Рішення № 15100224, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/9120.04.11 За позовом селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тат - агро"

про стягнення 119601,58 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тат - агро"

до селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченка

про стягнення 53596,82 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від селянського (фермерського) господарства

ім. Т.Г. Шевченка: Звіряка О.О. (дов. від 06.09.2010)

Від ТОВ "Тат - агро": не з"явився

В судовому засіданні 20.04.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за насіння ріпака у розмірі 67 178, 76 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2011 порушено провадження у справі №50/91 та призначено до розгляду на 23.02.2011.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2011 не з’явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 16.03.2011.

Представники сторін у судове засідання 16.03.2011 не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 30.03.2011.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2011 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 30.03.2011 з"явився представник позивача та надав пояснення по справі.

15.03.2011 через канцелярію суду відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, у якому він просить у задоволення позову СФГ імені Шевченка відмовити повністю. Суд даний позов прийняв до уваги.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання та ухвалою від 30.03.2011 продовжив строк розгляду справи на п"ятнадцять днів до 22.04.2011 та відклав розгляд справи на 20.04.2011.

В судове засідання 20.04.2011 прибув представник позивача, надав пояснення по справі та подав заяву про збільшення суми позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 119601,58 грн., з яких 112083,76 грн. –основний борг, 7517,82 грн. –3% річних та інфляційні втрати. Суд прийняв до уваги дану заяву.

Крім того, судом встановлено, що 14.03.2011 через канцелярію суду від відповідача за первісним позовом надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідач за первісним позовом просить:

1.          Стягнути із Селянського (фермерського) господарства імені Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 30502205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»(код ЄДРПОУ 33294293) 44 905 (сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 00 копійок основного боргу.

2.          Стягнути із Селянського (фермерського) господарства імені Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 30502205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»(код ЄДРПОУ 33294293) 3% річних у розмірі 1 971 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят одна) гривня 46 копійок в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

3.          Стягнути із Селянського (фермерського) господарства імені Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 30502205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»(код ЄДРПОУ 33294293) індекс інфляції у розмірі 6 720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень 36 копійок в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

4.          Покласти на Відповідача витрати, пов'язані з сплатою державного мита та сплатою за інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним.

З огляду на те, що обидва позови(первісний та зустрічний) є взаємно пов"язаними, суд прийняв зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 20.04.2011 в черговий раз не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач за первісним позовом клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за первісним позовом за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Судом встановлено, що за усною домовленістю між селянським (фермерським) господарством ім. Т.Г. Шевченка(далі позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тат - агро"(далі відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) 28.07.2009 СФГ ім. Т.Г. Шевченка на рахунок ТОВ «ТАТ-АГРО»була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 112 083,76 грн. за насіння ріпака Ексагон (надалі - Товар).

Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та домовленостей між сторонами, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання по поставці оплаченого позивачем товару, а саме відповідачем було замість насіння ріпака поставлено позивачу засоби захисту рослин на загальну суму 44 905,00 грн. На решту суми попередньої оплати у розмірі 67 178,76 грн., Товар відповідачем поставлений не був.

Доказом того, що позивачем були перераховані відповідачу кошти в розмірі 112 083,76 грн. слугує платіжне доручення № 1886 від 28.07.2009, в якому зазначено призначення платежу «за насіння ріпака Ексагон»(копія наявна в матеріалах справи).Доказів поставки даного ріпака відповідач за первісним позовом не надав, отримання попередньої оплати за вказаний товар у будь-який спосіб не заперечив.

З метою досудового врегулювання спору 01.09.2010 на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про погашення існуючої заборгованість. Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за неотриманий товар становить 112083, 76 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач за первісним позовом не заперечив, що кошти в розмірі 112083,76 надійшли на його рахунок від позивача за первісним позовом, не вбачається із відзиву також і те, що відповідач за первісним позовом поставив позивачу за первісним позовом оплачений останнім товар. Твердження відповідача за первісним позовом про те, що він хотів поставити позивачу за первісним позовом товар, але останній його не приймав не підтверджується жодними доказами.

Крім того, у заяві про збільшення позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що оскільки відповідач за первісним позовом відмовляється від зарахування поставлених засобів захисту рослин на суму 44905,00 грн., то позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом також і суму в розмірі 44905,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем за первісним позовом взятих на себе господарських зобов’язань.

Ч. 2, ч. 3 cт. 693 ЦК України регламентує, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України «Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор мас право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Внаслідок укладення усної домовленості між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є, зокрема, договори та інші правочини.

В ст. 328 ЦК України сказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов”язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов”язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідач за первісним позовом користувався коштами позивача за первісним позовом безпідставно, оскільки взятих на себе зобов’язань щодо поставки насіння ріпака не виконав, отже позивач має право вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні збитки становлять 5491,10 грн., однак суд не вважає даний розрахунок таким, що здійснений відповідно до чинного в України законодавства, оскільки відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор мас право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач за первісним позовом вимогу про виконання зобов’язання надіслав відповідачу на суму 67178,76 грн., іншу частину суми в розмірі 44905,00 грн. позивач за первісним позовом не вимагав відповідача за первісним позовом йому повернути. Отже, нарахування інфляційних збитків та 3-х відсотків річних повинно здійснюватися саме із суми 67178,76 грн.

