Рішення № 15099748, 22.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.11 Справа № 13/5009/1321/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Василівка Запорізької області

до відповідача 1: Кам янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Василівської районної ради, с. Кам янське Василівського району Запорізької області

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Кам янське Василівського району Запорізької області

про визнання договору оренди земельної ділянки від 13.10.2010р. недійсним

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: Філоненко К.М., дов. № 01-51/265 від 27.04.2010 р.

Від відповідача: Філоненко Л.О., паспорт НОМЕР_2 від 13.11.1997 р.

Від відповідача 2: не з'явився

Від прокуратури: Тронь Г.М., посвідчення № 84 від 30.04.2010 р.

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду в інтересах Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Василівка Запорізької області з позовною заявою до Кам янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Василівської районної ради, с. Кам янське Василівського району Запорізької області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Кам янське Василівського району Запорізької області про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 13.10.2010 р.

22.04.2011 р. до початку розгляду справи прокурор, представники позивача та відповідача 1 заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги викладені у позові та просять суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 13.10.2010 р. укладений між Кам янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Василівської районної ради та ПП ОСОБА_3

Відповідач 1 проти позову заперечив, про що свідчить письмовий відзив наданий у судовому засіданні 11.04.2011 р. Просить суд відмовити прокурору та позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 проти позову не заперечив, 21.04.2011 р. надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Клопотання відповідача 2 долучено до матеріалів справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка відповідача 2 в судове засідання не звільняє його від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач 2 свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача 2, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача 1,

В С Т А Н О В И В:

13.10.2010 р. між Кам янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Василівської районної ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 20 га, яка розміщена в межах земельної ділянки виділеної в натурі.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що земельна ділянка використовується для сільськогосподарських потреб.

Згідно з п. 2.2 договору за користування зазначеною земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату в розмірі не нижче земельного податку, а саме 400 грн. за 1 га землі.

Відповідно до п. 2.3 договору його укладено сторонами на 1 рік, термін дії договору почато з 13.10.2010 р. і закінчується після уборки сільгоспкультур.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду регламентований ст. 16 Закону України “Про оренду землі” та ч. 1 ст. 124 ЗК України, відповідно до яких передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду, що перебуває у державній або комунальній власності чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 7 Закону України “Про оренду землі” визначені підстави переходу права оренди, якою перехід права оренди від однієї юридичної особи до іншої не передбачений.

Згідно ст. 8-1 Закону України “Про оренду землі” право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Статтею 3 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 002706 земельна ділянка площею 20,00 га. перебуває не у власності, а лише у користуванні Кам'янської загальноосвітньої школи ІIII ступенів.

Землю надано у постійне користування для вирощування овочів і зернових культур з метою здешевлення харчування учнів у шкільній їдальні.

Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Земельна ділянка, що передана Кам'янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів в оренду приватному підприємцю ОСОБА_3 знаходиться на території Кам'янської сільської ради за межами населеного пункту, перебуває у державній власності, та відповідно, право розпоряджатися вказаною земельною ділянкою належить органу виконавчої влади - Василівській районній державній адміністрації.

Разом з цим, Василівською районною державною адміністрацією рішень з приводу надання в оренду вказаної земельної ділянки ПП ОСОБА_3 не приймалось, та відповідно, договору оренди землі районна державна адміністрація не укладала.

В статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Договір оренди земельної ділянки б/н від 13.10.2010 що укладено між Кам'янською загальноосвітньою школою І-ІП ступенів та ПП ОСОБА_3 є таким, що порушує публічний порядок та вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з тим, що укладено з порушенням підстав та порядку набуття права на оренду земельної ділянки, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України.

Уклавши договір оренди від 13.10.2010 р. Кам янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Василівської районної ради перевищила надані їй законом повноваження, оскільки земельна ділянка площею 20,00 га заходиться лише у користуванні Кам'янської загальноосвітньої школи ІIII ступенів, а не у власності.

За змістом Розяснення ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними”, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що договір оренди землі від 13.10.2010р. укладений в порушення Земельного кодексу України та Закону України “Про оренди землі”, а отже підлягає визнанню недійсними.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача 1 та відповідача 2, тому як спір доведений до суду з їх вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 13.10.2010 р. укладений між Кам янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Василівської районної ради (71612 Запорізька область Василівський район с. Кам янське вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ 25892229) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (71612 АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1).

Стягнути з Кам янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Василівської районної ради (71612 Запорізька область Василівський район с. Кам янське вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ 25892229, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Кам янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Василівської районної ради (71612 Запорізька область Василівський район с. Кам янське вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ 25892229, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (71612 АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (71612 АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.04.2011р.

Суддя В.Г. Серкіз

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва