Рішення № 15100180, 15.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/12215.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ –маркет”

До Товариство з обмеженою відповідальністю “Бєлресурси Україна”

Про стягнення заборгованості 305731,09 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача:Пресняков А.О.

Від відповідача:Кудрявцев О.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АТБ –маркет” (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бєлресурси Україна” (далі по тексту - відповідач ) про стягнення заборгованості 74893,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.11 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 23.03.11 року.

23.03.2011 року представники сторін у судове засідання з’явилися.

Представник позивача надав відзив на позовну заяву.

Представник позивача на виконання ухвали суду надав копії витребуваних документів по справі та оригінали документів для огляду.

Судом повідомлено сторони про перехід справи до розгляду по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Пояснення представника відповідача.

У зв’язку із неподанням всіх витребуваних документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.04.2011 року.

У судове засідання 06.04.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав оригінали витребуваних документів для огляду.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 р. розгляд справи відкладено на 15.04.2011 року.

У судове засідання 15.04.2011 року сторони з’явились. Представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача надав заяву про визнання позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АТБ - маркет" (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бєлресурси Україна» (далі постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №27873 (далі - договір).

Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця певний товар (визначений в Специфікаціях на кожну партію), а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах, що визначені Договором та Специфікаціями до нього.

Кількість, найменування, асортимент товару, строк та умови поставки, а також вартість товару та порядок розрахунків, сторони узгоджують у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін (п. 2.1. договору).

На протязі дії Договору Сторонами було укладено три Специфікації:

Специфікація №1 від 13.10.2010 р. на поставку молока згущеного, на загальну суму 2268000,00 грн.;

Специфікація №2 від 11.11.2010 р. на поставку молока згущеного, на загальну суму 1597050,00 грн.;

Специфікація №3 від 15.11.2010 р. на поставку м'яса тушкованого, на загальну суму 895316,40 грн.          

Відповідно до умов Специфікації №1, поставка усього товару повинна була бути здійснена до 20.11.2010 р., за умови сплати покупцем суми попередньої оплати до 15.10.2010 р. Виконавши умови Специфікації №1, покупець, 15.10.2010 р. сплатив на користь постачальника всю суму передплати у розмірі 2268000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №160259 від 15.10.2010 р. (додано до матеріалів справи).

Проте, позивач у позовні заяві зазначає, що відповідач поставив товар лише частково, на загальну суму 1886976,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (№РН-0000123, №РН-0000109, №РН-0000110, №РН-0000116, №РН-0000122). Заборгованість відповідача по специфікації №1 складає 381024,00 грн.

Також позивач вказує, що на виконання умов Специфікацій №2, покупцем була здійснена попередня оплата частково, на суму 449158,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №188607 від 23.11.2010 р. (додано до матеріалів справи), а подальша сплата суми передплати за товар згідно Специфікації №2 була призупинена, з огляду на неналежне виконання Постачальником умов поставки, визначених Специфікацією №1. Товар за Специфікацією №2 відповідачем до цього часу не поставлений.

Крім того позивач стверджує, що ним була здійснена передплата за товар на користь Постачальника у повному обсязі, визначеному Специфікацією №3, а саме - 358126,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням №181231 від 16.11.2010 р. Товар за Специфікацією №3 Постачальником до цього часу також не поставлений.

Таким чином, Покупцем перераховано на користь Постачальника у якості передплати за товар, а Постачальником не поставлений Товар, за який здійснена передплата, на загальну суму 1188309,06 грн. Сплачені грошові кошти відповідачем не повернуті, заборгованість Постачальником визнається, про що свідчить Акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2010 р., підписаного Сторонами.

Відповідачем подано заяву про визнання позову повністю.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить стягнути за договором Поставки № 27873 від 13.10.2010 року, збитки в розмірі 1188309 грн. 06 коп., відповідач визнає позовні вимоги, отже суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно ч.1 ст. 651 ЦК України, підстави для зміни або розірвання договору є зміна або розірвання договору, яка допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить розірвати договір Поставки № 27873 від 13.10.2010 року.

Приписами ст. 652 Цивільного кодексу України, передбачено зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно ч.3 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідач визнає позовні вимоги Позивача про розірвання договіру Поставки № 27873 від 13.10.2010 року, отже суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір Поставки № 27873 від 13.10.2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, селище міського типу Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, код ЄДРПОУ 30487219) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси Україна"(04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Сім’ї Хохлових, буд.8, корпус 8-А, код ЄДРПОУ 36591400).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси Україна"(04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Сім’ї Хохлових, буд.8, корпус 8-А, код ЄДРПОУ 36591400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, селище міського типу Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, код ЄДРПОУ 30487219) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму збитків в розмірі 1188309 (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч триста дев’ять) грн. 06 коп., суму державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є.Блажівська

Повний текст рішення складено: 22.04.2011 р.