Рішення № 15100182, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/8320.04.11 За позовомДержавного підприємства "Дирекція пересувних циркових колективів

України", м. Київ

До1. Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора

"Михайлівська" Шевченківської районної у м. Києві ради

2. Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу

"Теплові розподільчі мережі "Київенерго", м. Київ

Простягнення боргу 136 347,31 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивачаКрупник М.Ф., Павленко В.Б. пред. по довір.

Від відповідача 1Леоненко Н.В. пред. по довір.

Від відповідача 2Лупачов Д.М., Бірюков С.Ю. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 136 347,31 грн. грошових коштів, як завданих відповідачами збитків внаслідок аварії на тепломережі в ніч на 22.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.04.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути завдані збитки з відповідачів солідарно.

Представник відповідача 1. проти задоволення позову заперечував та надав суду письмовий відзив, в якому зазначив, що він не обслуговує мережі теплопостачання, а тому не є відповідальним за залиття та спричинення позивачу збитків.

Представник відповідача 2. заявив клопотання про зміну назви організаційно-правової форми з акціонерної енергопостачальної компанії на публічне акціонерне товариство та надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків заперечував в повному обсязі. Так, відповідач 2. зазначив, що з його боку вини у залитті немає, оскільки причинного звязку між фактом здійснення прориву трубопроводу центрального опалення і фактом залиття немає. Вся вина, на думку відповідача 2., лежить на відповідачеві 1.

В судовому засіданні 20.04.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В ніч на 22 грудня 2010 р. відбулося залиття нежитлових приміщень Будівлі № 4-а, по вул. В.Житомирська в м. Києві.

Між позивачем та відповідачем 1. були укладені Договір № 352/1001 від 04 січня 2010р. та Договір № 352/1101 від 04 січня 2010р., відповідно до умов яких відповідач 1., як виконавець, прийняв на себе зобов'язання забезпечити обслуговування, експлуатацію та ремонт Будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4-а, а також утримання будинку та прибудинкової території, а позивач, як орендар, прийняв на себе зобовязання відшкодувати витрати виконавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (далі експлуатаційні витрати), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим Договором.

В розділі 2 Договору № 352/1001 визначено обов'язок виконавця на обслуговування внутрішньо-будинкових систем водо-теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації. (п. 2.1.1. Догвору).

Позивач, в свою чергу, зобов'язався користуватися вказаними будівлями, сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги за водо-теплопостачання та водовідведення.

Система теплопостачання будівлі знаходиться на обслуговуванні відповідача 2.

З 14.12.2010 року в будівлю припинилася подача тепла. Позивач, повідомив, що на його неодноразові звернення-прохання по телефону, а також подання відповідних заявок, не вживалися належні заходи реагування

.

17.12.2010р. бригада-працівників аварійників відповідача 2., провели розкриття ґрунту біля будівлі та перекрили подачу гарячої води.

Відповідач 2. повідомив, що ним було попереджено відповідача 1. про вжиті заходи та про необхідність випуску повітря, відкриття вентилів на горищі будівлі .

З 18 по 19 грудня 2010 року роботи на обєкті не проводилося.

20 грудня 2010р. аварійна бригада працівників відповідача 2. провели ремонт труби.

21 грудня 2010р. позивачем було виявлено, що в кабінетах будівлі труби холодні.

Позивач в телефонному режимі та письмово листом від 21.12.10 р. № 303. повідомили відповідача 1. про відсутність тепла.

Позивач зазначає, що ані працівники відповідача 1., ані працівники відповідача 2. для зясування причин ситуації , що склалася не прибули, проведення належних заходів не організували .

22 грудня 2010р. працівник позивача ОСОБА_2 в 6 год. 30 хв. відкривши двері будівлі виявила, що приміщення зверху заливаються гарячою водою. Відразу ОСОБА_2 повідомила про це охоронця гр. ОСОБА_3, який охороняє житловий будинок, що знаходиться поряд. Охоронець відразу зателефонував до аварійної служби.

Прибула аварійна бригада відповідача 2., яку очолював ст. майстер ОСОБА_1. В цей же день, позивач направив відповідачу 1. лист № 305 від 22 грудня 2010р. з проханням направити представника для комісійного огляду залитих приміщень, складання відповідного акта. Також, просили направити працівників-спеціалістів для ліквідації наслідків залиття, відновлення роботи теплопостачання.

Листом № 309 від 24 грудня 2010р. позивач вдруге нагадав директору ОСОБА_4 відповідача 1., про залиття приміщень та просив надати письмове підтвердження про отримання їх диспетчерською службою заявок, стосовно вище наведених обставин з тепломережею будівлі .

До матеріалів справи залучено відповідь відповідача 1. № 16 від 12.01.2011р., в якому було повідомлено , що звернення від 24.12.2010р. розглянуто та відмічено, що працівники відповідача 2. виконали заміну аварійної дільниці тепломережі 17.12.2010р. та відновили теплопостачання зазначеного будинку.

Відповідно до Акту від 23.12.2010р. № 169/72, будівельної Лабораторії, причиною пошкодження огороджуючих конструкцій будівлі є пориви труб центрального теплопостачання, яке відбулося в ніч на 22.12.2010р.

Причиною поривів є замороження системи трубопалення, яке було відключене 16.12.2010р., та не проведено додаткових дій по випуску повітря з труб теплопостачання розташованих на другому поверху будівлі.

При відновленні роботи системи центрального теплопостачання не було перевірено її герметичність. Заслуговує на увагу суду пояснення сторін щодо обовязку провести таку перевірку і відповідно можна прийти до висновку ,що здійснення цих господарських дій та підготовчих робіт до пуску системи покладалися як на виконавців робіт так і замовника ( балансоутримувача споживача послуг ).

Згідно до зведеного кошторису розрахунку вартості ремонту попередня сума витрат по ремонту будівлі визначена позивачем та складає 107 521 грн.

Відповідачам направлена претензія № 18 від 17 січня 2011 року, якою пред'явлені вимоги про відшкодування завданих збитків. Однак претензійні вимоги залишені без реагування та без задоволення.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідачів вартість офісної меблі, матеріалів приміщення архіву, заміну вікон у розмірі 28826,31 грн. в підтвердження понесених витрат відповідач надав акти.

Суд дослідивши вказані документи прийшов до висновку, що позовні вимоги у наведеному розрахунку є завищеними , непідтвердженими та такими, що підлягають задоволенню частково .

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі ( ст. 1192 Цивільного кодексу України).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд дослідивши надані докази та причинно-наслідковий зв'язок прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення вартості ремонту у розмірі 107521 грн., підлягають покладенню на всі сторони порівну, оскільки, у завданні збитків в рівній мірі винні, як сам позивач так і відповідачі.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на сторони порівну (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Михайлівська»Шевченківської районної у м. Києві ради (01025, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 16/3, код ЄДРПОУ 34967420) на користь Державного підприємства «Дирекція пересувних циркових колективів України»(01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4-А, код ЄДРПОУ 02174603), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 35840 (тридцять пять тисяч вісімсот сорок) грн. 33 коп., 454 (чотириста пятдесят чотири) грн. 49 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Державного підприємства «Дирекція пересувних циркових колективів України»(01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4-А, код ЄДРПОУ 02174603), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 35840 (тридцять пять тисяч вісімсот сорок) грн. 33 коп., 454 (чотириста пятдесят чотири) грн. 49 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 26 квітня 2011 року.