофарбовані по ралу і покриті матовим лаком, в комплекті з ручками, доводчиками та замками у кількості 35 штук.

Також, відповідачем було установлено поставлені згідно Специфікації №4 двері, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт №16/08-3, №16/08-4, №16/08-5 від 24.09.2010р.

При цьому, відповідач, в порушення умов Специфікації №4, не здійснив поставку у повному обсязі, зокрема, не було поставлено міжкімнатної двері, виконаної зі шпона дуба, пофарбованої по ралу і покритої матовим лаком у кількості 1 штука.

До того ж, матеріали справи свідчать про те, що поставка товару згідно Специфікації №4 була здійснена відповідачем з порушенням строків, встановлених п.5 Специфікації №4 до договору.

Як зазначає позивач, після встановлення відповідачем дверей, поставлених згідно видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р., позивач виявив, що двері виконані не із шпона дуба, пофарбованого по ралу і покритого матовим лаком, а фактично являються міжкімнатними дверима, виконаними із МДФ в лакофарбовому покритті.

У зв’язку з чим, позивачем було замовлено у Київській торгово-промисловій палаті експертизу міжкімнатних дверей, поставлених відповідачем згідно видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р.

Згідно експертного висновку № І-539 від 08.02.2011р. встановлено, що двері, поставлені згідно видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р., виготовлені із МДФ з лакофарбовим покриттям, та не відповідають вимогам Специфікації №4, зокрема, графам «Найменування»та «Технічні характеристики».

У зв’язку з тим, що відповідачем поставлено позивачу товар не у відповідності з асортиментом, визначеним у Специфікації №4, та такий товару оплачений позивачем у сумі 2000652,19грн., позивач звернувся до відповідача з листом № 41 від 24.02.2011р., відповідно до якого позивач відмовляється від товару, поставленого згідно видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р. на виконання Специфікації №4 до договору та вимагає повернути сплачені кошти за товар загалом у сумі 2000652,19грн.

Проте, відповідач кошти в сумі 2000652,19грн. позивачу не повернув.

Оскільки загальна сума специфікації №4 складає 2000 652,04грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 652,04грн. –суму оплати за товар згідно Специфікації №4.

Проаналізувавши зміст договору №111/06-10 від 30.07.2010р., суд встановив, що останній має змішану цивільно-правову природу та містить елементи як договору поставки так і договору підряду, зокрема, по виконанню робіт з монтажу дверей.

Спір у даній справі пов'язаний з виконанням відповідачем своїх обов’язків за договором №111/06-10 від 30.07.2010р. в частині поставки товару.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до п.1 статті 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов’язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

За змістом статті 672 Цивільного кодексу України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1)          Прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2)          Відмовитися від усього товару;

3)          Вимагати зміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлений договором;

4)          Прийняти увесь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред’явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитись від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Експертним висновком Київської торгово-промислової палати № І-539 від 08.02.2011р. встановлено, що двері, поставлені згідно видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р., виготовлені із МДФ з лакофарбовим покриттям, та не відповідають вимогам Специфікації №4, зокрема, графам «Найменування»та «Технічні характеристики».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України»торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно ч.2 статті 11 цього ж Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

З огляду на викладене, суд приймає експертний висновок Київської торгово-промислової палати № І-539 від 08.02.2011р. як належний доказ того, що поставлені відповідачем згідно видаткової накладної №111/06-10 від 30.07.2010р. двері, виготовлені із МДФ з лакофарбовим покриттям, та не відповідають вимогам Специфікації №4, зокрема, графам «Найменування»та «Технічні характеристики», відтак, відповідач порушив умови договору та Специфікації №4 в частині асортименту товару, що підлягав поставці.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що враховуючи невідповідність асортименту товару, поставленого відповідачем на виконання Специфікації №4, який, в свою чергу, сплачений у повному обсязі позивачем у сумі 2000652,04грн., суд вважає правомірною відмову позивача від товару та вимогу повернути сплачені за товар кошти в сумі 2000652,04грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2000 652,04грн. –суми оплати за товар, вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов’язання щодо поставки товару згідно Специфікацій №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до Договору пені у сумі 404 642,62грн.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, умови вказаних Специфікацій до договору, строки їх виконання, встановивши дати здійснених позивачем оплат та дати поставок за Специфікаціями, судом встановлено існування прострочення виконання відповідачем своїх обов’язків за Договором та Специфікаціями №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до Договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.8.5 договору в разі порушення строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості товару за весь строк прострочки.

Ознайомившись з розрахунком пені за прострочення поставки відповідачем при виконанні умов Специфікацій №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до Договору, суд погоджується з розрахунком позивача та задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача в розмірі 404642,62грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1536,00грн. –збитків, понесених у зв’язку з оплатою експертного висновку, виконаного Київською торгово-промисловою палатою.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов’язання.

У п. 1 роз’яснення президії ВАСУ від 01.04.1994р. №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди»зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з’ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов’язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов’язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позивач обґрунтовує зазначену вимогу, як збитки, понесені позивачем, у зв’язку з оплатою експертного висновку, проведено Київською торгово-промисловою палатою, проте, віднесення до збитків витрат позивача на оплату експертного висновку суперечить вимогам закону, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться в необхідному зв’язку із заборгованістю, яка заявлена позивачем до стягнення. При цьому суд зазначає, що за відсутності вказаного висновку Київської торгово-промислової палати, для роз’яснення питань, які потребують спеціальних знань, суд мав право призначити судову експертизу.

В зв’язку з наведеним, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 1536,00грн. - збитків, понесених у зв’язку з оплатою експертного висновку, здійсненого Київською торгово-промисловою палатою.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «КД»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 51, код ЄДРПОУ 34938604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» (м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 35481206) 2000 652,04грн. –основного боргу, 404642,62грн. –пені, 25483,73грн. –державного мита, 235,85грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій