Рішення № 15100162, 05.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/13105.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія 2000» До           Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»

Простягнення 27450 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Левченко Г.І.

Від відповідача           Рабцевич К.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»27450 грн. заборгованості за договором підряду № Ж13/194 від 22.10.2008р. на ремонт підкранової колії.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву від 05.04.2011р., в якому визнає позовні вимоги частково, а саме в частині основного боргу, в частині стягнення індексу інфляції та пені просить відмовити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оратанія 2000» та Комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»було укладено договір підряду № Ж 13/194 на ремонт кранової колії.

Відповідно до п.1.1. договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе відповідальність виконати з матеріалів замовника роботи по ремонту кранової колії козлового крану, довжиною 62,5 м.п. у м. Бровари, Промвузол відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, підписаної замовником та підрядником.

Згідно п.2.1. договору загальна вартість робіт, що доручається підряднику за цим договором, відповідно до кошторису складає 41065,20 грн. в тому числі ПДВ 6844,20 грн.

Відповідно до п.2.2. договору, замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 21065,20 грн. кошторисної вартості робіт в 5-денний термін з моменту підписання цього договору для підготовки проведення будівельних робіт та передислокації механізмів.

Остаточні розрахунки з підрядником здійснюються замовником після повного виконання робіт, здачі їх замовнику та підписання акта форми КБ-2в і довідки вартості виконаних робіт форми КБ-3 протягом п’яти банківських днів (п.2.3. договору).

Згідно п.3.9. договору замовник зобов’язаний оплатити підряднику роботу, передбачену р.1 договору, в розмірах і строки, обумовлені цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оратанія 2000»належним чином та в повному обсязі виконало взяті \на себе зобов’язання за договором підряду, про що свідчить технічний акт № 1 приймання виконаних робіт від 22.10.2008р., акт № 1 приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2008р.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором.

Між сторонами складений та підписаний уповноваженими особами Акт звіряння розрахунків від 13.05.2009р. відповідно до якого заборгованість Замовника (Відповідача) перед Виконавцем (Позивачем) за договором № Ж 13/194 від 22.10.2008р. станом на 13.05.2009р. становить 20000,00грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 2 ст. 837 ЦК України визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором підряду №Ж 13/194 у сумі 20000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тому, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 622,35 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Умовами кредитного договору (п.4.2 договору) передбачена сплата пені за прострочення терміну виконання робіт підрядником, або терміну оплати виконаних робіт замовником. Отже, порушення відповідачем строків сплати за виконані роботи, передбачених умовами договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Але вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 6828,26 грн. за несвоєчасне виконання робіт підлягає задоволенню частково, у сумі 2400 грн.., оскільки, у відповідності до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення суми боргу 20000 грн., пені у сумі 2400 грн. за прострочення терміну виконання робіт, 622,35 грн. індексу інфляції.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу 20000 грн., пені у сумі 2400 грн. за прострочення терміну виконання робіт, 622,35 грн. індексу інфляції, в решті частині позову суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»(02217, м. Київ, вул.. Закревського, 9, код ЄДРПОУ 30410011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія 2000»(08294, м. Буча, Київська область, вул.. Склозаводська, 12/64, код ЄДРПОУ 35879503) 20000 грн. основного боргу, пеню у сумі 2400 грн. за прострочення терміну виконання робіт, 622,35 грн. індексу інфляції, 230 грн. 22 коп. державного мита та 198 грн.31коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 12.04.2011р.