Постанова № 15096711, 26.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2011                                                                                           № 31/65

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

від позивача – Іванець О.М.

від відповідача – Біленко Д.С.

від третьої особи 1 – не з’явився.

від третьої особи 2 – не з’явився.

від третьої особи 3 – не з’явився.

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.03.2011 року.

у справі № 31/65 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю “КУА “ВОК

Інвестмент” 2.Товариство з обмеженою відповідальністю “Консалт-Брок”

про стягнення грошових коштів - 11 632 919,60 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М"

Товариство з обмеженою відповідальністю “Консалт-Брок”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю “КУА “ВОК

про визнання недійсним Договору № 04/12-10 від 23.12.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2011 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькон М» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, одночасно з прийняттям рішення. З метою запобігання будь-яких порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як господарюючого суб’єкта, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наявні грошові кошти відповідача по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» (01030, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.18, код ЄДРПОУ 31242154), у розмірі – 11632919 (одинадцять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 60 коп., що знаходяться на будь-яких рахунках відповідача, встановлених державним виконавцем.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" не погоджуючись з даною ухвалою від 23.03.2011 року подало апеляційну скаргу в якій просить її скасувати.

Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» мотивована неправомірним, на думку заявника, накладанням арешту на грошові кошти, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що існує будь-яка реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено 26.04.2011 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 26.04.2011 року представники третіх осіб не з’явилися, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників третіх осіб враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. . Крім того, апеляційну скаргу подано на ухвалу, а відповідно вимог ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тобто апеляційна інстанція обмежена процесуальними строками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду першої інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та накладання арешту на грошові кошти, з огляду на наступне.

Згідно вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зауважено, що відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Заява про вжиття заходів до забезпечення позову фактично обґрунтована тими самими доводами, що й позовна заява, тобто доводами, які потребують доведення та будуть предметом дослідження під час розгляду позову по суті. Отже, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

Місцевий господарський суд, необґрунтовано, без дослідження дійсних обставин справи, підтверджених відповідними доказами та які були б підставою в розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України для вжиття заходів до забезпечення позову, не пересвідчившись чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення без вжиття відповідних заходів, вжив заходи до забезпечення позову.

У залученому позивачем клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову не наведено жодного посилання, які б свідчили про неможливість чи утруднення виконання рішення у справі, предмет позову якого складає майнова вимога про стягнення грошових коштів у розмірі - 11 632 919 (одинадцять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 60 коп., в наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору.

Отже, висновок суду першої інстанції, про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, за відсутності встановлення обставин, які давали б підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення у даній справі та доказів, які б доводили ці обставини, є необґрунтованим.

З огляду на наведене, апеляційна інстанція дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькон М» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, і відповідно ухвала господарського суду м. Києва від 23.03.2011 року у справі № 31/65 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 23.03.2011 року у справі № 31/65 скасувати. В задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькон М» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

3. Справу № 31/65 повернути до господарського суду м. Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

27.04.11 (відправлено)