Рішення № 15100102, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/12119.04.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» До Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія»

Простягнення 10390,69 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Самборська Ю.В.

Від відповідача Шуплякова С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія»10390,69 грн. відшкодування збитку в порядку регресу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 05.04.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007 між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», був укладений Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0016968 , за яким був застрахований транспортний засіб Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

23.12.2007 року до ТДВ «Альянс Україна»з повідомленням про настання страхового випадку звернувся страхувальник ОСОБА_1.

ТДВ «Альянс Україна»було проведено розслідування причин та обставин страхового випадку, визначено розмір збитку, що підлягав відшкодуванню.

Відповідно до довідки ДАІ 23.02.2008 року в м. Сімферополі на вул. Севастопольській, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу Mercedes-Benz, яким керував страхувальник, та автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. У зв'язку з ДТП застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Встановлено, що дана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. Правил дорожнього руху України, а саме п.12.3., що підтверджується Довідкою ДАІ, Постановою суду та матеріалами справи.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, Позивачем замовлено проведення незалежної експертизи.

Згідно звіту № 227 від 04.03.2008 року ПП Фірма «Автодель»вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка відбулася 23.02.2008 року складає 10 374,07 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування Позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що 24.03.2008 року склав Страховий акт № 0111685 та 24.03.2008 року, видав Розпорядження № 2857 на проведення виплати страхового відшкодування у розмірі:

10 374,07 грн. (вартість відновлювального ремонту) + 16,62 грн. (додаткові витрати: повідомлення телеграфом) = 10 390,69 грн. (десять тисяч триста дев'яносто гривень 69 коп.).

31.03.2008 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 за договором страхування у розмірі 10 390,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4344.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у ВАТ СТ «Гарантія»відповідно до Полісу №ВВ/3197467, та на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ВАТ СТ «Гарантія»зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану з вини водія забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, до ТДВ «Альянс Україна»у порядку регресу перейшло право на отримання від ВАТ СТ «Гарантія»компенсації шкоди, завданої власнику автомобіля Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

З метою досудового врегулювання спору Позивач пред'явив Відповідачу претензію за вих. № Н-7291/12 від 29.12.2008 року про відшкодування в порядку регресу шкоди у зв'язку з ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповіді на претензію за вих. №494/09 від 05.03.2009 року Відповідач підтвердив факт укладання полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3197467, однак запросив додаткові документи, необхідні для врегулювання даного випадку, а саме документи, що підтверджують законність підстав керування ОСОБА_2. забезпеченим транспортним засобом.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що відповідно до ст. 6 ГПК України, документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії. Крім того, відповідно до матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна», а не за ст.126 КпАП України «Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів»(в редакції від 01.01.2008, що діяла на час розгляду адміністративної справи), що свідчить про те, що ОСОБА_2 транспортним засобом ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування та не повідомив Позивача про результат розгляду зазначеної Регресної вимоги.

Заперечення Відповідача викладені в відзиві на позовну заяву щодо безпідставного перерахування Позивачем 10390,69грн. страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту на рахунок Вигодонабувача Філії ВАТ КБ «Надра»Кримське РУ, відмінний від рахунку, що вказувався у листі Вигодонабувача від 14.03.2008р., спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.

Так, позивач зробив відповідний запит до банку, відповідь на який є доказом отримання Вигодонабувачем коштів у розмірі 10390,69грн. та на виконання позивачем своїх зобовязань за договором страхування, укладеним з ОСОБА_1

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в порядку регресу, відповідно до ст. 29 ч. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у сумі 10390,69 грн. (сума страхового відшкодування) - 510 грн. (франшиза) = 9880,69 грн.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування у сумі 9880,69грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 9880,69 грн., в частині позову про стягнення 510,00 грн. франшизи, суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32253696) 9880 грн. 69 коп. страхового відшкодування, 98 грн. 95 коп. державного мита та 224 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення франшизи відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.04.2011р.