Рішення № 15096097, 20.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" квітня 2011 р. Справа № 21/014-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгер», Київська обл., м. Березань

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., лтд», Київська обл., с. Морозівка

про стягнення 268510,67 гривень

за участю представників:

від позивача: Хатян М.О. (наказ №1-К від 25.03.2004р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайгер»(далі-ТОВ «Тайгер»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., лтд»(далі-ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., лтд»/відповідача) про стягнення 449791,20 грн., з яких: 314100,00 грн. заборгованості за договором №11-08 від 01.04.2008р., 114646,50 грн. пені та 21044,70 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2011р. порушено провадження у справі №21/014-11 та призначено її до розгляду на 09.03.2011р.

В судовому засіданні 09.03.2011р. представником позивача подано суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача 286100,00 грн. заборгованості, при визначенні розміру якї окрім 314100,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом жовтня 2009р.-липня 2010р. за договором №11-08 від 01.04.2008р. позивачем додатково враховано 36000,00 грн. вартості наданих послуг за спірним договором у серпні 2010р., а також сплату відповідачем 64000,00 грн. за Договором.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових вимог, про які не йшлося в позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.2007 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Проте, в порушення зазначених вимог Закону позивачем, при визначенні розміру заборгованості, яка заявлена до стягнення станом на 09.03.2011р., додатково врахована вартість послуг, наданих останнім у серпні 2010р., у той час як відповідно до первісних позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованості по сплаті вартості наданих послуг лише протягом жовтня 2009р.-липня 2010р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про прийняття уточнених позовних вимог у розмірі 250100,00 грн., а решта уточнених позовних вимог про стягнення 36000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг за спірним договором у серпні 2010р. судом не приймається в силу її невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2011р. розгляд даної справи відкладено на 21.03.2011р.

В судовому засіданні 21.03.2011р. представником позивача подано суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача 36543,90 грн. пені та 68118,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом квітня 2008р.-липня 2010р. Решта позовних вимог залишилась без змін.

Оскільки відповідно до первісних позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача пеню та інфляційні втрати, що нараховані на загальну суму заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом жовтня 2009р.-липня 2010р. за Договором, уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11355,61 грн. пені та 7055,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за зазначений період судом прийняті.

Решта ж уточнених позовних вимог про стягнення з відповідача 25188,29 грн. пені та 61063,34 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом квітня 2008р.-вересня 2009р., тобто за інший період ніж був заявлений у первісних позовних вимогах (жовтень 2009р.-липень 2010р.) судом не приймаються в силу їх невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України.

Крім того, в судовому засіданні 21.03.2011р. представником відповідача подано суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Баришівським районним судом Київської області справи №11-47/09 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у таємному викраденні майна ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., лтд», надання послуг по збереженню майна та матеріальних цінностей якого є предметом договору №11-08 від 01.04.2008р.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Оскільки відповідачем у клопотанні не надано обґрунтування в чому саме полягає неможливості розгляду даної справи до вирішення Баришівським районним судом Київської області справи №11-47/09, а також в чому полягає їх взаємоповязаність, суд у відповідності до ст. 79 ГПК України, дійшов висновку, що зазначене клопотання позивача є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 21.03.2011р. оголошувалась перерва до 30.03.2011р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.03.2011р. та 11.04.2011р. розгляд даної справи відкладався на 11.04.2011р. та 20.04.2011р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між ТОВ «Тайгер»(далі-виконавець) та ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., лтд»(далі-замовник) укладено договір про надання послуг по охороні обєктів та збереження майна та матеріальних цінностей №11-08 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 4.1, 4.3 та 10.2 Договору передбачено, що виконавець за дорученням замовника приймає на себе зобовязання щодо централізованої охорони обєкту замовника.

Обєкт, що підлягає централізованій охороні знаходиться за адресою: Київська обл., с. Морозівка, вул. Садова, 9, а саме: будівлі інкубатору, пташників та прилеглої до охоронюваних будівель території.

Вартість наданих виконавцем послуг по охороні обєкту визначається окремим протоколом узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата за охорону здійснюється в два етапи: до 5-го числа поточного місяця, згідно з рахунком-фактурою, проводиться попередня оплата послуг охорони у розмірі 20% місячної вартості охорони; остаточної розрахунок за надані послуги охорони у розмірі 80% місячної вартості охорони проводиться до 5-го числа наступного місяця, але не раніше дати підписання Акта виконаних робіт.

Зміни в Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та повинні бути оформлені додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до додатку №4 до Договору сума наданих послуг по охороні обєктів кожного місяця складає 36000,00 грн.

