Постанова № 15096684, 21.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2011                                                                                           № 38/448

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кошіля В.В.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників:

від позивача                    Гаврилова І.А.,

від відповідача          Кравчук М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Терра-Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 (суддя ВласовЮ.Л.)

за позовом          Дочірнього підприємства «Терра-Трейд»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай»

про                    стягнення 56000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Терра-Трейд» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» (відповідач) 56000,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отриманих відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі №38/448 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Дочірнє підприємство «Терра-Трейд» звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Підставами для скасування рішення позивач вважає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 05.04.2011.

Ухвалою суду від 05.04.2011 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.04.2011 у зв’язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

13.07.2010 між Дочірнім підприємством «Терра-Трейд» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» як постачальником був укладений договір №461 (а.с.9-13), згідно умов якого постачальник (відповідач) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 10.1 договору даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до додатку №1 до договору (специфікації), відповідач повинен був поставити позивачу цукор-пісок за ціною 8,0 грн. за 1 кг (а.с. 14).

Під час дії договору, 14.07.2010 відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру № 04 на оплату вартості цукру-піску вартістю 40000,00 грн. (а.с. 46).

15.07.2010 позивач згідно вказаного рахунку-фактури сплатив відповідачу 40000,00 грн., а відповідач 19.07.2010 поставив позивачу цукор-пісок вартістю 40000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням та накладною (а.с. 44-45). Спору щодо вказаної господарської операції між сторонами немає.

Однак, в подальшому 20.08.2010 позивач платіжним дорученням №1000566044 (а.с. 15) перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 56000,00 грн. У вказаному платіжному дорученні призначення платежу вказано як оплата за ТНС згідно договору №461 від 13.07.2010.

18.10.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій зазначив, що 20 серпня 2010 року було помилково перераховано кошти у розмірі 56000,00 грн., у зв’язку з чим позивач просив повернути помилково перераховані кошти в сумі 56000,00 грн. до 01 листопада 2010 року (а.с. 17).

20.10.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 56000,00 грн. (а.с. 18).

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув. У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у розмірі 56000,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отриманих відповідачем.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що виконання позивачем обов’язку щодо оплати товару з відступом від строку його виконання, передбачене ст. 531 Цивільного кодексу України, і не являється безпідставними, тому отримані відповідачем кошти не є набутими без відповідної правової підстави.

Однак, колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку вказане рішення, не може погодитись із вищенаведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи, що договір № 461 від 13.07.2010 є договором поставки, відносини сторін за даним договором врегульовані відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Частинами 2, 6 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згода.

Так, предметом вказаного договору № 461 від 13.07.2010 є здійснення відповідачем в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності із замовленням позивача, поставки товару, та зобов’язання позивача в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Пунктом 3.2 договору визначено, що замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, факсом, електронною поштою або в іншій формі, прийнятній для сторін. В будь-якому випадку прийняття замовлення постачальником повинно бути підтверджено (погоджено) в погодженій сторонами формі. Кожне замовлення повинно оформлюватись окремою накладною. Не допускається об’єднання декількох замовлень в одну накладну та оформлення декількох накладних по одному замовленню.

«Замовленням», згідно преамбули договору, є заявка покупця на поставку певної кількості товару відповідно до специфікації.

Згідно з п. 7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 6 (шість) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи обов’язковість виконання договору його сторонами, встановлену статтею 629 ЦК України, а також факт погодження вищенаведених істотних умов відповідачем та позивачем, то у останнього відсутні правові підстави для перерахування коштів за товар до його поставки.

Крім того, відсутнє відповідне замовлення, що не заперечується сторонами, в якому, зокрема, сторони мали погодити кількість належного до поставки товару, як це передбачено умовами договору. Також не виставлявся відповідачем і рахунок-фактура на оплату цукру-піску вартістю 56000,00 грн., і не поставлявся товар на цю суму.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

З вищенаведених норм слідує, що особа має право на повернення виконаного у зобов’язанні, якщо виконання виходить за межі зобов’язання.

Оскільки умовами договору, зокрема п.п. 3.2, 7.1, 7.9, сторони погодили здійснення оплат товару виключно та лише після його поставки, перерахування позивачем коштів до настання цього строку виходить за межі зобов’язання, що встановлене договором.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що грошові кошти у сумі 56000,00 грн. перераховані на рахунок відповідача 20.08.2010 без достатньої правової підстави для цього.

На підставі викладеного, позов Дочірнього підприємства «Терра-Трейд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» 56000,00 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Терра-Трейд» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі №38/448 - скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Терра-Трейд» задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі №38/448 скасувати.

3.          Позов задовольнити повністю.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12, р/р №26001302341 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Києва, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36125215), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Терра-Трейд» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, код ЄДРПОУ 32161773) 56000,00 грн. (п’ятдесят шість тисяч гривень 00 коп.) як безпідставно набутих коштів, 560,00 грн. (п’ятсот шістдесят гривень 00 коп.) державного мита за подання позову, 236,00 грн. (двісті тридцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 280,00 грн. (двісті вісімдесят гривень 00 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Матеріали справи №38/448 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді