Рішення № 15095741, 19.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Справа № 34/59

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Докучаєвськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „АДВ-Фарм”, м. Донецьк

про стягнення 22848,05грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3. (адвокат);

від відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Докучаєвськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „АДВ-Фарм”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 22848,05грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні, податкові накладні. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 692 Цивільного кодексу України, на ст. 181, 193, 265 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „АДВ-ФАРМ” зареєстрований за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Туполєва, 7/9. Саме за цією адресою судом були надіслані всі процесуальні документи.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно ст.16 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив :

У період з 26.11.2007р. по 31.07.2008р. позивач поставив на адресу відповідача товар, всього на загальну суму 52584,05грн., що підтверджується видатковими накладними №СПД-007684 від 26.11.2007р. на суму 1260,00грн., №СПД-000029 від 10.01.2008р. на суму 1260,00грн., №СПД-000169 від 08.02.2008р. на суму 1260,00грн., №СПД-000205 від 18.02.2008р. на суму 5040,00грн., №СПД-000384 від 31.03.2008р. на суму 3780,00грн., №СПД-000407 від 01.04.2008р. на суму 2520,00грн., №СПД-000466 від 10.04.2008р. на суму 5040,00грн., №СПД-000572 від 12.05.2008р. на суму 2520,00грн., №СПД-000573 від 12.05.2008р. на суму 2520,00грн., №СПД-000600 від 20.05.2008р. на суму 3780,00грн., №СПД-000601 від 20.05.2008р. на суму 2520,00грн., №СПД000757 від 24.06.2008р. на суму 5040,00грн., №СПД-000879 від 16.07.2008р. на суму 1260,00грн., №СПД-000880 від 16.07.2008р. на суму 3780,00грн., №СПД-000907 від 22.07.2008р. на суму 3136,01грн., №СПД-000908 від 22.07.2008р. на суму 3276,00грн., №СПД-000950 від 30.07.2008р. на суму 3080,00грн., №СПД-000951 від 31.07.2008р. на суму 1512,00грн.

Кожна видаткова накладна містить найменування та реквізити Постачальника і Покупця, найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ за одиницю, загальну суму без ПДВ та загальну суму партії з ПДВ. Кожна видаткова накладна підписана відповідачем та скріплена печаткою підприємства.

Отриманий відповідачем товар був оплачений ним частково в сумі 29736,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №472 від 14.02.2008р. на суму 2520,00грн., №685 від 09.06.2008р. на суму 11340,00грн., №770 від 24.07.2008р. на суму 5040,00грн., №778 від 29.07.2008р. на суму 6300,00грн., №810 від 15.08.2008р. на суму 4536,00грн.

За розрахунком позивача, за невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати отриманого товару за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 22848,05грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач свої зобовязання стосовно оплати отриманого товару належним чином не виконав, отриманий товар на суму 52584,05грн. оплатив частково на суму 29736,00грн., у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 22848,05грн. (52584,05грн. - 29736,00грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 22848,05грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 3000,00грн. та обґрунтовує ці вимоги позивач договором №1/2 від 08.02.2011року про надання адвокатських послуг, який укладено з ОСОБА_3, додатковою угодою від 08.02.2011р. свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 на імя ОСОБА_3 Також як доказ позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №26 від 18.04.2011р., якими підтверджується оплата коштів за юридичні послуги згідно договору №1/2 від 03.02.2011р. на суму 3000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат належать також послуги адвоката.

У звязку із задоволенням позовних вимог витрати по сплаті вартості послуг адвоката в сумі 3000,00грн. підлягають стягненню з відповідача.

Крім того позивачем одночасно із позовом було подану клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові, які знаходяться на банківському рахунку відповідача №2600801142 в Донецькому філіалі ВАТ „Родовід банк”, МФО 394512. Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню за недоведеністю та необґрунтованістю.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Докучаєвськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „АДВ-Фарм”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 22848,05грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АДВ-Фарм” (83112, м. Донецьк, вул. Туполєва, б.7, кв. 9, п/р 2600801142 в ДФ ВАТ „Родовід банк”, код ЄДРПОУ 35127832, МФО 394512) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85740, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_4 ДГУ Приватбанк м. Донецьк, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, МФО 335496) борг в сумі 22848,05грн., витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 3000,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 228,48грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.