Рішення № 15092991, 27.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.11р.

Справа № 5005/2012/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про визнання права власності та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: заступник начальника юридичного управління Пархоменко О.Л., дов. від 01.04.2010р. № 183;

від відповідача: начальник Горєлий В.В., реєстратор Горбуля Я.В., дов. від 01.03.2011р. № 1.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" (м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області), з урахуванням уточнень позовних вимог, що надійшли до господарського суду 24.03.2011р. (які не змінюють ні предмет, ні підставу позову), просить:

- визнати за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право власності на нежитлове приміщення –відділення банку в літ. А-5, що складається з:

1 –коридор, площею 2,9 кв.м;

2 –операційний зал, площею 32,6 кв.м;

3 –коридор, площею 4,5 кв.м;

4 –кабінет, площею 6,7 кв.м;

5 –кабінет, площею 12,1 кв.м;

6 –храніліще, площею 1,6 кв.м;

7 –коридор, площею 9,9 кв.м;

8 –сан. вузол, площею 3,2 кв.м;

9 –каса, площею 4,4 кв.м;

10 –каса, площею 3,6 кв.м

за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 10;

- зобов'язати Комунальне підприємство "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 10.

Позовні вимоги мотивовані відмовою Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" у реєстрації за позивачем права власності та у видачі свідоцтва про право власності на спірне нежитлове приміщення. В обґрунтування права власності на спірне нежитлове приміщення позивач посилається на обставини придбання його у ТОВ "Ольвія" за договором купівлі-продажу, укладеним у 2002 році, втрату в подальшому оригіналу цього договору. Попередній власник спірного нежитлового приміщення –ТОВ "Ольвія" ліквідований за рішенням господарського суду у зв’язку з банкрутством, 10.11.2003р. скасована його державна реєстрація. Позивач стверджує про виконання сторонами умов договору купівлі-продажу. Так, на виконання укладеного договору купівлі-продажу ТОВ "Ольвія" здійснило фактичну передачу позивачу спірного нежитлового приміщення, передача здійснена за актом приймання-передачі від 15.07.2002р. Позивач, як покупець за договором, сплатив 30.07.2002р. продавцю (ТОВ "Ольвія") 49 994, 00 грн., пославшись в призначенні платежу, що оплачує приміщення. Перераховані позивачем кошти надійшли на рахунок продавця. В цю ж дату, тобто 30.07.2002р., позивач перерахував збір до Пенсійного Фонду України в розмірі 1% від вартості купівлі-продажу нерухомості, а саме: 499, 94 грн. Також, за доводами позивача, право власності на спірне нежитлове приміщення, як 21/50 частину нежитлового приміщення за вказаною адресою, що належало ТОВ "Ольвія", було зареєстроване за позивачем Верхньодніпровським районним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації "Конкурент", про що вчинено реєстровий напис від 27.08.2002р., записаний в реєстровій книзі № 6 за реєстровим № 1069. Цей реєстровий напис вчинено на оригіналі правовстановлюючого документа –договорі купівлі-продажу, який позивач втратив. На даний час реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна в м. Верхньодніпровську здійснює лише Комунальне підприємство "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації", інших БТІ у м. Верхньодніпровську немає. У зв’язку з тим, що позивач не отримував витяг про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, а також тим, що позивач змінив найменування, він звернувся до відповідача із замовленням на реєстрацію права власності та просив підготувати новий правовстановлюючий документ –свідоцтво про право власності, однак отримав від відповідача відмову. Відмова обґрунтована тим, що позивач не надав документи, на підставі яких відповідно до законодавства проводиться реєстрація права власності. Як на правові підстави позову позивач посилається на ст.ст. 328, 392 ЦК України.

Відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачу в реєстрації права власності та видачі свідоцтва про право власності, оскільки позивач не надав відповідачу правовстановлюючий документ, який є підставою для проведення реєстрації, однак проти задоволення позовних вимог не заперечує. Відповідач також пояснив, що протягом 1996-2002 років у м. Верхньодніпровську діяльність у сфері технічної інвентаризації та реєстрації прав власності нерухомого майна здійснювали два підприємства: Верхньодніпровське районне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації "Конкурент" та КП "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації". На даний час "Бюро технічної інвентаризації "Конкурент" припинило свою діяльність. Під час його ліквідації відповідачу була передана архівна справа на об’єкт, який розташований за адресою: пр. Леніна, 10, в склад якої входить: довідка-характеристика, зведений акт, план будівлі (експлікація). Паперові носії, а саме: реєстрові книги Верхньодніпровським районним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації "Конкурент", у тому числі реєстрова книга № 6, в якій міститься запис за реєстровим № 1069 від 27.08.2002р., відповідачу не передавалися.

В судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено перерву на 24.03.2011р.

В судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором купівлі-продажу нерухомого майна № 07/2-02 від 15.07.2002р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвія", як продавцем, та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", що підтверджується статутом останнього, затвердженим рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 14.10.2009р., протокол № 3б-45, як покупцем, та оригінал якого, як зазначає позивач, втрачено, а в матеріали справи надана копія, виготовлена з копії цього договору, продавець продав, а покупець купив 21/50 ідеальних часток магазину № 15, а саме: приміщення № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, загальною площею 78,2 кв.м .

