Рішення № 15095732, 12.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.11 р. Справа № 34/47

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м. Маріуполь

про стягнення 134881,64грн.

за участю представників сторін:

від позивача Бразалук Л.В., Крячко В.В. (за довіреностями);

від відповідача Дукмасова Л.П., Сіразієв М.М. (за довіреностями);

По справі була оголошена перерва з 24.03.2011р. на 12.04.2011р. на 13год. 00хвил. та з 12.04.2011р. до 18.04.2011р. на 13год. 30хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м. Маріуполь про стягнення неустойки за порушення строків виготовлення товару в сумі 57600,00грн., неустойки за порушення строків поставки товару в сумі 57600,00грн. та пені в сумі 19681,64грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо виготовлення та постачання продукції, однак відповідач на 37 днів прострочив термін виготовлення та поставки товару, що стало підставою для застосування господарських санкцій передбачених договором всього на суму 134881,64грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.03.2011р. (вхід. №02-41/11752) проти позову заперечує та зазначає, що сума штрафних санкцій розрахована позивачем із вартості товару із урахуванням ПДВ, що на його думку є незаконним, а розрахунки підлягають зменшенню на 20%, крім того п. 8.1. договору відповідач вважає визнати недійсним, оскільки норми діючого законодавства не передбачають відповідальність за порушення строків виготовлення товару.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Відкритим акціонерним товариством „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (Одержувач) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (Постачальник) 05 лютого 2008р. укладено договір №28-0242-02, за умовами якого Постачальник зобовязується виготовити та поставити, а Одержувач прийняти та оплатити продукцію (товар).

Відповідно до п. 1.2. договору кількість, номенклатура, ціна, строки виготовлення та поставки товару визначаються в специфікаціях, які додаються до договору та є його невідємною частиною.

За приписами п. 2.2. договору сума договору на момент підписання, відповідно до Специфікації №1 складає 228096,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 38016,00грн. та буде змінена на суму кожної наступної Специфікації, яка підписується кожною стороною.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах, визначених в Специфікаціях відповідно до правил Інкотермс-2000.

Датою поставки вважається дата зазначена Одержувачем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. (п. 3.2. договору).

Згідно із п. 3.5. договору право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту передачі товару на складі Постачальника (якщо умови поставки-EXW відповідно до Інкотермс 2000) або на складі Одержувача при доставці товару автотранспортом Постачальника на склад Одержувача, якщо умови поставки - СРТ, склад Одержувача).

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за товар, що постачається здійснюється в порядку, зазначеному в Специфікаціях. У разі, якщо умовами оплати передбачена передоплата, то Постачальник зобовязаний надати оригінал рахунку на передоплату.

За приписами п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені цим збитки. За невиконання строків виготовлення товару, зазначених в Специфікаціях, Постачальник сплачує неустойку у розмірі 8% від вартості несвоєчасно виготовленого товару.

За невиконання Постачальником строків поставки товару, зазначених в специфікаціях, які є невідємною частиною договору, Постачальник сплачує неустойку у розмірі 8% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі, якщо Постачальник, отримав суму попередньої оплати за товар, не передав його в передбачений договором строк, він зобовязаний сплатити на користь Одержувача за весь час користування чужими грошовими коштами пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день від суми отриманої передоплати, з дня отримання даної суми від Одержувача.

Договір діє з моменту підписання та діє до 31.12.2008р.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Однак при досліджені даного договору судом було встановлено, що у вступній частині договору від імені ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат Ф.Е. Дзержинського” його укладено заступником генерального директора ОСОБА_1., а підписано іншою особою ОСОБА_2. Однак Специфікаю №27, на яку посилається позивач та в якій сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму партії підписана саме заступником генерального директора з комерційних питань ОСОБА_1. Крім того даний договір на момент розгляду даної справи виконаний сторонами в повному обсязі, заперечень щодо підписання його іншою стороною від сторін не надходило, відтак даний договір приймається судом до розгляду.

Додатковою угодою №1 від 19.12.2008р. сторони продовжили строк дії договору №28-0242-02 від 05.02.2008р. до 31.12.2009р., Додатковою угодою №2 від 12.11.2009р. строк дії даного договору продовжено до 31.12.2010р. Додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

До укладеного договору між тими ж сторонами було підписано Специфікацію №27, в якій сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ та загальну суму, яка складає 720000,00грн., у т.ч. ПДВ 120000,00грн. Умови оплати товару за даною специфікацією передоплата 50% від вартості товару, 50% що залишилися сплачуються по факту поставки товару протягом 20 банківських днів. Також сторонами було визначено строк виготовлення та поставки товару, а саме протягом 80-ти календарних днів з моменту перерахування Одержувачем 50% передоплати. Право власності у Одержувача на товар виникає з моменту передачі товару на складі Одержувача. Специфікація №27 підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.

На виконання умов договору та підписаної специфікації відповідачем було виставлено для оплати рахунок-фактуру №СФ-053 від 04.06.2010р. на суму 720000,00грн.

Позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару на підставі виставленого рахунку-фактури на суму 360000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №7856 від 08.06.2010р. та випискою з банку від 09.06.2010р.

Поставка товару, який визначений у Специфікації №27 підтверджується видатковою накладною №РН-083 від 05.10.2010р. на суму 720000,00грн., який було отримано Одержувачем 06.10.2010р., про що свідчить штамп про отримання товару на даній видатковій накладній.

