Рішення № 15099077, 21.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 квітня 2011 р. Справа 7/64/2011/5003

за позовом: Спільного підпримства Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж", с.Зарванці, Вінницький район, Вінницька область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАТІВСЬКИЙ ХПП", с.Оратів, Оратівський район, Вінницька область

про стягнення 23 422,49 грн. заборгованості за договором № 3 від 14.06.2010р.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: Білоконний В.Ф. - директор СП ТОВ "Спецбудмонтаж", протокол засідання зборів засновників СП ТОВ "Спецбудмонтаж" від 30.12.2008 року, паспорт НОМЕР_1 виданий 18.09.1995 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАТІВСЬКЕ ХПП" на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж" 23422,49 грн., з яких 20085,60 грн. основного боргу, 916,29 грн. пені, 2065,91 грн. інфляційних втрат та 354,69 грн. 3 % річних простроченої суми заборгованості.

Ухвалою від 05.04.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/64/2011/5003 та призначено до розгляду на 21.04.2011 року.

Відповідач в судове засідання 21.04.2011 року не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за вхідним № 20686043 від 18.04.2011 року наявним в матеріалах справи.

Слід вказати, що ухвалу про порушення провадження у справі суд надсилав за адресою вказаною в позовній заяві - вул.Привокзальна, 1, с.Оратів Оратівського району Вінницька область.

Згідно довідки з ЄДР № 9464374 станом на 07.04.2011 року місцезнаходженням ТОВ "Оратівське ХПП" значиться вул.Привокзальна, 1, с.Оратів Оратівського району Вінницької області, 22633, яка є ідентичною тій по якій було направлено ухвалу від 01.04.2011 року.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 05.04.2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14.06.2010 року між СП ТОВ "Спецбудмонтаж" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРАТІВСЬКЕ ХПП" (Замовник) був укладений контракт № 3 на виконання робіт по поточному ремонту залізничної колії ТОВ "ОРАТІВСЬКЕ ХПП" по ст.Оратів.

Відповідно до п.1.1 Контракту Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання власними і залученими трудовими та матеріально-технічними ресурсами і засобами всі передбачені замовленням роботи по поточному ремонту під'їзної колії від вхідного стрілочного переводу до кінця кривої ділянки колії на території підприємства та ділянки вагової колії.

Підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, державними стандартами, технічними умовами (п.1.2 Контракту).

Термін виконання робіт з 14 червня 2010 року по 30 липня 2010 року. (п.1.3 Контракту).

Відповідно до п.2.1 Контракту об'єм та вартість доручених Підряднику робіт за даним контрактом визначається договірною ціною робіт в сумі сто десять тисяч триста сімдесят три гривні згідно проектно- кошторисної документації, в тому числі ПДВ в сумі 18395 грн. 43 коп., та договірною ціною в сумі сім тисяч сто тринадцять гривень згідно проектно-кошторисної документації, в тому числі ПДВ в сумі 1185 грн.50 коп. Загальна вартість доручених Підряднику робіт за даним контрактом складає сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень згідно проектно-кошторисної документації, в тому числі ПДВ 19580 грн.93 коп.

Замовник на протязі до трьох днів з дня підписання контракту перераховує аванс у розмірі 60000 грн.(п.2.2 Контракту).

Замовник з моменту підписання акту приймання робіт зобов'язаний провести повний розрахунок за виконану роботу до 30 вересня 2010 р., тобто представити платіжне доручення у свій банк (п.2.3 Контракту).

Здача-приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності із будівельними нормами і правилами за участю представників Укрзалізниці (п.3.1 Контракту).

До вказаного Контракту між сторонами було підписано локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів тощо.

На виконання взятих на себе зобов'язань, щодо улаштування под"їздної колії по станції Оратів за умовами укладеного договору, позивач належним чином виконав підрядні роботи, про що свідчить акт приймання-здачі виконаних робіт № 1 за липень 2010 року на суму 110372,60 гривень, акт № 2 додаткова № 1 приймання-здачі виконаних підрядних робіт за липень 2010 року на суму 7113,00 гривень (акти форми № 2КБ-2в). Також сторонами було підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № 2 КБ-3).

Всього виконано підрядних робіт на загальну суму 117485,60 гривень.

29.07.2010 року за участю представників позивача, відповідача та залізниці складений та підписаний комісією акт, що засвідчив виконання робіт по ремонту під'їзної колії і придатність останньої до експлуатації.

