Рішення № 15095624, 20.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.11 р. Справа № 20/30

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД”, м.Донецьк

до відповідача Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс”, м.Донецьк

про стягнення 3240845,58 грн.

За участю представників:

від позивача: Клименко Ю.В. – дов.

від відповідача: Кононенко Я.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД”, м.Донецьк, із позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс”, м.Донецьк, про стягнення 3240845,58 грн., з яких 3117200,59 грн. – сума заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 27687,72 грн. – сума інфляції, 29677,67 грн. – сума 3% річних, 66279,60 грн. – сума пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № 53 від 08.02.10 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

28 березня 2011 року відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на 28.03.11 р. борг за договором № 53 від 08.02.10 р. частково погашений та на поточний рахунок позивача було перераховано 350000,00 грн. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на платіжні доручення, що наявні в матеріалах справи.

У клопотанні від 12.04.11 р. відповідач повідомив суд про те, що станом на 12.04.11 р. заборгованість за договором № 53 від 08.02.10 р. частково погашена та на поточний рахунок було перераховано 1300000,00 грн., що відповідач підтвердив наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

19 квітня 2011 року позивач звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких зазначає, що станом на 19.04.11 р. заборгованість ККП ДМС „Донелектроавтотранс” за нафтопродукти, відпущені у період з 01.03.10 р. по 31.01.2011 р. за договором № 53 від 08.02.10 р. складає 1667200,59 грн., оскільки за період з дати надходження позовної заяви до суду з 15.03.11 р. по 19.04.11 р. боржник у добровільному порядку здійснив погашення основної суми заборгованості у розмірі 1450000,00 грн. та просив суд стягнути з відповідача 66279,60 грн. – суму пені, 29677,67 грн. – суму 3% річних, 27687,72 грн. – суму інфляції. В обґрунтування своїх пояснень позивач залучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків, видаткові накладні, платіжні доручення.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 28.03.11 р. до 12.04.11 р., з 12.04.11 р. до 19.04.11 р., з 19.04.11 р. до 20.04.11 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД” (далі-Продавець) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” (далі-Покупець) було укладено договір № 53 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та зобов’язується оплатити паливо в асортименті відповідно до умов Договору, шляхом здійснення Продавцем заправок автомобілів, автобусів Покупця із використанням паливних карт та талонів на протязі дії Договору.

Згідно із п.2.3 Договору, ціна, асортимент та кількість палива, відпущеного Покупцю із використанням паливних карт визначається сторонами в момент фактичної заправки автомобілів, автобусів Покупця, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна стели).

Пунктом 2.4.1 Договору передбачено, що оплата палива по виданим Покупцю талонам здійснюється останнім не пізніше 30 календарних днів з дати видачі талонів. Дата видачі талонів зазначається у відповідній накладній на видачу талонів.

Відповідно до п.2.4.2 Договору, оплата палива, отриманого Покупцем з використанням паливних карт, здійснюється Покупцем не пізніше 30 календарних днів від дати, зазначеної у видатковій накладній. Обов’язок по отриманню відповідного рахунка та видаткової накладної у Продавця покладається на Покупця.

Згідно із п.3.2 Договору, за порушення строків оплати за паливо Покупець сплачує на користь Продавця пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої у період, за який сплачується пеня, від вартості своєчасно не сплаченого палива за кожний день прострочки.

Як стверджує позивач, в період з 08 лютого 2010 року по 31 січня 2011 року за Договором відповідачу було відпущено нафтопродуктів на загальну суму 26467261,24 грн., з яких за смарт-картами на суму 25903335,24 грн., за паливними талонами на суму 563926,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Посилаючись на вищевикладене та на те, що за отримані нафтопродукти відповідач сплатив лише частину їх вартості в розмірі 23350060,65 грн., позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 3240845,58 грн., з яких 3117200,59 грн. – сума заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 27687,72 грн. – сума інфляції, 29677,67 грн. – сума 3% річних, 66279,60 грн. – сума пені.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідачем було частково погашено суму заборгованості в розмірі 1450000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме – платіжними дорученнями, у зв’язку з чим суд припиняє провадження по справі в цій частині в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором № 53 від 08.02.10 р., видатковими накладними, накладними на видачу талонів, актом звірки взаємних розрахунків, розрахунком позовних вимог.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1667200,59 грн. – суми заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.3.2 Договору, за порушення строків оплати за паливо Покупець сплачує на користь Продавця пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої у період, за який сплачується пеня, від вартості своєчасно не сплаченого палива за кожний день прострочки.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27687,72 грн. – суми інфляції, 29677,67 грн. – суми 3% річних, 66279,60 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач проти позову не заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД”, м.Донецьк, до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 39; р/р 260059801192 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецька, МФО 334011, р/р 26008301533455 у Київському відділенні ПАТ „Промінвестбанк” у м.Донецьк, МФО 334271; р/р 35432003001814, р/р 35433002001814, р/р 35442004001814, р/р 35439006001814, р/р 35438007001814 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ідентифікаційний код – 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД” (юридична адреса: 83045, м.Донецьк, вул.Олімпієва, 2 „б”; поштова адреса: 83037, м.Донецьк, вул.Петровського, 4/8; поточний рахунок 26001959969593 в Донецькій філії ПАТ „Перший Український Міжнародний банк”, МФО 335537, ідентифікаційний код 24316073) 1667200,59 грн. – суму заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 27687,72 грн. – суму інфляції, 29677,67 грн. – суму 3% річних, 66279,60 грн. – суму пені, 25500,00 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо суми заборгованості у розмірі 1450000,00 грн. – припинити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.04.2011 р.

Повне рішення складено 20.04.2011 р.

Суддя Донець О.Є.