У звязку із порушенням строків поставки товару позивач звернувся до відповідача із претензією №21 від 12.10.2010р. з вимогою сплатити суму неустойки та пені на загальну суму 77436,00грн.

Відтак за розрахунком позивача, у зв'язку із порушенням відповідачем строків поставки продукції відповідач на момент звернення до суду із позовом повинен сплатити штрафні санкції на загальну сумі 134881,64грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

У частині сьомій ст. 193 господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 610-611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобовязання за договором №28-0242-02 від 05.02.2008р. виконав у повному обсязі, а саме здійснив попередню оплату рахунку-фактури №СФ-053 від 04.06.2010р. у розмірі 50% від вартості товару в сумі 360000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №7856 від 08.06.2010р. та випискою з банку від 09.06.2010р. Враховуючи, що датою перерахування є 09.06.2010р. відповідач відповідно до умов Специфікації №27 виготовлення та поставку товару повинен був здійснити протягом 80-ди календарних днів з моменту перерахування Одержувачем 50% передоплати, тобто до 28.08.2010р., однак у встановлений сторонами строк товар не був виготовлений та поставлений на адресу позивача та відповідно до видаткової накладної №РН-083 від 05.10.2010р. товар був отриманий позивачем 06.10.2010р., що відповідно до п. 3.2. договору є датою поставки товару.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч.2. ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею за приписами ч. 3. ст. 549 цього ж кодексу є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 624 ЦК України визначено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так за приписами п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені цим збитки. За невиконання строків виготовлення товару, зазначених в Специфікаціях, Постачальник сплачує неустойку у розмірі 8% від вартості несвоєчасно виготовленого товару.

За невиконання Постачальником строків поставки товару, зазначених в специфікаціях, які є невідємною частиною договору, Постачальник сплачує неустойку у розмірі 8% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі, якщо Постачальник, отримав суму попередньої оплати за товар, не передав його в передбачений договором строк, він зобовязаний сплатити на користь Одержувача за весь час користування чужими грошовими коштами пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день від суми отриманої передоплати, з дня отримання даної суми від Одержувача.

Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичних обов'язки.

Відповідач свої зобовязання за договором №274 від 22.02.2010р. належним чином не виконав, визначений в специфікації №27 товар виготовив та поставив із простроченням, згідно із видатковою накладною №РН-083 від 05.10.2010р. із простроченням на 37днів, у звязку із чим позивач застосував до відповідача штрафні санкції у вигляді неустойки за порушення строків виготовлення товару в сумі 57600,00грн., неустойки за порушення строків поставки товару в сумі 57600,00грн. та пені в сумі 19681,64грн.

Розглянувши дані вимоги позивача суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки за порушення строків виготовлення товару в сумі 57600,00грн., неустойки за порушення строків поставки товару в сумі 57600,00грн. та пені в сумі 19681,64грн. на 50%, виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Пунктом 3.9.2. Розяснень Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами і доповненнями, внесеними 19.07.2010р. встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що прострочення виготовлення та поставки товару на 37 днів завдало такої шкоди що стало підставою застосування до відповідача штрафних санкцій на загальну суму 134881,64грн. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Крім того як вбачається з матеріалів справи прострочення виготовлення та поставки товару відповідач здійснив лише 37днів та на сьогоднішній день свої зобовязання за умовами договору №28-0242-02 від 05.02.2008р. та Специфікації №27 відповідач виконав у повному обсязі. Крім того загальна сума штрафних санкцій у розмірі 134881,64грн. складає майже 20% відносно суми партії товару (720000грн.), що на думку суду є неспіврозмірним.

За ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 50%. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій підлягає задоволенню частково у розмірі: неустойку за порушення строків виготовлення товару в сумі 28800,00грн., неустойку за порушення строків поставки товару в сумі 28800,00грн., пеню в сумі 9840,82грн.

Заперечення відповідача, що сума штрафних санкцій розрахована позивачем із вартості товару з урахуванням ПДВ, що на думку відповідача є незаконним та, у звязку із чим розрахунки підлягають зменшенню на 20% судом не приймаються, оскільки сторони визначили в договорі №28-0242-02 від 05.02.2008р., що неустойка розраховується від вартості несвоєчасно виготовленого товару. Умов щодо неврахування ПДВ при розрахунку неустойки сторонами в договорі передбачено не було, відтак заперечення відповідача задоволенню не підлягають.

Вимоги відповідача, про визнання п. 8.1., 8.2. договору недійсними, оскільки вони суперечать законодавству України, судом не приймаються, оскільки за приписами ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто підписуючи договір відповідач тим самим повністю погодився із всіма його умовами. Крім того даний спір не стосується відповідності укладеного договору вимогам діючого законодавства.

Посилання відповідача на те, що він здійснював поставку товару партіями судом не приймається за тих підстав, що Специфікація №27 згідно якої відбулося постачання товару передбачає остаточне виготовлення та поставку товару протягом 80 днів з моменту перерахування Отримувачем 50% передоплати.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м. Маріуполь про стягнення неустойки за порушення строків виготовлення товару в сумі 57600,00грн., неустойки за порушення строків поставки товару в сумі 57600,00грн. та пені в сумі 19681,64грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (87528, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, б. 105, код ЄДРПОУ 00645211) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) неустойку за порушення строків виготовлення товару в сумі 28800,00грн., неустойку за порушення строків поставки товару в сумі 28800,00грн., пеню в сумі 9840,82грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (87528, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, б. 105, код ЄДРПОУ 00645211) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) державне мито в розмірі 1348,82грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.04.2011року

Кододова О.В.