Із матеріалів справи випливає, що в порушення умов укладеного договору відповідач повного розрахунку не провів, а лише частково перерахував в рахунок оплати за виконані підрядні роботи грошові кошти в сумі 77400,00 гривень, що підтверджується відповідними банківськими виписками наданими позивачем.

Таким чином сума боргу відповідача складає 20085,60 грн. (117485,60 грн. -97400,00 грн. = 20085,60 грн.).

В зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунків позивач 25.08.2010 року, 02.09.2010 року, 13.09.2010 року, 21.09.2011 року звертався з претензіями до відповідача з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи (а.с.34-37, т.1).

За твердженням позивача відповідачем відповіді на претензії надано не було, погашення боргу також не відбулось в зв'язку з чим він звернувся з відповідним позовом до суду.

Факт наявності боргу у розмірі 20085,60 грн. та відсутність проведення відповідачем розрахунків підтверджується також наданими позивачем довідкою та карткою рахунку по контрагенту (ТОВ "Оратівське ХПП") за підписами директора та головного бухгалтера.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 14.06.2010 року сторонами контракту між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.875-886 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ст.886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 20085,60 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 916,29 грн. пені (з 01.10.2010 року по 30.03.2011 року), 2065,91 грн. інфляційних втрат (з вересня 2010 року по лютий 2011 року) та 354,69 грн. 3% річних (з 01.10.2010 року по 30.03.2011 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 4.4 Контракту сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник несе відповідальність у вигляді виплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки починаючи з 05 жовтня 2010 року або з моменту повного виконання робіт згідно контракту Підрядником (п.4.4 Контракту).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку не виявлено помилок в розрахунку 3 % річних в зв'язку з чим вказана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Перевіркою розрахунку пені судом виявлено помилки, які полягають у арифметичних помилках та невірному визначенні кінцевого значення пені. Так, позивачем обраховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення та отримано 916,29 грн., в той час як судом отримано в результаті перерахунку 1832,57 грн., що є більшим ніж заявив до стягнення позивач в зв'язку з чим вказана вимога задовольняється в межах заявлених позивачем, оскільки визначення періодів прострочення та розміру кожної позовної вимоги відноситься до виключної прерогативи позивача.

В розрахунку інфляційних втрат судом також виявлено помилки, які полягають в невірному визначенні позивачем періодів прострочення інфляційних втрат. Так, позивачем зроблено розрахунок інфляційних втрат за вересень-жовтень 2010 року на суму заборгованості в 40085,60 грн., та жовтень 2010 року - лютий 2011 року на суму заборгованості в 20085,60 грн..

Суд не погоджується із визначенням періодів заборгованості зробленими позивачем, оскільки із аналізу п.п.2.3 Контракту випливає, що Замовник зобов'язувався провести розрахунок за виконані роботи до 30.09.2010 року виходячи із чого безпідставним є нарахування інфляційних втрат за вересень 2010 року позаяк у вказаному місяці не могло бути прострочення виконання зобов'язання зі сторони відповідача. Також суд вказує, що в обрахунку інфляційних втрат двічі зазначалось в періоді прострочення жовтень 2010 року (як для суми заборгованості 40085,60 грн. так і для суми заборгованості 20085,60 грн.), що є невірним, оскільки сума заборгованості в розмірі 20085,60 грн. утворилась після сплати відповідачем 05.11.2010 року платежу в розмірі 20000,00 грн. в зв'язку з чим проводити нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості в розмірі 20085,60 грн. за жовтень 2010 року є безпідставним.

Проведений судом перерахунок інфляційних втрат з врахуванням виявлених помилок привів до отримання 803,00 грн., в зв'язку з чим в стягненні 1262,91 грн. інфляційних втрат суд відмовляє, як заявлених безпідставно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні інфляційних втрат.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

21.04.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАТІВСЬКЕ ХПП", вул. Привокзальна, 1, с.Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22633 ( код ЄДРПОУ - 35885721) на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж", с.Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223 ( код ЄДРПОУ - 13332577 ) - 20085 грн. 60 коп. - основного боргу, 916 грн. 29 коп. - пені, 803 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 354 грн. 69 коп. - 3 % річних, 221 грн. 60 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 223 грн. 28 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 1262 грн. 91 коп. інфляційних втрат відмовити.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 квітня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - ТОВ "ОРАТІВСЬКЕ ХПП", вул. Привокзальна, 1, с. Оратів, Оратівський район, Вінницька область.