Рішення № 15100165, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/3307.04.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»

До 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України

Простягнення 3003,22 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаКомпанець М.О.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Міністерства оборони України 3003,22 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

В процесі розгляду справи змінено неналежного відповідача належним, відповідно до ст. 24 ГПК України, а саме змінено Міністерство оборони України на належного відповідача 30 автомобільну базу Генерального штабу Збройних Сил України (01368, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 14302928).

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2008 року на перехресті вул. Л.Толстого - Горького в м. Києві, внаслідок порушення військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_1 правил дорожнього руху, відбулося зіткнення транспортного засобу «ДЕУ», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил Українги, та транспортного засобу «Чері»державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі №3-23277/08, встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні даного ДТП.

Автомобіль „Чері" держномер НОМЕР_2, належить ОСОБА_2 на праві власності. Зазначений автомобіль було застраховано у Відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що підтверджується полісом № 19G-0200080 від 04.05.2008 року (строк дії з 06.05.2008 по 05.05.2009 року).

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль „Чері". Розмір збитків, заподіяних внаслідок ДТП встановлено автотоварозиавчим дослідженням (звіт № С-1378 від 04.06.08 р.) і складає 2750,80 грн.

За проведення даного дослідження ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»було сплачено 270 грн. Страхувальнику було оплачено вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідно до наступного розрахунку: 2917,62 грн. (вартість ремонту на сервісному СТО) - 184,40 грн. (франшиза за договором страхування) - 2733,22 грн.

В матеріалах справи містяться докази, що автомобіль «ДЕУ»державний номер НОМЕР_1 належить на праві оперативного управління 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України.

Військовослужбовець ОСОБА_1 на час вчинення ДТП проходив службу у 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до п.1. ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Таким чином, враховуючи той факт, що винний у вчинені вказаного вище ДТП військовослужбовець ОСОБА_1 на час вчинення ДТП проходив службу у 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 2733,22 грн.

Вимога про стягнення 270,00 грн. експертного дослідження не задовольняється судом оскільки, згідно п. 34.2. ст. 34 Закону, право на одержання відшкодування витрат на проведенні експертизи (автотоварознавчого дослідження) має виключно потерпілий, і лише якщо Страховик відмовився від направлення аварійного комісара на місце настання страхового випадку.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону Потерпілі - треті юридичні та фізичні особи майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода.

У зв'язку з тим, що позивач не є потерпілим за страховим випадком, він не має права на відшкодування своїх витрат по призначенню автотоварознавчого дослідження згідно Полісу та Закону.

Відшкодування витрат щодо замовленого позивачем автотоварознавчого дослідження не передбачено за цим видом обов'язкового страхування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 2733,22грн. суми страхового відшкодування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 2733,22грн. суми страхового відшкодування, в частині стягнення 270грн. витрат за проведення експертного дослідження суд відмовляє, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розмір задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 2733 (дві тисячі сімсот тридцять три) грн.22 коп. суму страхового відшкодування, 92 (девяносто дві) грн.82 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення 270,00 грн. експертного дослідження відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 13.04.2011р.