01.09.2010р. сторонами підписано Акт знаття постів охорони до Договору, відповідно до якого сторони досягли згоди припинити дію Договору з 01.09.2010р. Всі фінансові питання, які виникають на момент підписання акта приймання-передачі обєкта по заборгованості за надані послуги охорони, замовник зобовязується вирішити згідно підписаного графіка погашення боргу від 01.08.2010р.

Відповідно до графіка погашення боргу за Договором, станом на 01.08.2010р. розмір заборгованості за Договором становить 314100,00 грн., яка складається із заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом жовтня 2009р.-липня 2010р. Зазначеним графіком сторони узгодили порядок та строки погашення наявної заборгованості за Договором. Остаточна сплата боргу замовником мала бути здійснена 20.12.2010р.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасного погашення заборгованості за Договором належним чином не виконав, сплативши 64000,00 грн.

Відповідно до наданого суду розрахунку позовних вимог, вартість наданих послуг у жовтні-листопаді 2009р., травні-червні 2010р. відповідачем оплачена повністю, послуги за листопад 2009р. частково, у розмірі 40900,00 грн., а вартість послуг, наданих у грудні 2009р., січні-квітні 2010р., липні 2010р. не сплачена повністю. Загальна сума заборгованості відповідача за Договором становить 250100,00 грн.

Факт сплати відповідачем 64000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями з поточного рахунку позивача від 05.08.2010р., 16.08.2010р., та прибуткових касових ордерів №40 від 01.09.2010р. на суму 10000,00 грн., № 41 від 02.09.2010р. на суму 5000,00 грн., №49 від 09.11.2010р. на суму 9000,00 грн.

Наявність 250100,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №7 від 09.03.2011р., яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Тайгер»та скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 250100,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом листопада 2009р.- квітня 2010р., липня 2010р. за Договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець за дорученням замовника приймає на себе зобовязання щодо централізованої охорони обєкту замовника.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

01.09.2010р. сторонами підписано Акт знаття постів охорони до Договору, відповідно до якого сторони досягли згоди припинити дію Договору з 01.09.2010р. Всі фінансові питання, які виникають на момент підписання акта приймання-передачі обєкта по заборгованості за надані послуги охорони, замовник зобовязується вирішити згідно підписаного графіка погашення боргу від 01.08.2010р.

Відповідно до Графіка погашення боргу, остаточна сплата боргу за Договором замовником мала бути здійснена 20.12.2010р.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив заборгованість по оплаті вартості наданих послуг, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 250100,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом листопада 2009р.- квітня 2010р., липня 2010р. за Договором підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 11355,61 грн. пені та 7055,06 грн. інфляційних втрат.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до погодженого сторонами Графіку погашення суми боргу за Договором станом на 01.08.2010р., 314100,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг протягом жовтня 2009р.-липня 2010р. погашається наступним чином: 10.08.2010р. відповідач мав сплатити 33000,00 грн., 19.08.2010р. 30000,00 грн., 10.09.2010р. 32000,00 грн., 20.09.2010р. 30000,00 грн., 11.10.2010р. 32000,00 грн., 19.10.2010р. 30000,00 грн., 11.11.2010р. 32000,00 грн., 19.11.2010р. 30000,00 грн., 10.12.2010р. 32000,00 грн., 20.12.2010р. 33100,00 грн.

За таких обставин, підписавши Графік погашення суми боргу за Договором сторони погодили момент виникнення у відповідача обовязку по сплаті сукупної заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом жовтня 2009р.-липня 2010р. окремими частинами.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Втім, відповідно до наданого позивачем розрахунку, нарахування пені та інфляційних втрат здійснювалось останнім не на сукупний борг за Договором, який існував станом на 01.08.2010р., з урахуванням строків оплати, встановлених Графіком, а на суму заборгованості по сплаті вартості наданих послуг протягом спірного періоду за кожний місяць окремо, що не відповідає положенням Договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11355,61 грн. пені та 7055,06 грн. інфляційних втрат, нарахування яких здійснено позивачем не у відповідності до вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Посилання ж позивача на те, що положення Графіку погашення заборгованості за Договором не застосовуються, оскільки відповідачем не було дотримано умову про сплату поточних платежів за ним судом оцінюється критично з огляду на сплату останнім 40000,00 грн. за Договором саме у строки, визначені Графіком.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості за Договором, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі, та пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 49, 59, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., лтд»(07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9, код ЄДРПОУ 30467889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгер»(07540, Київська обл., м. Березань, вул. Фрунзе, 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32545586) 250100 (двісті пятдесят тисяч сто) грн. 00 коп. заборгованості, 3141 (три тисячі сто сорок одну) грн. 00 коп. державного мита та 164 (сто шістдесят чотири) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 22.04.2011р.