Рішення № 15100031, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/7221.04.11 за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА", м. Київ

допублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ

про стягнення 20 821,33 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:Український А.В. за довіреністю №2 від 01.01.2011 від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення 20 821,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, в звязку з чим, на думку позивача, саме відповідач зобовязаний відшкодувати завдану шкоду. Крім того, позивач зазначає, що на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь свого страхувальника в розмірі 20 821,33 грн. і відповідно отримав право регресної вимоги до відповідача. Позивач стверджує, що звертався до відповідача з вимогами щодо відшкодування заборгованості, однак відповідач вимог позивача не задовольнив, коштів не перерахував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 порушено провадження по справі № 28/72 та призначено розгляд справи на 31.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 розгляд справи було відкладено на 21.04.2011 у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судовому засіданні 21.04.2011 представник позивача надав письмово заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи, а саме 20 311,33 грн. (20 821,33 грн.-510,00 грн.).

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 21.04.2011, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи, надсилались належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розширеної довідки відділу ДАІ з обслуговування Соломянського району м. Києва та постанови Соломянського районного суду м. Києва від 16.07.2010 у адміністративній справі №3-5973, 24.06.2010 сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля “УАЗ”, державний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_1, із автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, яким керував громадянин ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Ніссан», державний номер НОМЕР_1.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Соломянського районного суду м. Києва від 16.07.2010.

Відповідно до звіту №3356/1 від 20.07.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику «Ніссан», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 21 066,43 грн.

Згідно рахунку-фактури №АААС002473 складеного “Авто-Актив” 29.06.2010 розмір відновлюваного ремонту склав 20 821,33 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №205.0023138, укладеним 25.08.2010 між ОСОБА_2 (власник автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_1) та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА".

На підставі вказаного договору добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування наземного транспорту №205.0023138, страхового акту №2010-06-24/002 та рахунку-фактури №АААС002473, товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 20821,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5505 від 03.08.2010.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 20 821,33 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль “УАЗ”, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Ніссан», державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем “УАЗ”, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 - за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Універсальна" на підставі Полісу НОМЕР_3 від 13.03.2010 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу НОМЕР_3 від 13.03.2010 публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 Вказаним договором (Полісом НОМЕР_3) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн. франшиза 510,00 грн.

19.01.2011 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 20 821,33 грн. (лист від 19.01.2011 вих. №139), яку згідно поштового повідомлення було отримано відповідачем 21.01.2011.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, підтверджений звітом про оцінку колісного транспортного засобу та складає 21066,43 грн. При цьому позивачем за результатми проведеного ремонту відшкодовано постраждалій особі 20 821,33 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач виплату страхового відшкодування у встановлений строк не здійснив.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За таких обставин справи позовні вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування, враховуючи встановлений Полісом НОМЕР_3 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 25 500 грн. та франшизу 510,00 грн., враховуючи подані позивачем уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню сума основного боргу в повному обсязі, а саме 20 311,33 грн. (20 821,33 грн.-510,00 грн.).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48 А; код 20113829) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5 Б; код 35893575) 20 311 (двадцять тисяч триста одинадцять) 33 коп. страхового відшкодування, державне мито у розмірі 203 (двісті три) грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230,22 (двісті тридцять гривень двадцять дві копійки) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.С. Копитова