Рішення № 15100069, 15.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/10015.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Сахалін” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд”

Пропро стягнення 19115,81 грн.

           Суддя Блажівська О.Є.

          Представники:

Від позивачаЛарченко В.В., Кишенько С.В.

Від відповідача Азізян Л.В.

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД “Сахалін” звернулося до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” про стягнення заборгованості у сумі 19 115,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 25.02.2011 року.

23.02.2011 р. представником відповідача через канцелярію надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив.

В судовому засіданні 25.02.2011 р. оголошувалась перерва до 23.03.2011 р.

21.03.2011 року через канцелярію суду представником відповідача було надано пояснення по справі.

21.03.2011 р. відповідач подав до суду пояснення щодо акту звірки взаєморозрахунків складений позивачем.

23.03.2011 року розгляд справи відкладався.

31.03.2011 р. відповідач подав до суду додаткові пояснення щодо належного оформлення з боку відповідача транспортних накладних.

В судовому засіданні 06.04.2011 р. оголошувалась перерва до 15.04.2011 р.

У судове засідання 15.04.2011 р. з’явилися представники сторін. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9115,81 грн. боргу, а також 3500,00 грн. витрат на послуги адвоката. Крім того позивач подав письмові пояснення щодо понесення витрат на послуги адвоката.

Представник відповідача надав суду заяву про залучення до матеріалів справи доказів, а саме бухгалтерську довідку Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” та зразок відбитку штампу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд”.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

          ВСТАНОВИВ

06.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД “Сахалін” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (покупець) було укладено договір поставки № 4600017658 (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов’язався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов’язався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Згідно з п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку товарів на умовах DDP –до місця призначення, зазначеного у замовленні (правила «Інкотермс»в редакції 2000р.), тобто постачальник зобов’язується прийняти від покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу, та в строк вказані у такому замовленні, а також на умовах згідно п. 3.1 даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору якщо постачальник надав належним чином оформлені товарні і податкову накладні протягом 3 банківських днів з дат здійснення поставки товару, покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 50 календарних днів з дати отримання товару покупцем, яка зазначена в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «товар отриманий».

Відповідно до п. 6.4 договору постачальник надає покупцю згоду на створення останнім постійно діючої заборгованості покупця, що не дає постачальнику підстав притягати покупця до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів. Сторони домовились, що розмір постійно діючої заборгованості покупця перед постачальником встановлюється у сумі, що зазначена у додатку до договору. Проценти на створену покупцем заборгованість постачальником не нараховуються. Таку заборгованість покупець зобов’язується погасити протягом 14 календарних днів з моменту підписання останнього акту звірки, за умови припинення дії договору або відсутності наміру сорін укласти новий договір.

Як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору розмір постійно діючої заборгованості складає 10 000,00 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 150 892,60 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (в матеріалах справи).

Відповідач отриману продукцію оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками, заборгувавши 19115,81 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на допущені порушення позивачем при складанні документів, які є доказом поставки товару.

Проте, суд не погоджується з даними твердженнями відповідача, оскільки матеріали справи містять належно оформлені докази поставки товару на спірну суму заборгованості.

Також слід зазначити, що позивач подав суду докази розірвання договору поставки № 4600017658 від 06.12.2007 р. в односторонньому порядку, як передбачено п. 11.3 цього договору (повідомлення від 25.02.2011 р. в матеріалах справи).

Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач в порушення п. 6.4 договору не вирахував із суми боргу 10000,00 грн. постійно діючої заборгованості покупця перед постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 15.04.2011 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9115,81 грн. боргу, а саме за вирахуванням передбаченої п. 6.4 договору10000,00 грн. постійно діючої заборгованості покупця перед постачальником.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 9115,81 грн. за договором поставки № 4600017658 від 06.12.2007 р., документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3500,00 грн. позивач надав договір на комплексне юридичне обслуговування № 26/11/1-ЮО від 26.11.2010 р., який укладений між позивачем та адвокатським об’єднанням «Солодко і партнери» та відповідно до якого розмір винагороди становить 3500,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг, який свідчить про повне виконання перед позивачем умов договору адвокатським об’єднанням «Солодко і партнери», та банківську виписку, що свідчить про сплату позивачем на користь адвокатського об’єднання «Солодко і партнери»3500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3500,00 грн. на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не були заявлені в позовній заяві, а були зазначені у заяві про зменшення позовних вимог від 15.04.2011 р.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Сахалін” (08122, Київська обл., с. Шпиньки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, 1, код ЄДРПОУ 33794884), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 9115,81 грн. (дев’ять тисяч сто п’ятнадцять гривень 81 коп.) основного боргу, 91,16 грн. (дев’яносто одну гривню 16 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 22.04.2011 року