У пункті 1.3. договору наведений опис майна, яке було предметом купівлі-продажу: розташоване на першому поверсі жилого будинку А-5 в м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області, проспект Леніна, 12, і складається з: 1- коридор площею 3,4 кв.м, 2 –операційний зал площею 29,6 кв.м, 3 –коридор площею 4,7 кв.м, 4 –кабінет площею 6,9 кв.м, 5 –кабінет, площею 11,4 кв.м, 6 –кладова площею 1,3 кв.м, 7 –санвузол площею 3,8 кв.м, 8 –каса площею 7,9 кв.м, 9 –коридор площею 9,2 кв.м.

За актом приймання–передачі приміщення від 15.07.2002р. продавець передав, а покупець прийняв продані 15.07.2002р. шляхом укладення договору купівлі-продажу 21/50 ідеальні частки магазину № 15 вартістю 49 994, 00 грн., загальною площею 78, 2 кв.м, розташованого в м. Верхньодніпровську, пр. Леніна, 12 (зазначений акт є у наявності у позивача в оригіналі).

Виписками по банківських рахунках за 30.07.2002р. (а.с. 36-38, т.1) підтверджується:

- перерахування з рахунку Дніпродзержинської філії АППБ "Аваль" на рахунки ТОВ "Ольвія" та Пенсійного Фонду Заводського району відповідно 49 994, 00 грн. (призначення платежу –придбання будівель, оплата рахунку № 50 від 29.07.2002р. за приміщення) та 499, 94 грн. (призначення платежу –збір в ПФ 1% від вартості купівлі-продажу нерухомості, договір № 07/2-02 від 15.07.2002р.);

- зарахування на рахунок ТОВ "Ольвія" коштів у сумі 49 994, 00 грн., перерахованих Дніпродзержинською філією АППБ "Аваль";

- зарахування на рахунок Пенсійного Фонду Заводського району коштів у сумі 499, 94 грн., перерахованих Дніпродзержинською філією АППБ "Аваль".

Вважаючи себе власником нежитлових приміщень, придбаних за договором купівлі-продажу від 15.07.2002р. у ТОВ "Ольвія", позивач звернувся до Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" з заявою про реєстрацію за ним права власності на придбані приміщення та про видачу свідоцтва про право власності.

17.04.2009р. Комунальним підприємством "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення реєстратора про відмову в реєстрації.

Рішення мотивоване тими обставинами, що позивач не надав відповідачу документи, необхідні для проведення реєстрації права власності –правовстановлюючий документ, а саме договір купівлі-продажу об’єктів нерухомого майна, який позивачем втрачено.

Наведені обставини і зумовили звернення позивача з позовом до суду та є причиною спору.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР в редакції 1963 року цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, у тому числі, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, внаслідок інших дій громадян і організацій.

В силу положень ст. 224 ЦК УРСР однією з підстав виникнення права власності є договір купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР).

За приписами ст.ст. 153, 154 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає. В передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.

Як вбачається з матеріалів справи та про що зазначено вище, належними доказами підтверджується передача ТОВ "Ольвія" позивачу 21/50 ідеальних часток магазину № 15 вартістю 49 994, 00 грн., загальною площею 78, 2 кв.м, розташованого в м. Верхньодніпровську, пр. Леніна, 12 (акт приймання–передачі приміщення від 15.07.2002р., який містить посилання на договір купівлі-продажу від 15.07.2002р.), оплата позивачем продавцю - ТОВ "Ольвія" вартості придбаного позивачем нерухомого майна та оплата позивачем передбаченого законодавством на час укладення договору збору до Пенсійного Фонду України.

10.11.2003р. Верхньодніпровською районною державною адміністрацією скасована державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності –Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія" (ідентифікаційний код 23929891).

Незважаючи на відсутність у позивача оригіналу договору купівлі-продажу від 15.07.2002р., за сукупністю інших обставин, у тому числі щодо передачі майна, його оплати, які підтверджуються належними доказами, враховуючи наведені вище положення законодавства, суд вбачає підстави вважати, що між позивачем та ТОВ "Ольвія" існували договірні відносини щодо купівлі-продажу 21/50 ідеальних часток магазину № 15, загальною площею 78, 2 кв.м, розташованого в м. Верхньодніпровську, пр. Леніна, 12, які виконані як з боку ТОВ "Ольвія" шляхом передачі майна, що було предметом купівлі-продажу, так і з боку позивача шляхом оплати цього майна.

Відтак, в силу наведених правових норм позивач набув право власності на придбане майно.

Рішенням Верхньодніпровської міської ради від 30.01.2003р. № 127-10/ХХІV "Про впорядкування нумерації житлових будинків та адміністративних споруд по пр. Леніна" п’ятиповерховому житловому будинку № 12 присвоєно № 10.