У зв’язку з наведеним судом самостійно здійснено розрахунок інфляційних збитків позивача:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

08.09.2010 - 20.04.201167178.761.0805374.3072553.06

Таким чином, інфляційні збитки позивача становлять: 5374,30 грн.

Судом також самостійно здійснено розрахунок трьох відсотків річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

67178.7608.09.2010 - 20.04.20112253 %1242.35

Таким чином, три відсотки річних становлять: 1242,35 грн.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем за первісним позовом грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 5374,30 грн. інфляційних витрат та 1242,35 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то вони підлягають частковому задоволенню в сумі 44905,00 грн. у зв’язку з наступним:

Як вказано позивачем за первісним позовом у своїй позовній заяві та відповідно підтверджується відповідачем за первісним позовом, що протягом вересня - жовтня 2009 року TOB «ТАТ-АГРО»було поставлено СФГ імені Шевченка засоби захисту рослин (далі - товар) на загальну суму 44 905 (сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 00 копійок, що підтверджується наступними документами, котрі подані СФГ імені Шевченка та мають місце у матеріалах справи:

1.          видаткова накладна №РН-00398 від 14.09.2009 на суму 38 205,00 гривень;

2.          видаткова накладна №РН-00450 від 26.10.2009 на суму 6 700,00 гривень.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, TOB „ТАТ-АГРО" поставило відповідачу за зустрічним позовом товар. Матеріали справи свідчать, що претензій щодо якості, кількості чи термінів поставленого товару від СФГ імені Шевченка на адресу відповідача за первісним позовом не надходило, більш того із заяви позивача за первісним позовом про збільшення суми позовних вимог судом вбачається, що позивач за первісним позовом дійсно прийняв вказаний товар і навіть хотів зарахувати його в рахунок попередньої оплати, однак у зв’язку з відмовою відповідача вказане зарахування не відбулося.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість СФГ імені Шевченка перед TOB „ТАТ-АГРО" за поставлений останнім товар становить 44 905 (сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 00 копійок.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідач за зустрічним позовом прийняв товар від позивача за зустрічним позовом і не оплатив його.

Норми ст. 657 ЦК України не встановлюють особливої форми договору купівлі-продажу щодо продажу засобів захисту рослин, а отже він може укладатися шляхом підписання накладних.

Отож, з огляду на вищевказане між підприємствами позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом були наявні договірні відносини, передбачені цивільним та господарським законодавством.

За умови існування, підтвердження належним чином та встановлення факту передання товару на підставі видаткових накладних, має місця укладення правочинів із поставки, до яких застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ч.2 ст.712 ЦК України). Адже, на отримання товару згідно видаткової накладної №РН-00398 від 14.09.2009 та видаткової накладної №РН-00450 від 26.10.2009, відповідачем було надано згоду шляхом поставлення підпису та скріплення печаткою.

Відповідач, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України «Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У своїй позовній заяві позивач за зустрічним позовом заявив про стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми в розмірі 44905,00 грн., отже в силу статті 530 ЦК України кредитор(позивач за зустрічним позовом) пред’явив вимогу про виконання зобов’язання у своєму зустрічному позові. Дана вимога підлягає задоволенню в силу приписів чинного в Україні законодавства, однак стягненню не підлягають нараховані позивачем за зустрічним позовом інфляційні збитки та три відсотки річних, оскільки позивач за зустрічним позовом не пред’являв вимогу відповідачу за зустрічним позовом про сплату заборгованості за поставлений товар.

Таким чином, зустрічний позов підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 44905,00 грн., в іншій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом та з відповідач за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом стягуються понесені витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тат - агро" (вул. Глушкова, 12, кв. 5, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ 33294293) на користь селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченка (53041, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Зелене поле, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 30502205) основний борг в розмірі 112083(сто дванадцять тисяч вісімдесят три) грн. 76 коп., три відсотки річних в розмірі 1242(одна тисяча двісті сорок дві) грн. 35 коп., інфляційні збитки в розмірі 5374(п’ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 30 коп., 1187 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. В іншій частині первісного позову –відмовити.

5. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

6. Стягнути з селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченка (53041, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Зелене поле, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 30502205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тат - агро" (вул. Глушкова, 12, кв. 5, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ 33294293) основний борг в розмірі 44905(сорок чотири тисячі дев’ятсот п’ять) грн. 00 коп., 449 (чотириста сорок дев’ять) грн. 05 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

7. В іншій частині зустрічного позову –відмовити.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

9. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

10. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                           Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 26.04.2011