Рішення № 15095907, 01.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р. Справа № 5/251-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Бориспільського районного споживчого товариства, м. Бориспіль

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Боярка

про стягнення 12600 грн.

за участю представників:

позивача:Кравчук С.Л. дов. від 10.01.2011р. № 3/6, Кармаза І.С. дов. від 10.01.2011р. № 3/7

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільського районного споживчого товариства (далі Позивач) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 12600 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендних платежів у строки передбачені договором.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 31.01.2011р. №3-01/67, якою в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 16800 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 16800 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів.

Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 31.01.2011р. №3-01/67 та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявились, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди від 27.11.2009р. (далі договір) відповідно до умов якого позивач - орендодавець передає, а відповідач орендар приймає в платне користування (оренду): будівлю магазину № 19 «Книги»загальною площею 79,1 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; заготівельний пункт загальною площею 73,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2; частину сараю (кімнату № 1 загальною площею 58,7 м2), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3; магазин № 10 загальною площею 202,7 м2 (а саме кімнати № 3, № 4, № 5, № 6), розташований за адресою: АДРЕСА_4 та обладнання, що знаходиться у вищевказаних приміщеннях (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що майно надається в оренду для здійснення орендарем торгівлі товарами ритуального призначення та надання ритуальних послуг.

Пунктами 2.2, 2.3 договору встановлено, що передача майна в оренду здійснюється згідно з актом прийому-передачі, двостороннє підписання якого засвідчує про фактичну передачу майна в оренду. Підписаний акт приймання-передачі є невідємною частиною цього договору. З дня підписання акту прийому-передачі майна розпочинається нарахування і сплата орендної плати згідно цього договору.

Згідно з п. 2.6 договору майно, що орендується вважається фактично повернутим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна з оренди, в якому зазначається стан майна на момент повернення.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди орендна плата становить за місяць оренди 5100 гривень (в тому числі ПДВ 850 гривень) і складається з: орендної плати за будівлю магазину № 19 “Книги” 1400 грн.; орендної плати за заготівельний пункт 1100 грн.; орендної плати за частину сараю 900 грн.; орендної плати за магазин № 10 1700 грн.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що підставою для сплати орендарем орендної плати за даним договором, є цей договір оренди та акт прийому-передачі майна в оренду.

Згідно п. 3.1.2 договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5 (пятого) числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.2 договору оренди до орендної плати не включаються і оплачуються окремо орендарем комунальні послуги (водо-, енерго-, теплопостачання, вивіз сміття), а також інші витрати, що пов'язані з утриманням приміщень, згідно рахунків, виставлених орендодавцем, які оплачуються орендарем протягом 2-х банківських днів з дня виставлення платежу орендодавцем.

Згідно п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення майна орендодавцю, незважаючи на закінчення дії договору.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків/результатів господарської діяльності орендаря.

Відповідно до п. 4.3.5 договору орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, плату за комунальні послуги (відшкодування за комунальні послуги (водо-, енерго-, теплопостачання, вивіз сміття), та сплачувати інші витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.

Договір укладений на строк з 27.11.2009р. до 01.12.2010р. і набирає чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна в оренду (п. 6.1 договору).

Між сторонами у справі було укладено додаткову угоду від 30.11.2009р. до договору оренди, згідно умов якої сторони, зокрема, виключили з положень договору оренди п. 1.1.3, яким позивач передав відповідачу в оренду частину сараю (кімнату № 1 загальною площею 58,7 м2), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та в пункті 3.1 договору оренди виключили слова: “орендна плати за частину сараю 900 грн.”

Згідно п. ІV додаткової угоди встановлено, що пункт 3.1 договору оренди від 27.11.2009р. доповнено новим реченням в наступній редакції: «Нарахування і сплата орендної плати згідно договору оренди від 27.11.2009р. розпочинається з 15.12.2009р.»

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду визначене договором майно, про що сторони склали акти прийняття-передачі майна в оренду від 30.11.2009р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач в супереч умов договору оренди не виконує належним чином взяті на себе договірні зобовязання щодо сплати орендних платежів за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р., в звязку з чим за ним рахується борг зі сплати орендних платежів за вказаний період в розмірі 16800 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів за вказаний період, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 16800 грн.

Доказів сплати зазначеного боргу зі сплати орендних платежів відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 16800 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16800 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 83, код ЄДРПОУ 30497604) 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн. заборгованості, 168 (сто шістдесят вісім) грн. витрат зі сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.