Відповідно, нежитлові приміщення, які придбав позивач, на час вирішення спору розташовані за адресою: м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 10.

Комунальним підприємством "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" до матеріалів справи надано договір купівлі-продажу від 25.06.1998р., який підтверджує придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвія" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Талес" магазину № 15, загальною площею 191, 7 кв.м, що знаходиться в м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області по проспекту Леніна, 12, та розміщений в п’ятиповерховому житловому будинку.

Також, відповідач надав до матеріалів справи договір купівлі-продажу нерухомого майна № 25 від 12.09.2002р., за яким ТОВ "Ольвія" продало на користь Приватного підприємства "Олександр" 29/50 ідеальних часток магазину № 15, загальною площею 109, 6 кв.м, який ТОВ "Ольвія" придбало за договором купівлі-продажу від 25.06.1998р. у ТОВ "Талес".

Таким чином, 21/50 ідеальних часток магазину № 15, які у ТОВ "Ольвія" придбав позивач, та 29/50 ідеальних часток магазину № 15, які у ТОВ "Ольвія" придбало ПП "Олександр", разом становили одне ціле –магазин № 15.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08.12.2004р. Верхньодніпровською міською радою Приватному підприємству "Олександр", за останнім зареєстроване право власності на нерухоме майно –кафе "Ольвія" по пр. Леніна, 10 в м. Верхньодніпровську, з часткою 1/1.

Отже, наведеною реєстрацією права власності підтверджується виділ в натурі 29/50 ідеальних часток магазину № 15, у зв’язку з чим право спільної часткової власності на магазин № 15 припинилося, а покупці часток магазину, у тому числі позивач, набули право власності на відповідні приміщення, як окремі цілісні об’єкти, що узгоджується зі ст. 367 ЦК України.

Також, як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації від 14.01.2000р. № 1011-р затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 14.12.1999р.

Згідно наведеного Акту пред’явлений до прийняття в експлуатацію замовником - Дніпродзержинською філією АППБ "Аваль" об’єкт, яким є безбалансове відділення Дніпродзержинського філії АППБ "Аваль" за рахунок реконструкції частини магазину за адресою: м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 12, прийнято в експлуатацію.

З наведеного вбачається, що з 1999 року спірні нежитлові приміщення вже були приміщеннями банку, незважаючи на те, що відчужувалися як приміщення магазину.

12.02.2009р. за замовленням позивача Комунальним підприємством "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" проведена технічна інвентаризація нежитлових приміщень в будівлі літ. А-5 по пр. Леніна, 10.

За матеріалами технічної інвентаризації нежитлові приміщення банку складаються з:

1 –коридор, площею 2,9 кв.м;

2 –операційний зал, площею 32,6 кв.м;

3 –коридор, площею 4,5 кв.м;

4 –кабінет, площею 6,7 кв.м;

5 –кабінет, площею 12,1 кв.м;

6 –храніліще, площею 1,6 кв.м;

7 –коридор, площею 9,9 кв.м;

8 –сан. вузол, площею 3,2 кв.м;

9 –каса, площею 4,4 кв.м;

10 –каса, площею 3,6 кв.м.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлює право особи на звернення до суду з позовом про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що позивач набув у власність спірне нерухоме майно у зв’язку з його придбанням у ТОВ "Ольвія", однак у зв’язку з втратою правовстановлюючого документа обмежений у здійсненні права власності на це майно, у тому числі державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку, суд вважає позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спірне майно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача про спонукання Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення провадження у справі підлягає припинення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір за наведеними вимогами не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010р. № 1878- VІ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010р. № 1878- VІ встановлено, що до 01.01.2012р. державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, Комунальне підприємство "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" у спірних правовідносинах є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, а спір з ним, є публічно-правовим спором, який, за визначеннями ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішується у межах справи адміністративної юрисдикції.

Оскільки у виникненні спору суд не вбачає винних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати у справі відносяться на позивача.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. 47 ГПК України оплачене позивачем державне мито у сумі 85, 00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п. 1 ч. 1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про спонукання Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 10.

Щодо решти вимог –позов задовольнити.

Визнати за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, ідентифікаційний код 14305909) право власності на нежитлове приміщення –відділення банку в літ. А-5, що складається з: 1 –коридор, площею 2,9 кв.м; 2 –операційний зал, площею 32,6 кв.м; 3 –коридор, площею 4,5 кв.м; 4 –кабінет, площею 6,7 кв.м; 5 –кабінет, площею 12,1 кв.м; 6 –храніліще, площею 1,6 кв.м; 7 –коридор, площею 9,9 кв.м; 8 –сан. вузол, площею 3,2 кв.м; 9 –каса, площею 4,4 кв.м; 10 –каса, площею 3,6 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 10.

Витрати у справі віднести на позивача.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, ідентифікаційний код 14305909) в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35, ідентифікаційний код 19358201) державне мито у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., оплачене згідно платіжного доручення від 28.12.2010р. № 3/6414, яке міститься в матеріалах справи, про що видати довідку.

Cуддя Л.А.Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 29.03.2011р.